Існує легенда, згідно з якою до кожного з нас раз у житті приходить Бог. Причому він може з'явитися в будь-якому образі - промоклого кошеня, старого, жебрачки - і наша доля складеться в залежності від того, як ми поведемо себе в хвилину такої зустрічі ...

А є така притча:

   Жила-була на світі людина. І було в неї три мрії: мати хорошу роботу з високим окладом, одружуватися на красивій добрій дівчині і ... стати відомим всьому світу.

   Протягом життя багато історій з нею відбувалося. Три з них:

   Зимовим холодним ранком молодий чоловік поспішав на співбесіду у відому компанію. До зустрічі залишалося 5 хвилин, а йому ще потрібно було пробігти квартал. Раптом прямо перед ним послизнулась і впала літня людина. Наш герой подивився на чоловіка, вирішив, що він п'яний і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він встиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу його мрії його не взяли.

   Літнім теплим ввечері людина прогулювався містом. Помітивши трупу вуличних артистів, він зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення вистави почулися оплески і люди почали розходитися. Наша людина теж повернулась було назад, але хтось несміливо доторкнувся до її плеча. Це була головна героїня п'єси, старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але людина не захотіла вести бесіду і, гидливо відвернувшись, пішла додому.

   Одним осіннім дощовим вечором людина поспішала додому з дня народження. День видався важким і він мріяв скоріше прийняти ванну і заснути в теплій м'якій постелі. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лавочці біля будинку нашого героя. Вона була одна, без парасольки, і тільки капюшон легкої курточки рятував її від холодного дощу. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї трапилося щось в сім'ї і їй дуже хотілося поговорити з кимось. Людина задумалась, перед її поглядом постали ванна і ліжко. Вона пробурмотіла, що жахливо зайнята і поспішила у під'їзд.

Людина прожила нещасливе життя. Помер...

Потрапивши на небеса, людина зустріла свого ангела хоронителя ,.

- Ти знаєш, я прожив зовсім нещасну і нікчемну життя. У мене було три мрії, але жодна з них не збулася. Як шкода ...

- Хм ... Друг мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього тобі потрібно було всього лише раз подати руку, відкрити очі і зігріти серце.

- Про що ти?

- Пам'ятаєш людину, що впала на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину ... Та людина була генеральним директором фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала карколомна кар'єра. Все, що від тебе потрібно було - подати руку.

Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави підійшла до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе потрібно - відкрити очі.

Пам'ятаєш заплакану жінку біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, вона наскрізь промокла від дощу і сліз... Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, вислухав і втішив, вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга прославилася б на весь світ і ти разом з нею, так як на головній сторінці автор вказала б ім'я того, хто став музою цього твору. Все, що від тебе турбувалися тоді - лише невелика іскра твого серця. Ти був неуважний, мій друг.

Людина зітхнула і пішла по місячній доріжці в зоряну далечінь ...

Мораль: прислухайся до світу, він пропонує можливості. А про допомогу потрібно не тільки вміти просити, а й з гідністю прийняти