Всі ми діти України, любимо нашу Батьківщину, шануємо свою державу. Ми розуміємось на державних символах, дбаємо і оберігаємо про національні і культурні символи, завдяки чому ідентифікуємо себе як українці. Вишиванка є одним з національних символів української держави, а для українського народу є одним з елементів національної самосвідомості. Не менш важливим елементом національної самосвідомості є вміння любити свій край, бажання пізнавати його, досліджувати і оберігати.
І от вже який рік поспіль учні Слобідського НВК, які є гуртківцями Глибоцького ЦТКСЕУМ, завдяки туристсько-виховному наметовому табору «Райдуга» мають можливість пізнавати нові території і збагачувати свій світогляд проводячи залікові багатоденні подорожі. Цього річ гуртківці-туристи Слобідського НВК, разом з однолітками Глибоцької гімназії та Коровійської ЗОШ, стали учасниками краєзнавчої експедиції провівши похід 3-го ступеня складності.
Для досліджень ми обрали ближчі серцю Покутсько-Буковинські Карпати. Маршрут подорожі пролягав територією Вижницького і Путильського районів Чернівецької області, та Косівського району Івано-Франківської області.
Цікавого забагато не буває, тому ми вирішили за 8 днів відвідати більше 10 краєзнавчих об’єктів різного типу.
Вразили учнів своєю красою водоспади даного регіону. Перш за все це Буковинські (або Смугарські) водоспади – каскад із семи водоспадів, які простягаються на 2 км по течії річки Смугарів, що є правою притокою річки Черемош. Біля водоспадів є виходи великого вапняку, піщаника, сланцю. Буковинські водоспади об’єднані в ландшафтний гідрологічний заказник місцевого значення, який знаходиться на території Вижницького національного природного парку. Ці сім абсолютно різних за показниками водоспадів (Ковбер, Сич, Нижній Гук, Ворота, Середній Гук, Великий Гук, Верхній Гук), що є унікальними для Карпат, мають перепад висот від 3 до 19 метрів. Серед інших водоспадів які нам вдалось дослідити: вдсп. Кізя – один з найвищих в Українських Карпатах (16 м), каскадного типу, що розташований біля впадіння однойменного струмка в річку Бісків (правий доплив річки Путилка); вдсп. Сикавка – розташований у підніжжя Сокільського хребта, біля південної частини Сокільської скелі.
Вичитавши багато легенд про Олексу Довбуша – народного героя та гуцульського «Робін Гуда», ми не могли пройти повз печеру, названу його ім’ям, у пошуках скарбів. За легендою Олекса грабував поміщиків, багатих орендарів, лихварів та польських шляхтичів, а награбоване роздавав бідним селянам. А залишки деяких скарбів залишились захованими в печерах де переховувались опришки. Розташована печера неподалік перевалу Німчич, на межі Вижницького і Путильського районів. Печера Довбуша – це похила тріщина в пісковиках тектонічного походження, довжиною 22 м, висотою 3-6 м, шириною 1-1,5 м.
Та найбільше вразили учасників групи величні скельні (мегалітичні) комплекси – Протяте Каміння, Писаний Камінь, Сокільські скелі, та окремі стрункі скельні масиви – Соколине Око, Закам’яніла Багачка, Кінашка. Більшість з цих скель в глибоку давнину були великими дохристиянськими святилищами природно-рукотворного походження, в яких наші далекі предки-сонцепоклонники молилися і приносили жертви язичницьким богам і в першу чергу – богу Сонця. підтвердженням цьому служать кілька доказів. Першим доказом сакрального призначення цих скель є наявність великих жертовних ям, у яких поступово збирається і тривалий час зберігається дощова вода, яка вважалася давніми слов’янами-язичниками святою. Другим доказом є наявність схематичних наскельних рисунків людей і тварин. Третім доказом є наявність на гранях скель великої кількості простих геометричних фігур-оберегів, які ми знаходимо в різному поєднанні на гуцульських писанках, в геометричних орнаментах гуцульських вишивок та різьбі по дереву.
Пройшовши нелегкий, але насичений і цікавий маршрут, один з учасників групи, Куніш Назар, сказав: «Карпати – чекайте мане знову!». Територія наших Карпат, та не лише Карпат, а й всієї України, є скарбничкою незвіданих багатств, які вартують того щоб їх шукати і вивчати.
Ю. Г. Нітушка
керівник гуртка
Глибоцького ЦТКСЕУМ,
вчитель географії Слобідського НВК
|