Влітку група вихованців Глибоцького центру туризму та краєзнавства здійснила пішохідну подорож третьої категорії складності Трансільванськими Альпами, охопивши масиви Фагараш, Єзер та Пятра Краюлуй.

Цей похід став знаковою подією для нашого позашкільного закладу. Раніше Південними Карпатами вже мандрували кілька груп глибоцьких туристів. Вони за завданням маршрутно-кваліфікаційної комісії розробили і апробували для туристів України маршрут спортивного пішохідного походу третьої категорії складності. Проте цього року вперше освоювала маршрути найвищих масивів Румунії саме дитяча група.

До походу наші вихованці пройшли тривалу і ретельну підготовку. Упродовж останніх п’яти років група цим же складом здійснила кілька спортивних походів. Починаючи з легких ступеневих подорожей рідним краєм, з кожним наступним роком ускладнюючи маршрути спортивних походів, учасники покращували свою технічну та фізичну підготовку, здобували необхідні туристські навики і згуртовувались.

Тож до складних випробувань у високогір’ї учасники походу були цілком готові.

У складі групи були вихованці з різних навчальних закладів: Качуляк Олександра, Воробець Сергій та Передерко Дмитро зі Старововчинецького ліцею, учні Глибоцького ліцею Дудка Павло, Кушнір Олександр і Німачук Назарій, випускник Карапчівського ліцею Скутарь Микола, Лінецький Петро – випускник Турятського НВК та двоє студентів – Дудка Катерина і Меленко Василь. Разом з молоддю маршрут долав Аркадій Мойсей – член Глибоцького турклубу «Меридіан». Керував групою досвідчений турист Михайло Росінський.

Спортивному походу передувала не тільки особиста підготовка кожного учасника, але і ретельний вибір нитки маршруту, підбір групового спорядження та продуктів харчування, оформлення документів для виїзду дитячої групи за кордон.

Похід проводився в рамках туристського наметового табору «Райдуга», тому продукти харчування, необхідне спорядження (туристські намети класу «Екстрим», тенти, газові пальники тощо) забезпечив Глибоцький центр туризму.

Особливістю маршруту була повна автономність, постійне перебування на високогір’ї в субальпійській та альпійській зонах. А на масиві Пятра Краюлуй ще й потрібно було нести весь запас води на 1,5 доби із собою.

Не балувала наших туристів і погода – щодня йшов дощ. Але навіть це не зіпсувало настрій спортсменам – мандрівникам, які впевнено йшли до своєї мети всі 13 днів походу, здолавши майже 190 кілометрів. Група піднялася на найвищу вершину Румунії – гору Молдовяну (2544), а також на найвищі точки масиву Єзер – Вирфу Рошу (2469) та масиву Пятра Краюлуй – гору Ла Ом (2238).

Незабутні враження справили чудові альпійські краєвиди: кам’яні розсипи, високогірні озера, стрімкі скелясті гребені та шпилі, водоспади, льодовикові кари та долини. На шляху зустрічалися багаторічні сніжники, круті підйоми та спуски.

Про свої емоції та враження висловилися самі учасники походу:

Діма Передерко: «Це був мій найскладніший і водночас самий чудовий похід. Незабутні краєвиди під час складних переходів та мінлива погода надають свого особливого колориту цій місцевості. Доброзичливі подорожні, які підкажуть, куди краще піти і скільки ще до тієї довгоочікуваної вершини. Ну і, звісно, чудова група, з якою я забував, що я в центрі чужої країни, далеко від дому. Дуже вдячний всім, хто допоміг організувати і пройти цей похід.»

Петро Лінецький: «Похід дуже сподобався, все було добре продумано, маршрут цікавий. Це була моя перша трійка і вперше я побував у Румунії. Я думав, що буде важко - так і сталось. Про групу можу сказати, що вона найкраща. Зі всіма був добре знайомий і пройшов кілька походів. Вони всі не новачки, і тому ніяких проблем не виникало, можна було повною мірою насолоджуватись походом. Жодного разу не пожалкував, що пішов, не можна описати словами те, що я бачив і пережив. Це точно не останній мій похід, буду готуватись до нових, бо ще так багато гір, де я ще не бував.»

Своїми спогадами поділився і «шеф ар’єргарду», як він сам себе назвав, Аркадій Моісей: «Найсильніші враження на мене справили останні два дні подорожі – перехід скелястим мармуровим масивом Пятра Краюлуй. Зовні хребет виглядає дуже красиво: білий колір скель, зелена буйність жерепу і блакитне небо. Для очей - естетична насолода! Фізичне навантаження, на жаль, не давало змогу бути в постійній ейфорії від цієї краси, вимагалася постійна велика концентрація на підйомах і, особливо, на спусках. Я з вдячністю пригадував заняття зі скелелазіння, які проводив з нами в попередніх походах Анатолій Дудка. Але навіть після походу на інтуїтивному рівні мене знову притягують скельні маршрути.

На високому рівні організована робота гірської рятувальної служби «Салвамонт». Рятувальників ми зустрічали кілька разів – вони патрулюють свої ділянки, маркують маршрути, реєструють туристські групи. Ми зустрічали їх на високогір’ях Фагарашу та в долині річки Димбовіца. Суть цієї служби не в контролюванні туристських груп, а в тому, щоб зробити подорож туристів безпечною.

Цікаво було відвідати мисливський будиночок Н. Чаушеску (бувшого комуністичного правителя Румунії) в «долині Івана», на західних схилах масиву Пятра Краюлуй. Як нам розповів господар кабани (гірського притулку), Чаушеску на полюванні в «долині Івана» був лише один раз.

Раніше мені дуже не подобалось рухатись заростями жерепу, але у цьому поході я відмітив, що у жерепа є багато позитивних якостей: в жарку погоду вони дають хорошу тінь, в ньому добре йти за азимутом, як і на скельних ділянках; а коли у роті «справжня Сахара», можна пожувати жменьку молодих пагонів цієї карликової сосни і її кислуватість втамує спрагу. Тож, треба бути оптимістом і в кожній ситуації шукати позитив».

Своє задоволення групою та доброю підготовкою вихованців нашого Центру туризму висловив і Михайло Григорович Росінський – керівник групи. Він охоче вирушив би у спортивні походи з нашими туристами, яких охарактеризував як надійних друзів.

Отож, досягнута чергова сходинка у здобутках вихованців Глибоцького центру туризму і краєзнавства, яку присвятили сторіччю позашкільної освіти в Україні.

Непросто організувати та провести такий спортивний похід, але успішна подорож – доказ того, що варто прагнути до мети. Ставити перед собою ціль і наполегливо йти вперед, як це роблять наші вихованці. Особлива роль у реалізації цього заходу і батьків вихованців, які сприяють заняттям своїх дітей у гуртках Глибоцького центру туризму і краєзнавства.

Напередодні Міжнародного дня туризму вітаю всіх, хто відчуває себе частинкою природи, не може жити без гір, без мандрівок з друзями та активного, здорового способу життя.

Оксана Меленко,

методист Глибоцького ЦТКСЕУМ