Упродовж останнього десятиріччя освіту для демократичного громадянства та прав людини (ОДГ/ОПЛ) впроваджено як основу освітньої реформи практично в усіх країнах Європи, що комплексно вплинуло на різні складові національних освітніх систем: зміст освіти, підготовку вчителів, управління освітою, оцінювання, методику навчання тощо. Саме тому Рада Європи, Міністерство національної освіти Польщі, Центр розвитку освіти Польщі та Європейський центр ім. Вергеланда у Норвегії оголосили конкурс на участь у VII літній академії «Демократія у школі». Це навчальна програма, присвячена створенню демократичної та інклюзивної культури у навчальних закладах країн Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусія, Грузія, Молдова, Україна), Польщі та Росії шляхом розвитку відповідних компетенцій у працівників освіти і суспільних діячів. Програма складається з трьох етапів: підготовчого в режимі он-лайн (2 – 8 травня), семінару в Польщі (8 – 16 липня), реалізації проектів (вересень 2016 – травень 2017).

 Із 80 заявок з України до другого етапу обрано дві команди учасників, представників Коломийського природничо-математичного та Глибоцького ліцеїв. Цьому передувала серйозна підготовка. Після реєстрації на платформі Share&Conneсt і виконання завдань за посібниками «Як усі вчителі можуть зробити внесок у ОДГ/ОПЛ» та «Демократичне правління в школі», після відгуків на книгу Д. Майєра «Хоробре серце Ірени Сендлер» та ретельно підготовленої презентації навчального закладу до Сулеювека (18 км від Варшави) запрошення отримали і ми, буковинські вчителі: Д.І. Глобак, директор Глибоцького ліцею, О.О. Бабина, представник педагогічного колективу, та К.К. Опаєць, представник ОТГ.

 Сулеювек – місто в центральній Польщі, належить до Мінського повіту Мазовецького воєводства. Тут, на вулиці імені славетного польського композитора і піаніста І.Я. Падеревського, у Центрі розвитку освіти (ORE), розташованому у колишньому будинку маршалка Пілсудського та його дружини Александри, ми провели незабутній тиждень цікавого навчання і спілкування. Про це подбали польські тренери Ради Європи та Європейського центру Вергеланда, Мажена Рафальска й Олена Стиславська, та тренер Ради Європи з Росії Андрій Іоффе. Оскільки навчання проводилося двома мовами (російською та англійською), синхронний переклад забезпечували перекладачі, слід зазначити українці пан Віктор та пані Марина.

 Перед напруженою роботою в літній академії відбувся міжнародний вечір знайомств, під час якого представники розповідали про свою країну, її культуру, навчальний заклад. Нас приємно вразили творчі виступи всіх команд: чарівне багатоголосся грузинок, які виконали популярну пісню «Суліко» на слова А. Церетелі, легенда про незвичну квітку білоруських учасниць, інсценізація росіянок про вчительську справу, майстерна гра на саксофоні польок, азербайджанські танці, тому після розповіді про Чернівці і Коломию, ми закружляли з усіма у запальній коломийці.

 Упродовж навчального тижня учасники літньої академії опрацювали основоположні цінності ОДГ/ОПЛ (компетенції), Хартію ради Європи, обмінялися досвідом у «Вернісажі кращих практик», ознайомилися з E-Twinning , способом підтримання різноманіття та інклюзивної взаємодії, про який розповіли Ева Раінска-Новак та Анна Товія Селлі, навчилися розпізнавати мову ненависті з представником молодіжного руху «No Hate Speech Movement» Збідневом Б’юаком, а також правильно організовувати та реалізовувати навчальний проект у школі. Тренінги мали практичний характер, постійно супроводжувалися енергетичними вправами на зосередження, розвиток уваги, спостереження, критичного мислення, уяви, творчості.

 З-поміж усіх занять найважчим виявився перегляд художньої стрічки Анджея Вайди «Корчак». Це історична драма про видатного лікаря і педагога, польського єврея Януша Корчака, який очолював дитячий сиротинець у Варшавському гетто під час Другої світової війни. Після початку депортації дітей-євреїв, незважаючи на тиск нацистів, доктор Корчак відмовився залишити вихованців, навіть заради свого порятунку і загинув разом з ними в концтаборі Треблінка. Стрічка чорно-біла, тому схожа на документальний фільм про Холокост, який не визнавала колись комуністична Польща. Сьогодні столиця робить все, щоб не забувати історію, виправити помилки і відродити ідею міжкультурного устрою держави. І ми переконалися у цьому під час екскурсії Варшавою. Так, наприклад, через 60 років після жахіть війни повернуто із забуття славетне ім’я Ірени Сендлер, мужньої сестри милосердя, яка врятувала 2500 єврейських дітей із Варшавського гетто. За героїзм Іоланта (підпільне ім’я Ірени) нагороджена президентом Польщі орденом Білого Орла, а дітьми – орденом Посмішки. У Варшаві на честь почесної жительки названа красива вулиця, заснована щорічна премія Сендлер за вдосконалення світу і заслуги у викладанні історії Холокосту. 1965 року польці із великим серцем присвоєно звання «Праведник народів світу», а 1983-го в Ізраїльському національному меморіалі Катастрофи і Героїзму ... Читати далі - тисни тут