Навчання дітей в Коровійській ЗОШ І-ІІІ ст. здійснюють два творчих педагоги – це вчителі початкових класів: Ірина Михайлівна Алексейчук та Христина Вікторівна Деліцой, які влітку 2017 р. пройшли відповідне навчання-тренінг при Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. Їх робота побудована на матеріалах, які отримуємо з Міністерства освіти, так звані Модельні навчальні програми, що мають відповідний гриф МОНУ, але 20% (резервний час) у цих навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено як такі, що можуть використовуватися вчителями самостійно.

- Кожен навчальний день розпочинається з того, що є зустріч між дітьми і вчителем. У ході проведення таких ранкових зустрічей вони спільно обговорюють, яку тему дня вони на сьогодні обирають. Головну мету, яку ставлять перед собою вчителі у ході проведення таких зустрічей – це сформувати у дітей почуття «полюбити ВЧИТИСЯ, тому що це ЦІКАВО». Вже зараз ми працюємо за принципом інтегрованого навчання, у ході якого предмети об’єднуються довкола цікавих для дітей тем чи проблем. Інтегрований курс «Я досліджую світ» розпочинає і завершує робочий день учнів. Другим та третім уроками щодня у дітей викладаються курси як окремі предмети: українська мова і читання, математика, іноземна мова.

Спосіб спілкування вчителя з дітьми – дружній, невимушений. Для нас важливим є реалізація в школі «педагогіки партнерства» (і з учнями, і з їх батьками). Тому перше, що вже увійшло в практику спілкування вчителя та учнів, - це спілкування «на рівних», тобто коли вчитель хоче поговорити з учнем, який значно нижчий від нього за зростом, він сідає або на низенький стілець, або ж разом з учнем на килим, і вже у такій невимушеній для обох обстановці, веде бесіду. Вважаємо, що якісний оновлений навчально-виховний процес в Новій українській школі можна побудувати тільки сформувавши «місток довіри» з самими учнями.

Та найбільшим викликом для нас, як виявилося, стало те, що для роботи з дітьми наразі відсутні підручники, зошити для учнів і на кожний урок та заняття вчителі повинні роздруковувати все самостійно, а це, окрім того, що дорого вартісний, то ще й надзвичайно трудомісткий процес. Вчителю тепер потрібно на багато більше часу для підготовки до занять. Знаючи, що буде нелегко, учителі передали викладання окремих предметів (фізична культура, хореографія, іноземна мова, музичне мистецтво) вузьким спеціалістам-вчителям і тим самим залишилися без повного тижневого навантаження.

Ми ще не знаємо, чи буде успішним експеримент на базі Коровійської школи, але глибоко переконані, що він є невід’ємним складником прогресивних змін в системі початкової освіти. А буде він успішним тільки за умови тісної співпраці, партнерської взаємодії усіх учасників освітнього процесу.

, , ... Читати далі - тисни тут

    Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до оптимальних вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретного контингенту учнів на даному занятті; вибір методів, форм і засобів навчання; короткий опис ходу заняття відповідно до плану навчального заняття.

Вибір теми відкритого заняття вчитель мусить робити самостійно, з урахуванням аналізу навчального матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми та методи своєї професійної майстерності, організацію навчальної діяльності учнів на різних етапах уроку.

Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Вона повинна відображати вибрану домінуючу методику чи технологію проведення уроку. Це допоможе найконструктивніше й об’єктивно підійти до самоаналізу та аналізу уроку, оцінити вірність підібраних методів і прийомів, форм організації уроку тощо.

Методичну мету відкритого заняття, як приклад, можна сформулювати таким чином:

• використання персонального комп’ютера у вирішенні практичних завдань;
• організація самостійної роботи учнів;
• активізація пізнавальної діяльності учнів на заняттях у процесі роботи з наочними посібниками та дидактичним матеріалом;
• використання групової роботи учнів у процесі вивчення нового матеріалу чи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

Відповідно до методичної мети заняття вчитель вибирає навчальний матеріал у такий спосіб, що дозволить якнайповніше розкрити ті методи, прийоми та засоби, що і складають основу власної педагогічної майстерності, та продемонструвати ті технології, за якими він працює.

При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить учням бути в курсі сучасних досягнень.

Матеріально-технічне оснащення заняття необхідно продумати й підготувати заздалегідь. Але слід не тільки підготувати його, а й випробувати в дії прилади, устаткування, наочність, комп’ютерну техніку, ТЗН, що планується використати на відкритому занятті, а також спланувати послідовність використання всього оснащення на відкритому занятті.

Наочні посібники й аудіовізуальні засоби необхідно відбирати так, щоб їх уживання давало оптимальний ефект задля досягнення поставлених цілей. Але слід пам’ятати, що занадто велика кількість наочних посібників розпорошує увагу учнів, а незадіяна наочність не виправдана на уроці. Будьте скромні й не перевантажуйте урок наочністю як прикрасою, бо всі ілюстративні матеріали уроку мусять працювати на досягнення його навчальної мети.

