Інженери продовжили життя станції "Вояджер-1" до 2025 року
Інженери продовжили життя станції "Вояджер-1" до 2025 року Найвіддаленіший від Землі рукотворний об'єкт — апарат, який досліджує глибини космосу ось вже понад 34 років, — зможе передавати інформацію ще років тринадцять. Заради цього менеджери місії вимкнули один з пристроїв на борту зонда.
На зображенні показано міжпланетний зонд "Вояжер-2". Відстань від Землі до "Вояджера-1" становить на сьогодні 17,966 мільярда кілометрів, або 120,1 астрономічні одиниці (й 119,5 — від Сонця). "Вояджер-2" дещо позаду — 98,3 а.о. від Землі, й 97,5 від Сонця (ілюстрація NASA / JPL-Caltech). Міжпланетна станція "Вояджер-1" (Voyager 1), запущена у вересні 1977 року, продовжує роботу, хоча не всі її наукові прилади діють. Основна причина — зменшення енергетичних можливостей. Джерело живлення земного розвідника — три радіоізотопних термоелектричних генератори, що працюють на плутоній. Їх загальна електрична потужність на старті становила 470 ват. Але до тепер вона спала приблизно на 45% через розпад плутонію і деградацію термоелектричних елементів. Упродовж польоту фахівці місії поступово відключали деякі прилади та нагрівачі на борту "Вояджера-1", так само як і в його побратима "Вояджера-2", що перебуває трохи ближче до Землі. Так вдавалося економити електрику і зберігати в робочому стані іншу електроніку. Один з таких довгожителів — ультрафіолетовий спектрометр "Вояджера-1". Він продовжує збирати і передавати на Землю дані, попри те, що температура приладу впала набагато нижче тієї межі, що є для нього паспортною. Коли вчені створювали цей сенсор, вони гарантували його працездатність до мінус 35 градусів Цельсія. Але внаслідок поступового виключення низки нагрівачів навколо нього температура повільно падала. З 2005 року УФ-спектрометр працював за температури -56 ° C. Але і це, як виявилося, не рекорд. У кінці 2011 р. було виключено ще один сусідній нагрівач. Проте, як з втіхою повідомляє NASA, спектрометр продовжив функціонувати так, наче нічого й не сталось. Але ж його температура спала нижче -79 ° C. (Точне значення назвати не можна — датчик в приладі просто не показує значення нижче цієї планки.) Черговий крок щодо економії електрики дозволив інженерам змінити прогноз щодо терміну активної роботи зонда. Якщо раніше називали дату "приблизно до 2020 року", то тепер, якщо не виникне непередбачених обставин, можна розраховувати на п'ять додаткових років. Нагадаємо, крім УФ-спектрометра на "Вояджер-1" зараз працюють магнітометр і кілька детекторів космічних променів та заряджених частинок. Дані з них приймають три радіотелескопи, що стежать за апаратом (як і за його братом-близнюком) по 8—12 годин на добу. Цікаво, що потужність радіохвиль, зібраних чашею антени, становить 10-16 ват, а добирається сигнал від першого "Вояджера" до Землі за 16 годин 38 хвилин. За інф.www.membrana.ru/particle/17435
