Сценарій

виховного заходу, присвяченого Дню партизанської слави та партизанського руху в період 1941-1945 рр.

Мета: виховувати в учнів патріотичні почуття, гуманізм, гордість за історичне минуле нашої держави, любов до України, пошану до подвигу загиблих і тих, хто пережив війну.

Ведуча. Доброго дня всім присутнім на нашому святі! Щиро вітаємо вас із Днем партизанської слави!

Ведучий. Сьогодні ми зібралися, аби вшанувати героїчний подвиг уславлених партизанів і підпільників Великої Вітчизняної війни. 30 жовтня 2001 року Указом Президента України  було встановлене щорічне  відзначення Дня партизанської слави – 22 вересня.

Ведучий. Тяжкі випробування випали на долю українського народу під час Великої Вітчизняної війни. В умовах тотального терору і нехтування ворогом елементарних прав людини,  насамперед права на життя, в Україні сформувався Рух Опору, який став грізною силою і перешкодою на шляху здійснення німецькими загарбниками жахливого плану поневолення народів.

Ведуча. Перші загони партизанів з'явились наприкінці 1941 року під Черніговом і Сумами під керівництвом Миколи Попудренка та Сидора Ковпака. Ці загони  поклали початок гуртуванню партизанів у лісах Північної України. 

Ведучий. Народну війну в тилу німецько-фашистських військ вели повсюдно: у містах і селах, на залізничних вузлах і станціях, на річках, у лісових і степових районах України. Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних та військових планів і заходів нацистських загарбників. Опір здійснювався на всій окупованій території і був нищівним для загарбників.

Завдяки безстрашній і непримиренній боротьбі партизанів і підпільників земля України горіла під ногами фашистів.

Ведуча. Нищівними були удари по комунікаціях ворога, захоплення і ліквідація складів і баз із боєприпасами і озброєнням, нещадним винищенням ворожих гарнізонів, ефективним пошкодженням і знищенням зв’язку між частинами німецької армії. Важливою була розвідувальна діяльність партизанських формувань і підпільних організацій, наслідком якої ставало знищення об’єктів військового призначення. За масштабами, політичними і військовими результатами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором перемоги над фашизмом.

Ведучий. У 1943 році партизани контролювали лісові райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної Армії восени 1943 року партизанський рух в Україні пожвавився.

У травні-жовтні 1943 року, коли почалися бої за Дніпро, загін Сидора Ковпака здійснив відомий рейд в Україні з Путивля через Волинь у Карпати з наміром «перерізати шляхи відступу фашистам». Рейд Ковпака показав людям, що нацисти не всесильні.

Ведуча. Серед відважних захисників Вітчизни були і юнаки, і діти.

Учень.

Привели його на світанні

У багнюці всього, у крові

Захлиналися постріли дальні,

І дрижали бліді вартові.

Мов примари, гойдалися тіні,

На колисках скуйовджених віт.

І було партизану-хлопчині

Вісімнадцять – не більше – літ.

Ведучий. Жодні страхіття і знущання не змогли зламати волелюбного духу народних месників, які, не шкодуючи життя, робили все можливе для наближення Перемоги.

Ведуча. Ні жорстоким кривавим терором, ні підступною пропагандою окупантам так і не вдалося погасити полум’я підпільно-партизанської боротьби. Перемоги воїнів Червоної Армії були нерозривно пов’язані з героїзмом партизанів і підпільників. Це були нескорені, сильні духом люди, люди великого патріотизму і чистої совісті.

Ведучий. Війна. За цим коротким і страшним словом – згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, зриті бомбами квітучі сади і лани, сльози матерів і дітей. Друга світова війна – це кілька десятків мільйонів людських життів, відданих у кривавій боротьбі з ворогом. Наша країна втратила в цьому пеклі кожного другого свого громадянина.

Ведуча. Кожний рік віддаляє нас від тієї незабутньої і переможної весни 45-го! Живою і невмирущою є пам’ять про неї та вдячність за неперевершену стійкість і мужність, за неоцінений внесок у загальну перемогу людства над фашизмом..

Ведуча. Летять роки, мов журавлі в далекий вирій. І проминуло вже  більше 70 років як розпочався партизанський рух. Проте і зараз поруч із нами живуть його свідки, його учасники – ті, хто мужньо боровся за щастя майбутніх поколінь, хто тяжко працював і віддавав останнє заради здобуття священної перемоги, чия юність йшла важкими дорогами війни, мерзла біля партизанського вогнища, стояла на смерть. Сивина лягла на їх скроні, зморшки – як дороги болю на обличчях – це шановні і любі ветерани.

Ведуча. Вони вистояли, вижили… Але той біль війни до цього часу є в наших серцях. У пам’яті виринають бої, фронтові побратими, гіркота втрат…

Вони стали на захист Батьківщини щиро і відкрито. Пронесли крізь пекельне полум’я любов до рідної землі, матері, коханої.

Учень 1.

«Чим розрадити душу солдата?»

Що тривожить вас, дядьку Миколо?

Чом так зморшки покрили обличчя?

Мабуть, той іноземний осколок

Знову думці немає спокою,

Зір вам пестить пшеничне колосся,

А від того великого бою –

Побіліло, мов з крейди, волосся.

Та пекучі незагоєні рани.

І, немовби на вістрі атаки,

Оживляють високі кургани,

Пломеніючи пурпуром маків.

Півстоліття неспокоєм коле,

Та підходить як свято ця дата.

Що сказати вам, дядьку Миколо?

Чим розрадити душу солдата?

Ведучий. Велика Вітчизняна війна – це наше минуле. Її подих і сьогодні холодить кров у жилах людей, які були свідками жорстоких звірств фашистських загарбників. Вона круто повернула життя всієї країни, прийшла в кожний дім, у кожну сім’ю. Вона знищила в своєму полум’ї мільйони людських доль, принесла страждання і горе, що й понині гостро та скорботно хвилюють народну пам’ять.

Ведуча. Шановні друзі, гості! Вшануймо пам'ять загиблих хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання).

Цей день є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над нацистськими загарбниками, відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського народу в визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.

Ведучий. Без миру немає дитинства, немає майбутнього. За щастя дітей, за мирне блакитне небо, за цвіт землі борються усі чесні люди. Адже мир та злагода — це найцінніші здобутки суспільства. І нехай спливають щасливі роки, нехай зростають діти, нехай квітнуть сади!

Учень 1.

Ми пам’ятаємо усіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте.

Учень 2.

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими,

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми.

Учень 3.

Ми хочемо без воїн жити

Хай буде мир на всій Землі!

За мир, щоб сміятись!

За мир, щоб трудитись

За мир, щоб троянди цвіли,

Щоб житло було і діти росли!

Ведучий. Із року в рік часопис віддаляє своїх нащадків далі від війни. Ми, українці, – нація, яка споконвіку прагне жити в злагоді та мирі.

Ведуча. Ми пройшли Велику Вітчизняну війну, не забуваємо трагедію Хіросіми й Нагасакі, гострим болем залишився для нас Афганістан.

Ведучий. І все ж таки ми відроджуємося, живемо, ростемо й дужчаємо, воскресаємо з вічності й сяємо на світлому небозводі іншим народам, бо маємо незнищенне начало – віру в те, що ніде й ніколи не буде війни.

Ведуча. Хай буде мир людству в усьому світі!