 У різних країнах політика у галузі шкільної освіти дещо відрізняється. Десь навчання триває 10 років, десь – 12. В одних країнах у школу набирають п’ятирічок, в інших – 7-річних діток. Ці питання є досить дискусійними, тому орієнтуватися варто по власній дитині. І в цьому полягає велика відповідальність батьків, адже ніхто краще за них не знає, наскільки легко дитина зможе адаптуватися до шкільних умов. Тим не менш, думку сторонніх людей також варто враховувати, адже деякі нюанси краще видно збоку.
Якщо ваша малеча відвідує дитячий садочок, найкраще буде порадитися з її вихователькою, чи варто іти в школу цього року, чи почекати ще. Вихователі часто краще за інших знають, наскільки соціалізованою є дитина, і зможуть оцінити, чи витримає малеча шкільне навантаження. І тут ідеться не стільки про навчання, скільки про вміння «висидіти» цілий урок, виконувати завдання вчителя, діяти спільно з іншими дітками. Можна також розпитати родичів та друзів, що думають з цього приводу вони. Якщо серед них є вчителі – їхні підказки можуть бути цінними.
Варто також потрапити в школу на годину-дві. Такий візит можна зробити і з дитиною, щоб подивитися, як вона буде поводитися, наскільки зацікавиться і самим закладом, і навчанням, і зовсім іншим, більш «дорослим» життям. Деякі школи влаштовують дні відкритих дверей – можна скористатися такою нагодою. Але цінним буде також потрапити як на урок (хоча б на його частину), так і на перерву. Поспостерігайте, як поводяться інші дітки, як проходять різні види діяльности і наскільки ваша дитина відповідає образу середньостатистичного першачка.
Для оцінки фізичної готовности дитини треба буде пройти медичний огляд. Та є й інші, «неофіційні» способи визначення тілесної зрілости. Відомим є т.зв. філіппінський тест: попросіть дитину дотягнутися правою рукою до лівого вуха через голову (або навпаки – лівою рукою до правого вуха). Нездатність зробити це говорить про те, що в дитини ще зовсім «малюкові» пропорції тіла – надто велика голова і надто короткі руки. Відповідно, і до школи ще ранувато.
Іншим показником є випадіння молочних зубів. Вважається, що коли «дозрівають» зуби, завершується розвиток психомоторики дитини, тобто свідомий контроль рухів, а також здатність до довільного запам’ятовування.
Ще один «тест»: попросіть дитину покласти руку на стіл і по черзі підіймати пальчики. Якщо дитині це вдається, то і з письмом проблем не має виникати.
Якщо говорити про інтелектуальний розвиток, то при вступі вам, можливо, запропонують пройти відповідні тести на логіку та увагу, розвиток мовлення, математичні здібності та орієнтацію в просторі. Для оцінки емоційної готовности до школи з майбутніми школяриками в деяких школах проводять бесіду психологи.
Існує велика кількість спеціалізованих тестів для діагностики готовности, багато з яких є доступними в інтернеті. Проте на ці тести не варто покладатися цілком. Важлива загальна картина розвитку дитини. Ось приблизний список навичок і вмінь, які необхідні для успішного навчання в школі:
-
Добре вміє сам одягатися і роздягатися;
-
Розуміє та вміє висловити свої бажання та потреби;
-
Тримає олівець, ріже ножицями;
-
Зосереджується на поставленому завданні;
-
Вміє переключати увагу;
-
Виконує нескладні інструкції;
-
Може запам’ятовувати потрібну інформацію;
-
Активно прагне навчатися (оволодівати новими теоретичними знаннями або практичними навичками);
-
Вміє співпереживати;
-
Здатний керувати емоціями;
-
Рахується з думкою та потребами інших;
-
Поважає загальні етичні норми;
-
Вміє бути частиною команди;
-
Здатен сам приймати рішення;
-
Не плаче за батьками;
-
Може дотримуватись певного розпорядку.
І все-таки, навіть якщо всі ці ознаки наявні у вашого дошколярика, відправною точкою варто вважати бажання дитини. Дорослість, нові друзі, яскравий портфель, красиві ручки та зошити, свято першого вересня – байдуже, яка мотивація, аби вона була. Аби не відвернути дитину від навчання на довгі роки, поспішати не варто: школа нікуди від вас не втече. А от зробити перший рік шкільного навчання радісним стартом довгого шляху – цілком вам під силу.
|
