"Згадайте нас - бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно."

Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття... Страшне приневолене мовчання... Довго чекали, але дочекались коли ожила, проснулась людська пам’ять, заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями.

З нагоди відзначення пам’ятної для українського народу дати, в Тарашанській ЗОШ І – ІІІ ст. було проведено тематичні виховні години, оформлено виставку тематичної літератури, хвилиною мовчання вшанували мільйони невинно убієнних людей, відбулась імпреза-реквієм вшанування пам'яті безневинно померлих українців у 1932-1933 роках "Розіп’ята душа на хресті всевишньої печалі". Учні школи переглянули відео-спогади очевидців голодоморів, архівні матеріали того часу, які  підготувала класний керівник 10 класу Деліцой М. Д. Звертаючись до учнів школи, вчитель української мови Кудрик М. П. закликала всіх зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії нашої держави для майбутніх поколінь та запалити свічку пам'яті.

                                               Педагог організатор А. Є. Бужак