Благословенна та земля, де є річка. Так споконвіку вважали наші краяни. Тому й оспівували в народнопоетичній творчості Божий дар – воду, дбали про чистоту й глибину водних джерел.

Через деякі села Глибоцького району протікає річка Сірет, перед цим проминувши Вижниччину і Сторожинеччину. Про особливості цієї водної артерії учні Корчівецької школи дізналися на засіданнях гуртка «Географічне краєзнавство», що діє від Глибоцького центру туризму і краєзнавства. Вихованці цього творчого об’єднання виявили бажання пройтися берегами Сірету, дослідити її морфологію, екологічний стан. Так було створено краєзнавчий проект «Сірет», в якому було запрограмовано завдання для реалізації упродовж трьох експедицій, починаючи з 2012 року.

Літо 2012 року для Корчівецьких юних туристів-краєзнавців запам’яталося здійсненням першої краєзнавчої експедиції 3 ступеня складності в рамках табірної зміни оздоровчого туристсько-виховного табору «Райдуга». Під час неї, протягом 9 днів, пройшовши  83 кілометри по долині річки  Малий Сірет та заселеній частині Буковинських Карпат в межах Глибоцького, Сторожинецького і Вижницького районів Чернівецької області, ми дослідили витоки Сірету та його найбільшу притоку – річку Малий Сірет по всій протяжності.

В рамках табірної зміни оздоровчого туристсько-виховного табору «Райдуга» в 2013 році група гуртківців Глибоцького центру туризму та краєзнавства на базі Корчівецької  ЗОШ вирушила в другу краєзнавчу експедицію. Маршрут групи проходив по долині річки Сірет та заселеній частині Буковинських Карпат в межах Сторожинецького і Вижницького районів Чернівецької області. За 9 днів було пройдено 85 км від перевалу Шурдин притоками та долиною річки Сірет до впадіння лівої притоки Міхидри в Сірет в селі Нова Жадова Сторожинецького району.

Влітку цього року в рамках табірної зміни оздоровчого туристсько-виховного табору «Райдуга» Глибоцького центру туризму та краєзнавства наш загін вирушив в третю географічну експедицію третього ступеня складності. З 2 по 10 липня маршрут групи проходив по долині річки Сірет та заселеній частині Сторожинецького і Глибоцького районів. Фактично експедиція почалася від впадіння лівої притоки Міхидри в Сірет. За 9 днів було пройдено 79 км. На цьому етапі нашого проекту ми продовжували дослідження річки Сірет, яке ми розпочали в 2012 році. Відповідно до завдань нашого проекту за допомогою польових методів ми вивчали, описували русло річки, її притоки, заплавні відгалуження, ширину, глибину, швидкість течії, екологічний стан на різних ділянках нитки маршруту, фотографували проблемні факти.

Гуртківці записали бесіди з місцевими краєзнавцями, старожилами. Намагалися учні, щоб дослідження, дані результати були науково точні й достовірні. Нам вдалося також вивчити й проаналізувати місцеві умови, які впливають на русло формування Сірету.

Важливою частиною нашої експедиційної роботи було дослідження паводкового режиму річки, його зміни за багаторічний період, природні та антропогенні чинники, які впливають на ці зміни. Зокрема, нами зібрано матеріали про антропогенний вплив у верхів’ях басейну річки Сірет на формування та проходження паводків. Мається на увазі господарську діяльність, бо не всюди ми бачили задовільний стан берегозахисних та протипаводкових споруд. Недостатньо проводиться природоохоронні заходи з посадки дерев та чагарників уздовж берегів річки. Неупорядковане водовідведення стічних вод від населених пунктів та господарських об’єктів, не завжди і не всюди проведені роботи з розчищення та регулювання русла річки. Всі ці факти ми зафіксували в своїх записах, відзначили на карті та зафіксували на відео. Учасників експедиції особливо вразило те, що в деяких селах на берегах річки багато сміття, яке вивозять місцеві мешканці зі своїх осель. Байдужість, відсутність екологічної культури наносить природі велику шкоду. Про це з болем говорила нам і жителька с.Тереблече Олена Заїц: «У нашому селі Сірет перетинає кордон і прямує до Дунаю. Це велике благо, що в нас є річка. Та не завжди люди дбають про її чистоту, про впорядкування берегів. А наші предки надзвичайно бережно, дбайливо ставились до води. Називали її Святою, Божим даром. І забруднювати воду, береги вважалося великим гріхом. І зараз інколи боляче дивитись на засміченні береги, на людську байдужість».

