За сприяння НЦ МАНУ спільно з Європейською організацією ядерних досліджень СЕRN з 4 по 9 грудня вчителі Чернівеччини працювали у IV Науковій школі під керівництвом провідних спеціалістів найбільшої у світі лабораторії фізики високих енергій.

33 педагоги підготували методичні розробки для учнів, щоб зацікавити їх фізикою, успішно пройшли конкурсний відбір й отримали запрошення до Швейцарії.

Програма навчання була дуже насиченою, тому кожен день учасників був розписаний до секунди: лекції, ознайомчі екскурсії до наукових установ й експериментальних лабораторій, практичні роботи. Спікерами були українці, які працюють у CERN. Усі лектори намагалися дати якомога більше інформації, але обмежував регламент.

Цікаво було дізнатися про останні досягнення CERN, які використовують у радіомедицині, поповнити відомості про будову Всесвіту, почути про дослідження на перспективу.

Окрім пошуку нових елементарних частинок, що є основним завданням Великого адронного колайдера, CERN працює над сучасними технологіями будівництва, а також має багато освітніх програм для учнівсько-студентської молоді, закоханої у фізику. Асоціація з CERN дозволила українським учителям та науковцям співпрацювати тісніше, а підприємствам відкрила можливість постачання обладнання.  

Педагогів вразив високий рівень безпеки у CERN. Так, наприклад,  якщо виникне пожежа, то спеціально розроблена за новітньою технологією піна заповнить усе приміщення. Крізь неї людина може проходити без труднощів і при цьому вільно дихати.

Великий адронний колайдер – найскладніша машина сучасності,  створена людиною. Один із лекторів пожартував, порівнявши напрацювання багатьох країн-учасників CERN із біблійним ковчегом: «У CERN немає різниці, якого кольору твоя шкіра і якою мовою ти розмовляєш. Усі люди об’єднані однією справою. Знаєте, чим відрізняється фізик від людини, яка займається іншою діяльністю? Навіть на пляжі професор і його студент будуть лежати і про щось розмовляти. У фізиці всі рівні, немає генералів і вищих за званням, є одна спільна тема – фізика».

Слід зауважити, що Інтернет теж народився у CERN, а з ним і піксельна система опрацювання інформації. Ці технології незапатентовані лабораторією, їх зробили для проведення наукових досліджень.

А тепер трохи про так звану «дизайн-студію».

У ній працюють над інноваційними ідеями студенти з усього світу (щороку сюди потрапити надається можливість одному студенту із однієї країни членів CERN): майбутні дизайнери, інженери, менеджери. Вони розробляють не тільки ідею, а й прототип і план її впровадження. Потім свої напрацювання захищають перед адміністрацією CERN і в більшості випадків отримують фінансування для реалізації. Для цього створюються сприятливі умови, щоб відбувався вибух інновацій. Гадаю, саме це доцільно перейняти при реформуванні освіти.

Усе створено для того, аби можна було вільно і жити, і творити. Вразило, наприклад, на підлозі намальоване коло, яке називається «Обійми». Якщо комусь некомфортно чи просто виникли проблеми, досить стати в середину кола, щоб усі зрозуміли: людина потребує обіймів.

Нагадаємо: у 2011 році НЦ МАНУ і CERN підписали декларацію, яка відкрила для українських педагогів можливість  брати участь у навчальних програмах Європейської організації ядерних досліджень.

Крім напруженої роботи в аудиторіях, лабораторіях і навіть у шахтах під землею, ми здійснювали прогулянки, а іншими словами квест «Велике відкриття і полювання за скарбами Женеви». Аби почуватися безпечно і комфортно, користувалися люб’язно наданими рекомендаціями та картою міста. Мета полювання – не тільки дізнатися щось нове про величне місто, але й добре розважитись!

             Вільно прогулюючись містом з високим рівнем життя, ми насолоджувалися його красою. Річка Рона ділить столицю Швейцарії на дві частини. На лівобережжі розташований старий центр Женеви з ратушею, собором і вузькими вуличками. Тут багато кафетеріїв, магазинів, а також цікавих музеїв. Правий берег займає міжнародна Женева. У цій частині міста знаходиться Палац ООН, а також будівлі відомих всьому світу організацій.

             Незабутнє враження залишив фонтан Же-д О. Він є головною визначною пам’яткою міста. Протягом секунди фонтан викидає  п’ятсот літрів води на висоту 147 метрів й уособлює прагнення вгору, до неба, до царства духів. За водяним шлейфом фонтану визначають напрямок вітру.

Трамваєм ми дісталися зупинки «Залізнична Станція Корнавін». Відтак пішки вийшли до моста Монблан, а потім попрямували до моста Машин. Саме тут знаходились перші механічні насоси – машини, що качали гарячу воду по всій Женеві. Сьогодні у цій будівлі розташований Женевський Туристичний Офіс.

              Йдучи вздовж берега у напрямку  «Середзем’я»,  дісталися площі ВеІ-Аіr. Також відвідали Сучасну Площу (the Place Neuve) та пам’ятник генералові Дюфору, який велично сидить на коні, бо переміг у війні, забезпечивши мінімальну кількість жертв серед населення. Генерал споглядає на Женевську музичну консерваторію. На краю площі – скромний бюст засновника Червоного Хреста Жана Анрі Дюнана.

              Через ковані, із золотими накінечниками ворота потрапили до парку Бастіонів. Тут ми зупинилися і залюбки зіграли матч з одним із місцевих шахістів. Але часу було обмаль, тому поспішили далі.

             Навколо естради ростуть крислаті каштани. От де ідеальне місце для неквапливих прогулянок у спекотні дні! Справа видніється головна будівля Женевського університету, а зліва – бюст відомого дитячого психолога Жана Піаже. Позаду побачили монумент чотирьом гігантам Реформації. Стіна, перед якою ми зупинилися, – це залишки старої Женеви. У ніч 12 грудня 1602 року з неї було вилито казан киплячого супу на голови солдатів Савойської армії, що штурмували місто. На честь перемоги Женева щороку відзначає цю подію урочистою смолоскипною ходою і, звісно, гарячим супом і вином, що подається тут безкоштовно.

Ось і кафе «Папон» – популярне місце зустрічі політиків та важливих персон минулого і сьогодення, а ще будинок, в якому народився Жан-Жак Руссо. Зараз тут розташований меморіальний музей видатного філософа і письменника Просвітництва.

Прогулюючись берегом озера, звернули до причалу, в кінці якого встановлений величезний червоно-жовтий прапор. До старого міста повернулися човном усього за 10 хвилин.

За словами президента МАН Станіслава Довгого, наукові школи для вчителів на базі CERN мають вагомий вплив на формування професійного та інформаційного поля України.

Також слід зазначити, що до участі у стажуванні запрошувалися вчителі фізики, викладачі вищих навчальних закладів, керівники гуртків, секцій та наукових товариств Національного центру «Мала академія наук України», який узяв на себе витрати за переліт до Женеви і назад, за  проживання, харчування та екскурсійне обслуговування учасників Школи.               Дякуємо організаторам і спонсорам за підтримку.

                                                Д. І. Глобак, директор Глибоцького ліцею