Хоча осінні канікули цього року нетривалі, проте для вихованців Глибоцького центру туризму і краєзнавства вони були насиченими та цікавими.
Наші гуртківці брали участь у Чемпіонаті Чернівецької області зі спортивного орієнтування «Парки Буковини». І, незважаючи на примхи жовтневої погоди, вони долали складні дистанції у лісопарковій зоні поблизу села Біла та у житлових кварталах міста Чернівці.
А вже наступного дня вирушили до Івано-Франківська. Готуючись до подорожі, ми поставили собі за мету дізнатись про заснування та розвиток цього міста, познайомитись з його історичними та архітектурними пам’ятками, дізнатись про видатних людей краю тощо.
Під час пішохідної екскурсії Івано-Франківськом екскурсовод Назар Розлуцький розповів нам багато цікавого про своє рідне місто. Засновник міста, польський шляхтич Анжей Потоцький назвав його на честь свого сина. Тож перша назва Івано-Франківська – Станіслав. Ми відвідали улюблені сквери та вулиці містян, любувалися архітектурою вірменської церкви, костелу Єзуїтів та храму Пресвятої Діви Марії, пройшлися широкими коридорами старого бастіону, побачили чимало кованих виробів, які були виготовлені і подаровані місту з нагоди щорічного свята ковалів.
Назар не оминув увагою також один з найвизначніших будинків у нашій державі (нині там функціонує готель «Дністер»). У період, коли Станіслав був столицею Західноукраїнської Народної Республіки, там працював уряд. І саме в цій будівлі у січні 1919 року перша сесія Української Народної Ради проголосила об'єднання ЗУНР та УНР в єдину державу.
Івано-Франківська ратуша подивувала нас неординарним архітектурним рішенням та історією: за час існування міста це вже четверта будівля ратуші – попередні три згоріли під час пожеж. На відміну від інших міст, у будівлі ратуші знаходиться не міська влада, а краєзнавчий музей.
Наша група відвідала також унікальні музеї. У своєму творі про осінні канікули Павло Дудка написав: «У музеї визвольного руху на Прикарпатті імені Степана Бандери нам розповіли, як постала та діяла Українська Повстанська Армія, якою зброєю користувались вояки, про їх помешкання та Головних командирів. Найбільше мене вразила сила духу, незламність, волелюбність українців та їх жертовність заради своєї держави України.
А в музеї Олекси Довбуша ми дізнались, що опришки – борці за справедливість. І щоб стати одним із них, потрібно було пройти три випробування: на спритність, хоробрість та чесність».
Наша подорож відбулася за сприяння Івано-Франківської станиці Національної скаутської організації України Пласт, яка гостинно прийняла нас на ночівлю у своїй домівці, за що ми їм щиро вдячні.
Повернувшись додому, діти ділилися своїми враженнями з друзями та батьками. Тож ми вже тепер плануємо наступні подорожі – на зимових та весняних шкільних канікулах. Адже такі екскурсії збагачують світогляд, примножують знання з історії та географії України, сприяють адаптації дитини в соціумі та формуванню міцного колективу гуртка.
Оксана Меленко методист, керівник гуртка Глибоцького ЦТКСЕУМ
|