Під час експедиції ми також зібрали інформацію про те, в яких селах на берегах річки є потенційні можливості для розвитку різних видів туризму. Бо ж тут є і мальовничі краєвиди природи, і чисті джерела цілющої води та впорядковані туристичні об’єкти. Серед них привабливими є водоспад Чимирнарський Нижній Гук біля Берегомета, Сіретські та Лекеченські скелі, Національний природний парк «Вижницький», який створений для збереження та використання природних ландшафтів Буковинських Карпат з унікальними історико-культурними комплексами. Популярним серед туристів є курорт «Мигово», розташований на висоті 500 м над рівнем моря біля підніжжя мальовничих вершин Буковинських Карпат – Кичера та Стіжок (800м над рівнем моря). Однак, за нашими дослідженнями в басейні річки Сірет недостатньо використані можливості через нерозвиненість інфраструктури. На її берегах можна побудувати численні об’єкти, де би змогли корисно й цікаво відпочивати й оздоровлюватись не тільки буковинці, але й туристи з інших регіонів України.

Таким чином, в результаті трьох експедицій учні дослідили морфологію річки Сірет, її екологічний стан. У цьому полягає пізнавальне значення маршруту, бо діти дізналися про цю водну артерію не тільки з шкільних підручників, а й розширили свої знання в результаті власних спостережень, аналізів, досліджень. Зроблено великий обсяг роботи, адже довжина течії в межах України становить 100 км. Всі матеріали ми оформили у звіті про експедицію, де зафіксували проблеми, які потребують негайного вирішення. Це перш за все треба заборонити незаконний вивіз з берегів гравійно-піщаної суміші, частіше очищати річку від дерев, гілок, збільшувати штрафи за забруднення річки побутовими відходами, якісно укріплювати береги.

У програмі нашої експедиції були й культурно-пізнавальні завдання. Зокрема, ми відвідали краєзнавчі музеї в селах Сучевени та Старий Вовчинець, дістали естетичне задоволення від знайомства з Сторожинецьким дендропарком. Велике враження на юнаків та дівчат справили старовинні дерев'яні церкви в селах Лукавці, Стара Жадова. Вони переконались, шо ці культові споруди мають велику історико-культурну, сакрально-мистецьку цінність та туристичну привабливість.

Важливим результатом експедиції є і те, що в учнів підвищилося екологічна свідомість, культура. Про це переконливо свідчать відгуки учасників маршруту:

Зарва Яна «Під час експедиції я мала прекрасну можливість переконатись, усвідомити наскільки важливо берегти, охороняти навколишнє середовище і раціонально використовувати природні ресурси локального рівня»

Пожога Яна «Я на власні очі в процесі дослідження переконалась в тому, що річка Сірет потребує нашої допомоги, турботи і дбайливого ставлення. Настав час, коли це залежить від кожної людини»

Дручук Роман «Я осмислив, проаналізував зібраний матеріал під час експедиції і усвідомив, що любити свій рідний край треба не тільки на словах, але й душею та екологічно доцільними вчинками, конкретними діями. Ставлення до природи – це важлива частина, ознака патріотизму».

Отже, наше експедиційне географічне дослідження здійснювалось під час пішохідного маршруту. Необхідний матеріал збирався стаціонарно вздовж маршруту і результати подорожі мають пізнавальне, виховне, соціальне й екологічне значення.

Валерій Іримеску, керівник гуртка «Географічне краєзнавство»   Глибоцького центру туризму і краєзнавства