Цього літа туристи Глибоцького ліцею і Опришенської ЗОШ здійснили незабутній похід по Мармароському масиву Українських Карпат, або як його ще називають – Гуцульські Альпи. Розпочався маршрут із одного із найбільших гуцульських міст – Рахова. Перший день як завжди дався юним туристам нелегко, адже важкі рюкзаки та стрімкий набір висоти після недоспаної ночі, то не проста справа. Проте ягоди суниці і чорниці додавали сил та енергії. Наступного дня група вже підійшла під основну вершину Мармарощини – гору Піп Іван. Оскільки цей день був врожайним на гриби, то на вечерю ми приготували грибний суп. Також було приємно зустрітись із ще однією групою глибоцьких туристів, які рухались паралельно з нами наступні півтора дні. На третій день походу ми піднялись на одну із найкрасивіших вершин Українських Карпат – гору Піп Іван Мармароський. Далі наш маршрут пролягав по україно-румунському кордоні. Відвідавши витоки річки Біла Тиса, ми розпрощалися з нашими колегами і вирушили в напрямку Чорногірського хребта. Цього разу нашу вечерю смачно доповнило полонинське меню із вурди та бринзи. Наступного дня погода зіпсувалась. Перечекавши дощ, ми підійшли поближче до найвищої точки нашого походу – гори Піп Іван Чорногірський (2028м). На саму вершину гори ми здійснили радіальний вихід, залишивши рюкзаки біля підніжжя. Другий в нашому поході Піп Іван нас зустрів сонячною погодою. Руїни старої обсерваторії, які знаходяться на вершині, вже перекриті, оскільки розпочалася її реконструкція. По традиції на найвищій точці походу ми провели посвяту в туристи. Після цього ми спустились до наших рюкзаків і продовжили похід в долину річки Біла Тиса. Заночувавши на її березі, наступного дня ми завершили активну частину нашого походу в селі Луги. Оскільки в нас в запасі ще був один відпочинковий день, то ми вирішили провести його в селі Кваси. Це село відоме своїми лікувальними мінеральними джерелами. Незважаючи на нескінченні черги до джерела, нам все таки вдалося посмакувати справжню мінералку. Скупавшись на річці Чорна Тиса, наступного дня ми завершили нашу подорож. Проте вже по дорозі додому ми з натхненням обирали маршрут для наступного нашого походу.

Сандул Дмитро Вікторович,

керівник гуртків Глибоцького ЦТКСЕУМ