Плакало Небо, стогнала Земля,
Сумно Свята Мати Божа зітхала:
Кровоточили сади і рілля,
Птаха з пекельного аду тікала…
«Кіборги!» - люто гукнули допіру
Злі вороги, ненависні оті…
Ти ж у вогні Закалив свою віру –
Хай бережуть тебе Небо й Святі!
Плавляться камінь, залізо і скло –
Все навкруги перекопане поле…
Хоч усе градами куль потовкло –
Серце твоє лиш не плавиться, Орле!
Кіборги, наші синочки рідненькі,
Випали, Вам в долі стежки круті…
Ви у вогнях захищаєте Неньку –
Хай збережуть Вас і Небо, й Святі!
| 
