Римська імперія, можливо, пала під натиском чуми того ж штаму, який убив тисячі жителів Європи в 1800-х рр. ДНК-аналіз решток шостого століття н.е. виявив сліди бактерії, що викликає чуму. За оцінками вчених, епідемія чуми могла тривати з 6 по 8 століття, і забрати життя більше 100 мільйонів осіб. "Чума Юстініана" (541-542 роки н.е.) була справжньою пандемією, що поширилася на Східну Римську Імперію, включаючи Константинополь. У найважчі часи щодня гинули 5 тис. осіб.

Звідти чума рушила на схід і захід, спровокувавши одну з найстрашніших пандемій в історії. Через півстоліття після її початку в Європі та Азії число жертв досягло від 25 до 100 мільйонів осіб. Деякі історики вважають: чума чинила сильний вплив на геополітику, адже вона ослабила Персидську і Візантійську імперії, зробивши можливим мусульманське вторгнення.

Відомо, що "Велика чума" (14-17 століть) включала так звану "Чорну смерть" – епідемію, що викосила дві третини Європи в середині 1300-х. "Сучасна чума" дала про себе знати в 19-20 століттях. Почалася ця хвиля в Китаї в середині 1800-х, потім поширившись на Африку, Америки, Австралію, Європу та інші частини Азії.

До недавнього часу вчені не знали, чи співвідносити цю хвилю з "Чумою Юстініана". Але ДНК-аналіз Інституту антропології при Університеті Іоганна Гутенберга (ФРН) розставив все по своїх місцях. Отже, була досліджена ДНК із зубів 19 скелетів 6 століття. З'ясувалося, що "Чума Юстініана" перебралася через Альпи й убила людей, які проживали на території нинішньої Баварії. Але учені не знають, скільки штамів чуми брали участь у цьому спаласі. Експерти збираються відновити всю генетичну послідовність штаму чуми, знайденого в зубах, щоб дати відповідь на це питання.