Червоний мак — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

     Використання квітки маку, як символу пам'яті, інспіроване віршем канадського військового лікаря Джона Мак-Крея «У полі Фландрії»(1915), що починається словами: «У полі Фландрії поміж хрестами гойдає вітер мак рядами, щоб знали місце, де ми є…» Був уперше використаний американським легіоном для вшанування пам'яті американських солдатів, що полягли під час Першої світової війни. Символ поширений у Західній Європі (особливо у Великій Британії), Північній Америці та Австралії.

     Ідея використовувати червоний мак, як символ пам'яті, належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру», де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам'ять за загиблими. Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.

     Символ пам'яті полеглих в Україні, використовується з 2014 року. Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

     Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін, роботу передано для вільного використання з некомерційною метою. Графічне зображення: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову».

     В шкільному та дошкільному підрозділах Новововчинецького НВК діти на знак шани загиблих у всіх війнах, а також, щоб показати, що діти НВК за мир, виготовили штучні квіти маку.