Дитячий голос дзвінко пролунав: ,, А де гості?”  Ми  заходимо і  дивиться на нас 23 пари дитячих оченят: голубих і сірих, великих і ясних, сумних і веселих. Але в глибині очей стоїть Надія і Віра в те, що серед гостей будуть і очі рідної матусі. Вона обніме, пригорне міцно до себе, поцілує і тихо-тихо прошепоче: ,,Як я тебе люблю! Пішли додому!”

 Гралися, говорили, будували, сміялися, пригортали ніжно до себе і відчували у відповідь биття  дитячого сердечка, дотик маленьких рученят, які міцно трималися за шию, чули веселий сміх, бачили радісну усмішку. Ми віддавали цим дітям своє тепло , ніжність і любов.

Настала мить прощання. Маленькі дітки плакали, махали нам рученятами, а наші очі наповнювалися сльозами. Ми залишили тут  частинку свого серця і віру в те, що ці діти будуть щасливі, зігріті батьківською любов`ю і теплом. Вони чекають батьків!

      Година Добра і Любові пролетіла дуже швидко для учнів 10-х класів Глибоцької ЗОШ І – ІІІ ст. Поїздку до обласного спеціалізованого  будинку дитини  організували і провели  вчитель основ здоров`я Андрон Т. О. та соціальний педагог Цуренко Н.Г..  Насамперед, щира дяка учням 10-х кл. та їхнім батькам за милосердя і небайдужість,  вчителю української мови та літератури  Бошелюк А.О. за матеріальну підтримку,  Карлійчуку І.М. за те, що дорога  до Чернівців була безпечною.

               Вчитель основ здоров`я  Глибоцької ЗОШ  І – ІІІ ст..  Андрон Т.О.