2019 рік запам'ятається освітянам яскравою палітрою подій, які вплинули, як на освітню сферу країни, так і на кожного працівника галузі.

У році, що минає, освітяни обговорювали питання освітніх реформ, соціального захисту, професійного зростання, несподіваних результатів, нових ініціатив тощо.

Публікуємо перелік 10 найважливіших подій, що відбулись в українській освіті в 2019 році, і які, безперечно, впливатимуть на розвиток освіти у 2020-му.

Публікація результатів міжнародного дослідження PISA

Одним із обговорюваних питань у 2019 році стало оголошення результатів міжнародного дослідження PISA, в якому Україна взяла участь вперше.

Дослідження показало, що результати 15-річних українських учнів виявились гірші, а з математики – значно гіршими порівняно із середніми значеннями по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку.

Для привернення уваги суспільства до розвитку математичної грамотності не лише у школярів, а у всіх громадян наступний навчальний рік буде оголошено Роком математики в Україні.

У Міносвіти та експертному середовищі також почали обговорювати ідеї щодо створення можливостей для надання додаткових консультацій учням та збільшення кількості уроків математики в українських школах.

Проведення пілотної сертифікації учителів

В Україні відбувся пілотний проект із сертифікації педагогічних працівників. У 2019 році участь у добровільній сертифікації взяли 858 педагогів. Сертифікація вчителів проходила у декілька етапів.

Перший етап передбачав вивчення практичного досвіду роботи учителя та самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності. Після цього відбувалось оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом проведення тестування.

Учителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають доплати в розмірі 20% посадового окладу та можливість присвоєння наступної кваліфікаційної категорії. У МОН вже озвучили ідею зробити сертифікацію обов’язковою у наступні п’ять-шість років.

Запланований початок реформи сфери вищої освіти

У Міністерстві освіти і науки обіцяють вже у січні 2020 року розпочати масштабну реформу вищої освіти. Концепція реформи була представлена відомством наприкінці грудня.

Документ містить кілька базових напрямів щодо зміни підходів до розподілу бюджетних коштів та фінансування вишів, управлінської автономії, оновлення правил роботи з ректорами, створення нових наглядових органів та розширення можливостей для освіти дорослих.

Також в Україні буде запроваджено формульне фінансування у вищій освіті, ключовою метою якого є фінансування університетів не за кількістю набраних студентів, а за якістю освіти. Формула фінансування вишів буде винесена на розгляд уряду найближчим часом.

Заходи з мотивації молодих учителів

Шкільні вчителі, які мають стаж роботи до 10 років наприкінці наступного року отримають виплату у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — майже 21 тисячу грн.

У Міністерстві освіти наголошують, що умови оплати праці молодого учителя є гіршими, оскільки вони отримують менші надбавки. Сьогодні молодий вчитель у середньому отримує майже на 3 тисячі грн менше за досвідчених педагогів.

Метою виплат є покращення соціального захисту шкільних вчителів. Також держава планує показати молоді, що бути вчителем — це престижно. Виплата допомоги здійснюватиметься за рахунок державної субвенції.

Підтвердження курсу на продовження реформи НУШ

Міністр освіти і науки Ганна Новосад продовжить реформу Нової української школи. Планується, що завданням Міністерства освіти стане завершення змін у початковій школі та перехід до реформування базової школи.

Також у відомстві підтверджують наміри й надалі співпрацювати з міжнародними організаціями в межах впровадження НУШ.

Окрім цього, у відомстві планують пришвидшити впровадження в Україні старшої профільної школи, запуск якої до цього часу планувався у 2027 році.

Ухвалення Закону «Про фахову передвищу освіту»

Український парламент ухвалив закон «Про фахову передвищу освіту». Документ встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти.

Планується, що новий закон створить умови для поєднання освіти з виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців для забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави.

У 2020 році закладами освіти буде започаткована освітня діяльність з підготовки за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра. Коледжі та технікуми здійснюватимуть підготовку фахових молодших бакалаврів і більше не набиратимуть вступників за рівнем «молодшого спеціаліста».

Зміна механізму підвищення кваліфікації вчителів

Українські вчителі вже найближчим часом зможуть зарахувати собі, як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а й інші профільні курси.

Також планується, що з січня 2020 року вчителі зможуть використовувати виділені державою кошти на підвищення кваліфікації. Загалом, впродовж 5 років вчитель має пройти не менш як 150 годин підвищення кваліфікації. При цьому він зобов’язаний підвищувати кваліфікацію щорічно.

Окрім цього, учителі отримають можливість брати безпосередню участь у плануванні свого професійного розвитку. Форми, види та суб’єкти підвищення кваліфікації вчителі обиратимуть самі згідно зі своїми професійними потребами.

Ухвалення законодавчих змін у сфері вищої освіти

Наприкінці року парламент ухвалив закон щодо змін у сфері вищої освіти. Документ містить декілька прогресивних норм, що мають вплинути на розвиток галузі.

Відтепер, з усіма керівниками вишів будуть підписані контракти із зазначенням показників ефективності. Також зміни виключають поняття «диплом державного зразка» та пропонують вишам видавати документи про вищу освіту за власним зразком.

Виявлення плагіату або фальсифікації в студентських роботах можуть стати підставою для скасування ступеня вищої освіти. Також під час вступної кампанії виші зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційний лист.

Оптимізація шкільної мережі

У Міносвіти планують зробити шкільну мережу більш ефективною. У відомстві зазначають, що більшість шкіл у сільській місцевості є малокомплектними, мають застаріле освітнє середовище, а вчителі цих шкіл можуть навчати одразу декільком предметам.

Разом з тим, уряд ухвалив рішення про спрямування 1,9 млрд грн в освітню сферу в рамках комплексної державної програми покращення якості освіти в школах. Особливий фокус буде зроблено на інноваційне обладнання, забезпечення потреб сільських шкіл та дітей з особливими потребами.

Також буде закуплено близько 430 нових шкільних автобусів, проведено ремонт шкільних їдалень та розпочато будівництво доріг до опорних шкіл.

Зміна команди у Міністерстві освіти і науки

У Міністерстві освіти і науки після парламентських виборів відбулась очікувана зміна команди ключових управлінців. Посаду міністра освіти і науки обійняла Ганна Новосад, яка до цього очолювала один з директоратів МОН.

Під час транзиту влади екс-міністр освіти і науки Лілія Гриневич передала новому міністру перехідні книги з описом реформ, що здійснювало міністерство протягом 2016-2019 років.

Одну з книг було присвячено реформі Нової української школи. Друга книга містила докладну інформацію про роботу міністерства за іншими напрямами.