Школа  - це та родина, яка об'єднує всіх, яка приймає у свої обійми кожного, хто потребує підтримки, доброго слова та  поради. Шкільна родина  - це  букет квітів, в якому  кожна дитина -  бутончик, який потребує умов для того, щоб розкрити свої пелюстки. А ми, вчителі, це той промінчик світла,  який робить все, щоб наші "бутончики" розцвіли.

В Йорданештській ЗОШ №2 кожен  тиждень у шкільній родині розпочинається по - різному. За традицією,  класні колективи, які поділені на гурти,  по черзі мають відкрити тиждень та в п'ятницю передати естафету іншому гурту.

Цей тиждень гурт "Мугурел" на чолі з класним керівником Кирчу Марією Григорівною  взявши естафету у педагога-організатора школи  продовжили  в тому ж патріотичному дусі нести славу тих, які захищають Батьківщину. Запаливши свічечку  учні та вчителі помолились за рідну Україну. Синьо - жовті стрічки, прапорці, розмальовки  на обличчях у формі сердець -  теж у синьо - жовтих тонах, додали нашим учням ще більше впевненості та надії на краще майбутнє. Староста класу Кирчу Марінела прочитала всім лист, який вона написала пораненим солдатам, що лежать у військовому шпиталі м. Чернівці. Це були слова, які йшли від серця та зігріють поранені серця солдатів і вони, прочитавши ті рядки, наберуться ще більшої мужності та подолають все.

Йорданештська шкільна родина почала "плести нитку надії" та її кінець буде там, де сонечко усміхнеться широко - широко і над синім небом запанує мир. А ми надалі керуємось словами:"Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до Вітчизни".

                Опаіць М.І.