Путильщина – частина великого гірського Гуцульського краю. Тут милують око мальовничі карпатські краєвиди з неповторними гірськими плаями, кичерами, вкритими смерековими лісами, та вибудуваними на поверхні землі своєрідних бескидів, що своїми формами збуджували народну увагу на створення легенд, співанок, переказів та бувальщин.

Гуртківці Глибоцького ЦТКСЕУМ «Патріотична пісня» (керівник – Сисолєтіна Г.І.) ,«Етнографічне краєзнавство»(керівник- Козачок Н.С.), об'єднавшись у команду «Водограй», з 2 липня по 9 липня 2019 року вирушили в етнографічну експедицію Путильщиною аби дізнатися більше про життя та творчість Юрія Федьковича, про боротьбу Лук’яна Кобилиці за кращу долю свого народу, зазирнути до скарбниці життєвої мудрості, традицій, звичаїв, побуту місцевих жителів. Всі визначні пам’ятки Путили компактно розташовані у її центрі. Більшість з них пов’язана з життям та творчою діяльність «буковинського кобзаря», видатного українського письменника Юрія Федьковича. Тут письменник народився, тут він створив одні з найкращих своїх творів. Про свій рідний край він писав так: «Немає й немає світу прекрасніше, ніж гуцульські гори». Захоплюючись його історією, Федькович оспівував у свої творах мужність і хоробрість Лук’яна Кобилиці, Олекси Довбуша і його опришків. Сьогодні садиба Федьковичів є справжнім етнографічним музеєм Гуцульщини. Його експонати, однотипні з оригіналами, пронизані гуцульським народним духом. Тут можна ознайомитися з національними костюмами, побутом, основними видами гуцульського мистецтва від дерев’яного різьбленого начиння до архітектури житлового будинку.

Там, де річка Путилка виливає свої води у бурхливий Черемош, біля дороги в селі Усть-Путила височіє 30-ти метрова кам’яна скеля, яку в народі називають Кам’яною Багачкою або заклятою багачкою. Ще одна назва скелі – "Єпископ", адже вона ніби тримає на голові єпископську корону. Цей витвір природи опоетизований в легендах місцевих жителів.

Незабутні враження залишилися у юних краєзнавців від екскурсії до музею Лук’яна Кобилиці, що у Сергіях. Її люб’язно погодилась провести вчителька місцевої школи Кочерган Ганна Олексіївна.

А ще від неї ми довідалися багато цікавої інформації про місцеві цілющі джерела «Слатинник», «Нафтусю». Гуртківці спробували виварити сіль із води, яку принесли із солоного джерела, за прадідівським рецептом. А ще довідалися, що місцеві жителі квасили капусту, використовуючи воду із «Слатинника», що надавало їй (капусті) особливого смаку.

Ганна Олексіївна познайомила нас з місцевими жителями, які люб’язно погодилися показати нам колекцію автентичних сорочок. Із захопленням ми розглядали барвисті витвори людських рук. Кожна сорочка– скарб, за якою криється доля людини, сім’ї, родини.

Вісім днів ми мандрували стежками Гуцульщини, долали перешкоди, бачили щось нове, знайомилися з цікавими людьми, побували в Путильському центрі дитячої творчості, шукали початок річки Паркулина, підіймалися на гору Сена. Відкривали для себе диво, яке називається – Україна.

Козачок Н.С.

керівник гуртка Глибоцького ЦТКСЕУМ«Етнографічне краєзнавство»

на базі Чагорської ЗОШ І-ІІІ ступенів