22 липня 2014 року, директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Оксана Палійчук зустрілася з буковинськими засобами масової інформації щодо питання про проведення тижневих лінійок та викладання предметів морально-духовного спрямування в навчальних закладах області, а також про педагогічних працівників пенсійного віку.

Як повідомила Оксана Михайлівна, з метою виховання в учнівської молоді поваги до Конституції, Державного Прапора, Герба та Гімну України наказом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації від 13.06.2014 № 498 рекомендовано щотижневе проведення шкільних організаційних лінійок на початку та на завершення навчального тижня.

«На лінійках обов’язково у понеділок здійснюється підняття Державного прапора з виконанням Державного Гімну України, у п’ятницю – опускання Прапора і виконання Гімну. Під час проведення лінійок керівники навчального закладу, представники учнівського самоврядування оголошують план роботи навчального закладу на тиждень, по завершенню – підводять підсумки всієї роботи.

Одним з елементів лінійки може бути проведення спільної молитви, про що протягом останніх років неодноразово зверталися з пропозицією до органів управління освітою батьки та представники громадських організацій. Молитва – важливий елемент духовного життя віруючої людини, яка має потужний морально-виховний, об’єднуючий потенціал, здійснює позитивний вплив на емоційно-вольову сферу людини. Молитва повинна бути спільною для представників усієї шкільної громадськості. Тому, найкращим варіантом є Молитва за Україну, так званий "духовний гімн" України («Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни», сл. О. Кониського, муз. М. Лисенка). Текст молитви – слова-прохання благословення у Всевишнього, подяки Всевишньому, які можуть бути складені під керівництвом педагогів і самими дітьми («Боже, благослови у здоров’ї, мирі та злагоді здобувати знання»). Звичайно, до запровадження виконання молитви на лінійках учнів потрібно підготувати. Підкреслюю, що проведення спільної молитви може бути започатковане тільки за згодою батьківської та педагогічної громадськості», – наголосила керівник освітньої галузі краю.

Щодо викладання предметів морально-духовного спрямування, директор Департаменту зауважила, що «Стан духовної культури і моралі суспільства як у цілому світі, так і в Україні, викликає занепокоєння. Корозія усталених духовних цінностей стала наслідком прагматизації життя, пропаганди насилля, нехтування правовими, моральними, соціальними нормами і виросла до масштабів глобальної соціальної проблеми.

Відсутність у частини молоді навичок конструктивного спілкування, загальних принципів розуміння сутності найпростіших соціальних процесів і явищ призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки і, як наслідок, до «втечі від реальності» в алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп’ютерне середовище».

Оксана Палійчук розповіла про результати опитування учнівської молоді та керівників навчальних закладів в Україні, що проведено у 2010 році в межах міжнародного проекту – «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді України». Вони свідчать про те, що:

- досвід куріння цигарок мають від 20% до майже 78% опитаних (залежно від їхнього віку і місця навчання), пробували хоча б коли-небудь курити 55% опитаних хлопців і 41 % дівчат, перші спроби куріння серед хлопців найчастіше відбувалися в 11-річному віці, рідше – у молодшому віці, серед 7-8% опитаних перші спроби курити зробили в 13-15 років, 11 % учнівської молоді курять щодня, а 4% - хоча б раз на тиждень;

- 46% респондентів вживали алкоголь протягом останнього місяця перед опитуванням ( 48 % - серед хлопців, 45% - серед дівчат );

- досвід вживання марихуани або гашишу у своєму житті мали 16 % учнівської молоді віком 15-17 років ( 24 % - серед хлопців, 9 % - серед дівчат ), за останні 12 місяців вживали наркотичні речовини 8 % опитаних ( 14 %- серед хлопців, 4 % - серед дівчат);

- 38 % учнівської молоді щонайменше раз на рік брали участь у бійках, 32% - зверталися до медиків із травмами, майже 42% не рідше одного разу на 2 місяці потерпали від образ і 47 % ображали інших учнів/студентів свого навчального закладу;

- 42 % опитаної учнівської молоді віком 15-17 років мають досвід статевого життя ( 55% серед хлопців, 31 % серед дівчат ), від 7 до 15 % підлітків (залежно від місця навчання ) вступали в статеві стосунки до 15 років.

«Соціальні умови, що продукують меркантильність і цинізм, сприяють деформації системи цінностей у досить значної частини населення України. Знецінюється одвічне: любов, сім’я, культурні цінності, а гіпертрофується матеріальне та культивуються особисті потреби і задоволення. Зниження рівня суспільної та особистої моралі, сприйняття молоддю гедоністичних установок, ранній початок статевого життя ведуть до формування особистості, яка не здатна створити міцну сім’ю, народити і відповідально виховати дітей. Це веде до поглиблення демографічної кризи.

Серйозну проблему складає інститут сучасної сім’ї (за останніми даними Державної служби статистики в Україні, 61 % шлюбів розпадається). Діти, які виростають у неблагополучних сім’ях або без достатньої уваги з боку батьків, відрізняються недостатньою соціальною зрілістю, агресивністю, можуть не сприйматися однолітками, що ускладнює їхній особистісний розвиток.

Сучасна психолого-педагогічна наука вважає джерелом мотивації вчинків людини та її поведінки – ієрархію внутрішніх цінностей. У психічно здорової людини ця система має три рівні, на нижчому – особисті та матеріальні цінності (власні потреби, задоволення), на другому – культурні цінності (мистецтво, наука, загальнонародні надбання, правопорядок), на третьому, вищому – духовні цінності (ідеали, смислоціннісні установки, обов’язок перед суспільством).

