О.В.Жилеско,
методист з художньої культури ІППО ЧО
Світ
мистецтва відкривається кожній людині своїми неповторними гранями,
наповнюючи її душу натхненням і внутрішнім піднесенням. Твори
художників, скульпторів, композиторів можуть стати імпульсом до
здійснення тих чи інших вчинків, до зміни способу життя.
Істинне
призначення і сила мистецтва полягають в тому, щоб впливати на людину,
на її світогляд, спосіб життя, поведінку, формувати особистість.
Мистецтво живить розум та уяву. Як потужній засіб духовного розвитку
особистості, мистецтво формує естетичний смак, моральні та етичні
принципи. Воно є культурним феноменом, який охоплює різні сфери
дійсності й відображає життєві проблеми, пропонуючи їх рішення, способи
взаємодії між людьми.
Художня культура є невід’ємною частиною
духовної культури людства. Вона відкриває людині шлях до прекрасного.
Основа художньої культури – мистецтво, яке в художніх образах відображає
дійсність,концентрує в собі головні особливості естетичного ставлення
до світу. Мистецтво покликане виховувати художній смак людини, розвивати
її здатність до творчості за законами краси.
У 9 класі художня
культура вивчається за програмою «Художня куль-тура» авт. Л.Масол,
Н.Миропольська. – «Перун», 2005 р. www.mon.gov.ua).
Звертаємо увагу,
що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.09
№1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим
керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних
працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури
насамперед учителів образотворчого мистецтва.
У 10 – 11 класах відповідно до обраного профілю навчання буде здійснюватися за програмою:
«Художня культура» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська,www.mon.gov.ua).
Зміст
програм рівня стандарту та академічного рівня реалізують два
підручники: (1- авт. Л.Масол та ін., 2 – авт. Л.Климова), а також
підручник профільного рівня (авт. Л.Масол та ін.).
Робочі навчальні плани на 2012 /2013 навчальний рік складаються:
•
для 5-9класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р.
№132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р.№66;
•
для 10 – 11-х за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від
27.08.2010 р. №834;
• для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв,
колегіумів, класів з поглибленним вивченням окремих предметів: 5-9 класи
– за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів,
затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. №132, зі змінами,
внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р.№66; для 10 – 11-х класів
– за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів
ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р.
№834;(додаток 23).
Як і в минулі роки інваріативна складова типового
навчального плану основної школи (1 -11 класи) забезпечує реалізацію
змісту освіти галузі «Мистецтво» на рівні Державного стандарту.
Зміст програми академічного рівня структуровано за принципом «культурних
регіонів», прийнятих ЮНЕСКО (європейський, арабо-мусульманський,
африканський, індійський, далекосхідний, американський) на матеріалах
взірців, що не вивчались на предметах гуманітарного циклу в попередніх
класах. Враховуючи факт обмеженості навчального часу, виділеного
програмою на вивчення кожної з тем, з метою запобігання перевантаження
учнів інформацією, вчителю варто керуватися загальною формулою: кожен
регіон світу додав у скарбницю світової культури спадщини унікальне
фундаментальне художнє явище. Саме навколо них потрібно структурувати
змістове наповнення теми.
Вивчаючи художню культуру різних регіонів
світу, доцільно акцентувати не лише її особливості, а й проводити
паралелі щодо споріднених художніх явищ. Розуміння «діалогу культур» дає
можливість учням не тільки прилучитися до загальнолюдських цінностей, а
й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення,
вдосконалюючи насамперед власний духовний світ. Водночас варто робити
акцент не на тому, що роз’єднує , а на тому, що об’єднує різні культури,
адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається
полікультурне виховання особистості.
Програми пропонують орієнтовні
практичні завдання до кожної теми, які спрямовані на формування потреби
у вивченні творів мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та
розширення їхнього внутрішнього досвіду. Орієнтовними практичними
завданнями можуть бути: розробка і виконання тестових завдань, створення
плакатів, кросвордів, колажів, порівняння архітектурних пам’яток світу,
музичних і живописних творів різних художніх напрямів, аналіз
мистецьких передач радіо і телебачення, написання критичних відгуків,
створення творчих проектів, здійснення віртуальних подорожей у провідні
музеї, театри тощо. Практичні завдання можуть здійснюватися як в
урочний, так і позаурочний час (за бажанням учнів).
Зміст програми
«Художня культура» профільного рівня також побудований за принципом
«культурних регіонів». Завдяки кількості навчального часу (4 години на
тиждень) програмовий матеріал більш деталізовано (порівняно з програмою
академічного рівня), завдяки чому в учнів буде можливість глибше
сприйняти художню культуру певної європейської країни чи культурного
регіону.
До основних загальноосвітніх завдань курсу «Художня
культура» (формування цінностей і розвиток різних видів компетентностей)
у старшій профільній школі додається нове завдання освіти: професійна
орієнтація учнів.
Для цього варто у профільних класах посилити
практичну спрямованість через систему спеціальних творчих завдань з
урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних
випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів
(наприклад: створити відеоролик на тему: «Європа – спільний дім її
країн»). Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора,
мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо)
допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового
годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених
французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на
переглянутий фільм та ін. Кожен педагог може самостійно розробити
аналогічні зразки практичних завдань-випробувань. Водночас доцільно
доповнити базовий курс низкою курсів за вибором учнів (зокрема й за
окремими видами мистецтва).
Навчання художньої культури має базуватися на таких положеннях:
• уроки мають бути емоційно насиченими й цілісними (метод емоційної драматургії);
• головне - не кількість набутих учнями знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду;
• не інформація, а власні емоції та почуття учнів, їхнє ставлення до мистецьких цінностей.
Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із
площини
монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання
діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм
роботи на уроці, використання інноваційних художньо-педагогічних
технологій, зокрема інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії,
диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні
завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на
діалогічну. Звертаємо увагу на те, що проектна діяльність має
організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й
обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах
особистісно-орієнтованого навчання головним завданням учителя стає
зацікавлення учнів предметом, віднайдення завдань, які відповідатимуть і
здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів
треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати її
результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів,
допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коригувати її,
консультувати в разі виникнення труднощів.
У 9 та 11 класах предмет
« Художня культура» може складатися під час державної підсумкової
атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як
профільний предмет в11 класі (для учнів, які навчалися у класах з
профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних (класах, групах) з
поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах,
ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той,
що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої
культури проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства.
Нагадуємо,
що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. №806 «Про використання
навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчаль-них закладах»
загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в
організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми,
підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України або схвалення
відповідної комісії Науково – методичної ради з питань освіти
Міністерства. Навчально-виховний процес середньої та старшої школи, як і
в попередні роки, буде проводитися за чинними навчальними програмами та
навчально-методичними забезпеченням.
Усе навчально-методичне
забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних
закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб – сайтах
МОНмолодьспорту України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних
технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Головні завдання курсу «Художня культура»:
1.
Збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури
почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких
цінностей.
2. Опанування учнями художньо-практичними вміннями та
навичками, формування комплексу художніх компетенцій, які забезпечують
здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній
діяльності, у процесі самоосвіти.
3. Розуміння учнями зв'язків
мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем
життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх
традицій свого народу з одночасним розумінням особливості інших
національних картин світу.
4. Виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.
Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення
предметів художньо-естетичного циклу
Особливістю
допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної
освіти є її наскрізність та наступність. Поглиблене вивчення мистецьких
дисциплін - запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної
школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль
навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів
та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися з вибором майбутньої
професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором
організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення
належних умов для їх опанування. Міністерством сформовано та
рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за
вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та
художнього профілів (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках
програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у
будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної
підготовки учнів. Залежно від особливостей та умов роботи,
спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити
необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема
може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.
З новими досягненнями в царині
культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на
сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує
інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також
нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх
галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному
навчально-виховному процесі.
Результатом навчання учнів у школі у
галузі художньо-естетичної освіти має стати не тільки система художніх
знань і вмінь, а й система особистісних художньо-естетичних цінностей і
компетентностей - важливих складників естетично розвиненої особистості,
що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й
уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній
практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими
естетичними ідеалами й власними світоглядними позиціями та естетичними
смаками. Вектор освіти і виховання має спрямовуватись у площину
цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх
здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб,
становлення творчої індивідуальності кожного учня.