Варто нагадати, що й ваші колеги, безумовно, повинні надати необхідну допомогу в підготовці до відкритого заняття. Не відхиляйте будь-яку допомогу чи навіть невеличку пораду своїх колег, адміністрації навчального закладу, методистів, членів атестаційних чи експертних комісій. Чим більше порад або навіть критичних зауважень буде вам адресовано, тим більша вірогідність удало проведеного відкритого заняття.

Методичне забезпечення відкритого заняття

Повний комплект документів, що визначають методичне забезпечення заняття, включає такі документи (можуть доповнюватися залежно від типа навчального заняття): класний журнал; календарно-тематичний план; план навчального заняття; конспект лекції (за потребою); комплект матеріалів про всілякі види оцінювальної діяльності; дидактичний, роздавальний матеріал тощо; завдання для самостійної роботи учнів; комплект медіаматеріалів, презентацій тощо; варіанти завдань або запитань для організації домашнього завдання; методична розробка або рекомендації із проведення відкритого заняття.

До відкритого заняття необхідно скласти план проведення заняття з чітким і розумним розподілом часу уроку та вказівками, що і як повинні робити вчитель та учні (рекомендується скласти декілька екземплярів для запрошених на відкритий урок). План уроку чи іншого заняття повинен відобразити всі основні його етапи, домінуючі види діяльності, як учнів, так і вчителя, види та форми організації роботи, види вправ.

... Читати далі - тисни тут

      Для дітей канікули – це період зміцнення здоров’я, нових знайомств та пригод, а ще – яскравих вражень, творчості та пізнання світу….. Цікаво провести канікули літнього відпочинку змогли учні Коровійської ЗОШ І-ІІІ ст. та Турятського НВК, здійснивши спортивно-туристський похід 3 ступеня складносі Українськими Карпатами, а саме по Мармароському та Чорногірському масивах. Група була зформована у профільному пересувному туристсько-виховному оздоровчому наметовому таборі «Райдуга» Глибоцького ЦТКСЕУМ. Учасниками групи були керівники Шелепюк Н.В., Троєцька Н.І. та 15 вихованців. Наш похід розпочався з самого географічного центру Європи - села Ділове Рахівського району. Зустріла нас чудова погода. Перший день був запланований нескладний.

На другий день сонячна погода додала нам піднесеного насторою і ми зробили радіальний вихід на Ялинський водоспад, який перевершив наші очікування. Неймовірно дивовижний водоспад! Але нас ще попереду чекала зустріч з групою глибоцьких туристів, з якими ми продовжили рухатись разом півтора дні. На третій день, нас привітала перша наша вершина - Піп Іван Мармароський (1938 м). На неї ми підіймалися у хорошу погоду, з легеньким вітерцем, який повільно передував хмари через вершину. Такі гірські краєвиди дали нам можливість помилуватися красою Українських та Румунських Карпат. Далі наш маршрут пролягав по україно-румунському кордоні. Четвертого дня ми побували біля витоків річки Білої Тиси. Там ми розпрощалися з групою глибоцьких туристів. Далі за нашим маршрутом був перехід з Мармароського масиву на найвищий в Українських Карпатах Чорногірський. На п”ятий день спустились у с. Луги. Далі підіймалися до одного з найкрасивіших озер Українських Карпат - Бребенескул. Шостий день нашої подорожі збагатив наші сердця новими яскравими враженнями. Погода була прекрасна, краєвиди природи дивовижні, настрій чудовий. Все це допомагало нам підійматися до найвищої вершини України - г.Говерли (2061 м). Наша мрія здійснилася. Ми витримали всі труднощі і підкорили гірську вершину. Це неймовірна радість, це нові враження, це перемога. Тут на вершині робимо славнозвісну туристську посвяту та фото.

На сьомий день спускаємося до урочища Козмещик, купаємось в річці і наступного дня ідемо на потяг. Пройдені нами 103 км, вечори біля багаття, дивовижні мальовничі пейзажі, підкорення найвищої вершини України, залишуться в наших спогадах на все життя. Одночасно ми розширили свої знання про природу Українських Карпат, про потребу берегти її, охороняти, і любити.

 

Шелепюк Н.В.

Керівник Глибоцького ЦТКСЕУМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

... Читати далі - тисни тут

     11 вересня на базі Купського НВК №2 відбулося відкриття «Олімпійського тижня» присвячене Дню працівника фізичної культури, з метою виховання учнів на гуманних цінностях олімпійського руху, формування в них навичок і культури здорового способу життя, залучення їх до активних занять фізичною культурою та спортом, вчителі фізкультури провели спортивні заходи для учнів молодшої, середньої та старшої школи.