З 1992 року й дотепер, в Україні накопичено значний досвід вивчення курсів духовно-морального змісту. Такі курси вивчаються у школах Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Рівненщини та в АР Крим. Підготовку кадрів для викладання курсу «Християнська етика» започатковано в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, у Національному університеті «Острозька академія».

Відповідно до чинного законодавства, освіта в Україні є світською. Вона забезпечує свободу совісті, гарантує вільне світоглядне самовизначення для кожної особистості. Тому, курси духовно-морального спрямування є дисциплінами, передусім, світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, які вибудовуються як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Вони не є вченням віри, не передбачають вивчення релігійних обрядів, і не повинні ставити за мету залучення до певної конфесії. Вивчення цих предметів передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не може нести катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо», – констатувала очільниця.

За словами Оксани Михайлівни, як і минулими роками, у 2014/2015 н.р. триватиме вивчення курсів духовно-морального спрямування за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки: «Основи християнської етики» (1-11 класи) (Жуковський В. М. та ін.), «Християнська етика в українській культурі» (1–4 класи) (Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е. В.), «Біблійна історія та християнська етика» (1–11 класи) (архиєпископ Филип, Євнух М. Б., І. Ковровський та ін.), "Етика: духовні засади" (для учнів 5 - 11 класів) (авторський колектив учителів Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського під керівництвом В.М. Хайруліної).

На виконання наказу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької облдержадміністрації «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року» № 498 від 13.06. 2014 в частині, що стосується викладання курсів духовно-морального спрямування як за рахунок інваріантної, так і за рахунок варіативної складової навчального плану (п.1. 12.2.), запровадження вказаних курсів віднесено до пріоритетних напрямків модернізації змісту освіти у загальноосвітніх навчальних закладах області.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» факультативні курси морально-етичного спрямування, в тому числі й основи християнської етики,можуть вивчатися лише за письмової згоди батьків школярів та за наявності підготовленого вчителя. Викладати ці курси можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти і мають моральний авторитет серед учнів, їхніх батьків, колег, орієнтуються у змістових особливостях і методиці викладання предмета, не чинитимуть у будь-якій формі тиску на своїх вихованців на релігійному ґрунті. При цьому слід інформувати батьківську громадськість про особливості вивчення цих предметів, давати їм можливість відвідувати уроки й позакласні заходи.

Директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту наголосила, що у своїй роботі вчителі, які викладають курси духовно-морального спрямування, повинні керуватися наступними нормативно-правовими документами:

– Конституцією України (28.06.1996 року);

– Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" (23.04.1991 року);

– Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій"(21.03.2002 року);

– Дорученням Президента України за № 1-1\ 657 від 8 липня 2005 року, яке стало підґрунтям донаказу Міністерства освіти і науки України № 437 від 26.08.2005р. "Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства";

– Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України № 8/1-2 від 29.06.2006 року "Про концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування".

«Курси духовно-морального спрямування можуть викладатися в 1–11 класах за рахунок варіативної складової; як курс за вибором; на факультативних заняттях; у 5 – 6 класах ще і як предмет за рахунок годин, передбачених для вивчення предмета «Етика». В останньому випадку знання дітей обов’язково перевіряються та оцінюються. В інших випадках – оцінювання за бажанням вчителя.

Очікуваним результатом вивчення предмета духовно-морального спрямування є реальне підвищення духовно-морального рівня підростаючого покоління, формування стійкої системи мотивації, світоглядних позицій та культури життя у дітей, молоді та їхніх батьків, становлення української нації як суспільства духовно-здорових особистостей з високим рівнем моральних якостей, творчих і відповідальних, з високою культурою спілкування, активних громадян і патріотів Української держави», – зауважила Оксана Палійчук.

У ході розмиви із журналістами порушилося питання і про педагогів пенсійного віку.

Керівник освітньої галузі краю зазначила, що «Відповідно до Закону України, обмежувати пенсіонерів щодо періоду роботи у школі ми не маємо права. Але, ми вимушені говорити і про іншу ситуацію. Розмова стосується нашої суспільної свідомості. Ми всі говоримо про те, що потрібно зробити, але ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Тобто, як захищені наші молоді фахівці?! Чи вони захищені?!

Департаментом проаналізовано кількість молодих спеціалістів, які потребують працевлаштування, у співвідношенні до кількості педагогів пенсійного віку, які забезпечені роботою у навчальних закладах. Результати наступні: до прикладу у Вижницькому районі працівників пенсійного віку 135, а кількість молодих вчителів, які потребують працевлаштування – 137. Така картина, майже, у кожному районі.

Що ми бачимо?! Наші молоді фахівці абсолютно незахищені. Працюючи 12 років у вищій школі, я особисто зустрілася з цією проблемою. Молоді спеціалісти, магістри, які подають величезні надії, що вони будуть хорошими педагогами, протягом 2-3-ох років не можуть знайти місце роботи. За цей період вони втрачають надію знайти її, втрачають надію в себе.

У майбутньому ми будемо мати загальносуспільну кризу. У нас немає педагогічної наступності, бо повинна бути приблизно однакова кількість як молодих фахівців, так і педагогів середнього віку. Тому, у відповідному листі Департамента, ми чітко виявляємо позицію про підтримку молодим працівникам.

Звичайно, випадки є різні. Наприклад, якщо село віддалене, а молодий вчитель відмовляється доїжджати до місця роботи, то за таких умов вчитель пенсійного віку може працювати.

Можливо це радикальні зміни, і вони не всіма будуть підтримані, але починати будувати нову Україну ми маємо з себе».

За матеріалами сайту oblosvita.