27 листопада Йорданештська ЗОШ І-ІІІ ст. радо зустріла вчителів 1-х класів на районному семінарі з проблеми «Нові підходи до роботи в умовах Нової української школи. Педагогіка партнерства як ключовий компонент НУШ» . До присутніх з вітальними словами звернулися директор школи Шапка Ф. А . та заступник директора Шапка М. Г. Зі своїми вітаннями до учасників семінару звернулися і члени учнівського самоврядування. А далі працювали за таким планом-тисни тут.

На засіданні «круглого столу» підсумки семінару підвела методист Є. М. Леонтій. Своїми враженнями поділилися і учасники семінару, вони переконались, що формування творчих і пізнавальних здібностей молодших школярів розвивається у процесі наполегливої, систематичної діяльності вчителя і учнів. Сповнені неповторних вражень вони були щиро вдячні організаторам за гостинний прийом.

    Її називали «гірською орлицею» за горде серце, «пишною трояндою в саду української літератури» - за яскраву метафоричність бачення. Себе ж вона називала скромно і просто – «робітницею свого народу», девізом життя якої були слова: «Що люблю, люблю вже навіки».

У Михайлівському НВК 27 листопада було проведено літературно-мистецький вечір «Усі мої думки тобі, народе вільний, і пісня серця, музика душі тобі!», присвячений 155-ій річниці від дня народження О. Ю. Кобилянської. Діти відчули атмосферу, якою було пройняте життя письменниці, розумної жінки , людини з великої літери, яка вивела нашу літературу на європейський шлях. Познайомившись із родиною Ольги Кобилянської школярі зрозуміли, як важко жилося їй в багатодітній сім’ї, бо та потребувала безперервної опіки Ольги... «Я мушу відкласти всяку духовну працю і, мов служниця, варити, тільки варити...»

Учні прослухали вірш, присвячений Осипу Маковею, який прочитала Марія Лютик, зігравши Ольгу Кобилянську; інсценізували уривки із повісті «Царівна», «Земля».

Своїми творами Ольга Кобилянська показала, що щастя людини, сутність її життя не в багатстві, не в землі, а в моральних цінностях. Вона переконливо доводить: якою б важкою не була людська доля, які б обставини не склалися, треба завжди керуватися законами совісті, високими нормами народної моралі, не збиватися з дороги, освітленої сяйвом духовного досвіду багатьох віків цивілізації.

ТИСНИ ТУТ

«Згадайте нас - бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.»

     23 листопада у Грушівському НВК відбулись тематичні заходи щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, метою яких було формування в учнів щирих людських почуттів, співчуття до трагічної долі українського народу, громадянської відповідальності за його майбутнє.

Учні 8-9 класів взяли участь в уроці-реквіємі «Згадайте нас, бо ми колись жили». Увазі учнів було запропоновано перегляд документального відео зі спогадами очевидців страшного, що дало змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках. В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і замучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі. У ході заходу учитель української мови та літератури Оленюк В.О. розповів учням про зловісний закон «П'яти колосків».

У 5-му класі вчитель румунської мови та літератури Галушка Ж.І. провела диктант на тему «Страшний голод», метою якого стало виховання співчуття, людяності, громадянських якостей в учнів.

Проведення даних заходів спонукає до осмислення свого життя, прагнення вивчати історію українського народу, своєї країни та належне вшанування пам’яті безвинно замучених голодом людей…

Заступник директора з НВР Зінкевич Д.В.

ТИСНИ ТУТ