Як співається в коляді «Добрий вечір тобі»: «А що третій празник – Святе Водохреща». Третє і завершальне велике свято в різдвяно-новорічному циклі - Хрещення Господнє, воно збігається зі святом Богоявлення. Святкується в християн східного обряду 19 січня, коли Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. За християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба , свято треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь. За давнім українським звичаєм, вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється і стає святою. Хто першим в неї зануриться, той отримає особливу милість, привілей- прощення всіх гріхів. Вода є цілюща, і зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби. Готувались до свята ще за тиждень, парубоча громадапрорубували на річці ополонку, випилювала з льоду великий хрест, який ставили над ополонкою і обливали буряковим квасом (а козаки обливали старим вином), щоб був червоний. Поруч ставили з льоду престол, який оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата», ополонку навколо притрушували сіном. Вранці після Богослужіння весь народ іде урочистою процесією з атрибутами на річку до хреста. Всі несуть з собою пляшку або глечик на воду. На колишній Гетьманщині, де ще збереглась козацька традиція, парубки їдуть до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки і тримаючи руках голубів. Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, і хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню». Люди набирають святої води, а охочі занурюються в воду. Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат. "Водичка-йорданичка" має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини, нею скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Усі значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Після народження немовля занурюють у святу воду під час хрещення, як символ «оновлення» для майбутнього достойного життя. Так і Водохрещенська традиція на початку року освячує майбутній рік для вдалого життя. Здавна на Водохреща народ спостерігав за подіями і виголошував різні повір»я. *Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п'ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!» *Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони). Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися — «щоб лиця красні були». У цей день колядники приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками, за що господарі їх частують і обдаровують грошима, які віддають на церкву. У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святять «трійцю» — три свічки, зв'язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. «Йордан» або Водохреща — це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством, і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу.