О.В.Жилеско,
методист з образотворчого мистецтва ІППО ЧО
Предмет «Образотворче мистецтво» має на меті виховання в учнів
цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами,
розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння
різноманітними засобами створення художніх образів.
У предметі «Образотворче мистецтво» взаємопов'язані три провідні компоненти:
• образне бачення світу,
- мистецтвознавчі знання
• відповідні способи образотворчої діяльності.
До
основних виховних завдань предмета належать: ознайомлення учнів з
образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури; розвиток
художнього сприймання, здатності отримувати естетичну насолоду від
творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу; формування у
школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності - колориту,
форми, простору, композиції, а також засвоєння художніх технік та
мистецької термінології; виховання в учнів потреби у самовиявленні,
відтворенні художніх образів у власних роботах з ви-користанням різних
художніх технік та матеріалів; виховання творчої актив-ності, художнього
мислення і здібностей з урахуванням вікових особливостей учнів;
формування в учнів морально-етичних якостей, працездатності та
напо-легливості.
У загальноосвітній школі предметна сфера образотворчого мистецтва охоплює:
• живопис (пейзаж, портрет, натюрморт, жанрова картина);
• графіку (книжкова, силуетна, анімаційна, плакатна);
• скульптуру (опукла, рельєфна, декоративна, анімалістична, портретна);
• декоративно-ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, кераміка, народні іграшки, розпис, народне малярство).
Частково
якості та риси образотворчого мистецтва містять у собі такі специфічні
види людської діяльності, як архітектура та дизайн.
Минуле XX
сторіччя доповнило сферу образотворчих мистецтв новими факторами
художньої творчості: художньою фотографією та комп'ютерною графікою,
які, загалом, можна розглядати в контексті такого виду образотвор-чого
мистецтва, як графіка та у перспективі включати до змісту предмету. Усі
види образотворчого мистецтва розраховані на зорове сприйняття їх
людиною, тому інколи їх називають зоровими або візуальними.
Напрями
художньо-естетичного виховання за допомогою "Образотворчого мистецтва"
випливають із специфіки та характерних особливостей самого візуального
мистецтва. Виховання здатності отримувати естетичну насолоду як під час
власної художньої творчості, так і під час ознайомлення з творами
мистець-тва, повинно набути особливого значення в комплексі завдань
художньо-естетичного виховання.
У 2012/2013 н. р., як і в попередні
роки, предмети галузі «Мистецтво» будуть вивчатися за кількома
навчальними програмами, а саме:
У 1-х класах навчання
здійснюватиметься за новими програмами, ство-реними відповідно до нового
Державного стандарту початкової загальної освіти
«Образотворче мистецтво» ВД - «Освіта», 2012р.
У 2 – 4 класах здійснюватиметься за чинними навчальними програмами:
«Образотворче мистецтво». – К.: «Початкова школа», 2006 р.
Відповідно
до нових програм 2011 році почалося створення нового покоління
підручників. Зокрема, для учнів 1 класу загальноосвітніх навчальних
закладів підготовлено нові підручники:
«Мистецтво» авт. Масол Л.М, Гайдамака О.В, Очеретяна Н.В. вид-во «Генеза»;
«Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В, Сергієнко В. В., вид-во «Освіта»;
«Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К.,Резніченко М.І.,вид-во «Навчальна книга – Богдан».
Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються:
•
для початкової школи – за Типовими навчальними планами початкової
школи, затвердженими наказом МОН України від 10.06.2011 р. №572.
Начальний
предмет «Образотворче мистецтво» має велике значення у збереженні
фізичного і психічного здоров’я учня, сприятливого середовища, а сааме:
•
побудова уроків з урахуванням принципів природовідповідності,
застосування оптимальної кількості різних видів навчальної діяль-ності і
методів викладання;
• використання в навчальному процесі ігрових технологій, що відпові-дають потребам учнів молодшого шкільного віку;
• застосування завдань з елементами театралізації, що припускають рухову активність учнів, розвиток емоційної сфери особистості;
• надання учням свободи у виборі видів навчальної діяльності і засо-бів, використовуваних при виконанні роботи.
Головне,
щоб робота вчителя образотворчого мистецтва була спрямована на
психологічне оздоровлення, корекцію особистісного розвитку учнів,
підви-щення їх адаптаційних здібностей.
Одним з основних принципів
при проведенні уроків образотворчого мис-тецтва в молодших класах є
активність школярів. Саме ігрові технології дозво-ляють створити високий
рівень мотивації, результативності занять та умови для соціалізації
особистості школяра, його виховання. Художньо – торча ігрова активність
сприяє сприятливому емоційному стану учнів, стимулює розвиток творчих
здібностей. Художньо –дидактичні ігри розвивають образне та логічне
мислення, спостережливість, різні види пам'яті, в тому числі зорову, є
ефектив-ним засобом засвоєння знань, умінь і навичок.
Завдання з
пізнавальним і ігровим початком необхідно складати з ураху-ванням
вікових можливостей учнів. Ігри з елементами театралізації, створення
образів в образотворчій, словесної, театральної діяльності викликають у
школя-рів яскравий емоційний відгук. При використанні художньо
–дидактичних, настільно – друкованих ігор, різноманітних лото, парних
картинок відбувається закріплення знань про властивості предметів, які
потім учні повинні зобразити у власній художній діяльності (малюнку,
аплікації, ліпленні).
У процесі виховання почуттів і творчого
розвитку особистості урок образо-творчого мистецтва відіграє незамінну
роль. Він здатний увести маленьку люди-ну у світ творчості, якоюсь мірою
прилучити його до скарбів художньої культу-ри. Урок може принести
дитині перші творчі радощі, а радість творчості — одна з найбільших
радощів на землі.
З метою підвищення якості викладання предметів
художньо-естетичного циклу у початковій школі під час комплектації
педагогічних працівників реко-мендується передбачити годинне
навантаження з образотворчого мистецтва насамперед учителів, які мають
спеціальну освіту ( вчитель образотворчого мистецтва).
В основній
школі навчання мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмою
«Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.,вид. «Перун»,
2005 р.; www.mon.gov.ua). Варіантом викладання мистецтва в основній
школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчається за програмою
«мистець-тво. 5-8 кл.» (авт. Л. Масол та ін., вид. «Перун», 2005 р.).
Програму з образотворчого мистецтва в основній школі реалізовано в
підручниках «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Т.Рубля,
С.Федун); «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Е. Бєлкіна та
ін.). Програма інтегрованого курсу «Мистецтво» реалізована в підручниках
«Мистецтво» для 5,6 класів та «Мистецтво» для 8 класу (авт. Масол та
ін .)
Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються:
•
для5 – 9 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004
р.№132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 27.08.2010 р.№834;
•
для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з
поглиб-ленням вивчення окремих предметів: 5-9 класи – за Типовими
навчаль-ними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими
наказом МОН України від 23.02.2004 р. №132, зі змінами, внесеними
наказом МОН України від 05.02.2009 р.№66.
Наголошуємо на тому, що
навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-8
класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями
будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних,
самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове
недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів,
виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для
організації творчої мистецької діяльності.
Основними й обов’язковими
видами діяльності на уроках має бути сприй-мання, аналіз-інтерпретація
творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (ху-дожньопрактична,
творча).
Звертаємо увагу на те, що тематичне оцінювання проводиться
на основі поточного. Окремі перевірки навчальних досягнень учнів
(контрольні, самостійні роботи) образотворчого мистецтва не проводяться.
Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю
та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка
виставляється на основі тематичної та оцінки, отриманої за семестровий
контроль. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає.
У 1-4 класах з
предметів художньо – естетичного циклу домашні завдан-ня учням не
задаються і в журналі не записуються. Окремі зошити для викона-ння
письмових домашніх завдань не передбачені.
Нагадуємо, що відповідно
до наказу МОН від 01.09.2009 р.№806 «Про використання
навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах»
загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в
організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми,
підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України або схвалення
відповідної комісії Науково – методичної ради з питань освіти
Міністерства. Навчально-виховний процес середньої та старшої школи, як і
в попередні роки, буде проводитися за чинними навчальними програмами та
навчально-методичними забезпеченням.
Усе навчально-методичне
забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних
закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб – сайтах
МОНмолодьспорту України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних
технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Викладання образотворчого мистецтва в початковій школі
У
процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок
обра-зотворчого мистецтва в загальноосвітній школі відіграє незамінну
роль. Він здат-ний увести учня у світ творчості, прилучити його до
скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості.
Для
успішного розвитку здібностей до образотворчої діяльності потрібні
відповідні задатки, з якими людина народжується. Вони являють собою
вроджені анатомо – і психофізіологічні особливості організму. Для
художника дуже ва-жливі властивості зорового аналізатора (вміння точно
визначати пропорції, колір і т.д.), гарна зорова пам'ять, багата уява.
Але наявність задатків саме по собі не розв'язує питання про появу та
розвиток здібностей. Задатки потрібно перетво-рювати в здібності в
певний час. Якщо цей час пропустити, то потім здібності дуже важко, а
той практично неможливо розвинути. Тому велика відповідаль-ність
покладається саме на вчителя, який викладає образотворче мистецтво в
початкових класах.
Мета вивчення образотворчого мистецтва в першому
класі: опановування учнями елементарних основ кольорознавства і
формотворення, а також ознайом-лення з художніми матеріалами і початкове
засвоєння засобів вираження при ви-рішенні художньо-творчих завдань;
другого класу – ознайомлення з різними видами візуальних мистецтв, їх
синтезом та засобами художньої виразності, крім того, освоєння низки
композиційних прийомів і просторових завдань на елемен-тарному рівні;
третього класу – актуалізація набутих у 1-2 класах знань з основ
образотворчої грамоти («колір», «форма», «простір», «композиція»), їх
поглиб-лення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень
різних худож-ників; четвертого класу – формування в свідомості учнів
цілісного художнього бачення світу, тлумачення на пропедевтичному рівні
поняття «художній образ» та отримання чіткого уявлення про специфіку
вирішення його в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва;
ознайомлення з деякими осередками народ-них художніх промислів України
та з передаванням об‘ємних якостей округлих предметів засобами
світлотіні.
Головними завданнями предмета є: ознайомлення учнів з
образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури; розвиток
художнього сприймання, асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії,
інтуїції, художнього смаку, здатності отримувати естетичну насолоду від
творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу; формування у
школярів відчуття і розуміння худож-ніх засобів виразності – колориту,
форми, простору, композиції; розвиток відчу-ття ритму, фактури поверхні
та індивідуальних творчих здібностей; зорового сприйняття й
спостереження; засвоєння художніх технік та мистецької терміно-логії;
розвиток почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на
різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві;
формування духовних моральних цінностей, національно-патріотичної
свідомості, художньо-естетичних смаків та інтересів; засвоєння
загальнолюдських цінностей і закріп-лення в свідомості культурного
досвіду людства; формування потреб до само-реалізації через продуктивну
художню творчість, художньо-естетичне напов-нення навколишнього
середовища у відповідності до вікових можливостей; виховання потягу до
краси, радості життя та потреби його творчого оновлення
Уроки
образотворчого мистецтва повинні сприяти розвитку художніх здібностей
дітей (здатності до різних видів художньо-творчої діяльності: худож-нє
бачення світу, оригінальність сприймання, підвищений інтерес до
художньої діяльності, естетична позиція; здібності до зображувальної
діяльності: здатність правильно оцінити форми, пропорції, положення
предметів у просторі, світло-тіньова чутливість, здатність відчувати
виражальну функцію кольору, розвинута образна уява і пам'ять).
Основними групами компетентностей, що потрібно сформувати на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі є:
•
пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне
сприйнят¬тя творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності;
•
творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей;
встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних
ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація
фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній
діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва;
•
методологічні – розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння визна-чити
мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та
самооцінки;
• компетентність саморозвитку (стимулювання
пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до
гурткової роботи);
• комунікативні – розуміння мови мистецтва як
форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших лю¬дей,
різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис
картини; участь у дискусіях; застосував-ння вчителем інтерактивних
методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення
взаємозв'язку з однолітками і дорослими та від¬повідальності під час
виконання творчих робіт;
• інформаційні – формування вмінь
користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями
картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв,
персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до
знайомства з творчістю художників України з різних літе-ратурних джерел,
до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими
інформаційними технологіями;
• світоглядні – сприйняття цілісної
картини світу, формування загально-людських цінностей, поваги до
традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями
національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших
культур.
Розвиток художніх здібностей на уроках образотворчого
мистецтва можли-вий тільки в процесі засвоєння і практичного
застосування спеціальних знань, умінь і навичок. Так, засвоюючи знання
про передачу простору, світлотіні, кольорознавства, композиції,
оволодіваючи графічними уміннями і навичками, школярі тим самим
розвивають свої здібності до образотворчої діяльності. Тільки під час
постійної, послідовної практичної діяльності в учнів можуть розвинутися
художні здібності.
На кожному уроці образотворчого мистецтва потрібно
знайомити учнів з художніми творами – картинами видатних художників
України та світу, вчити їх «читати» твори мистецтва, тобто бачити за
допомогою яких засобів виразності художник передав особливості тієї чи
іншої пори року, настрій та характер лю-дини, об’єм предметів тощо.
Сприймання
та інтерпретація творів мистецтва в початковій школі формує в учня
образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в
ньому, розширює кругозір, збагачує словниковий запас, розвиває
комунікативні здібності.
В класі можна створювати картинну галерею з серії репродукцій картин по яких викладач на уроці проводить бесіди.
Під час екскурсії можна дати учням завдання: намалювати той куточок природи, який найбільше сподобався.
Отже,
потенційні можливості мистецтва стають реально формуючими факторами
лише при умові художнього відношення особистості до самого мистецтва. А
сформувати його і розвивати можливо тільки в процесі поступового,
цілісного, неперервного навчання і виховання школярів на уроках
образотворчого мистецтва в школі.