На підвіконні палахтить

Скорботи полум’я священне –

То свічка пам’яті горить

За всіх безвинно убієнних.

Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом. В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце. Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

Щорічно, у четверту суботу листопада вшановується пам`ять жертв Голодомору – мільйонів загиблих в результаті штучного голоду селян радянської України, знищених сталінським режимом у 1932-1933 рр. Це були страшні часи, які залишили глибокі, болючі рани у наших серцях, бо й сьогодні ми згадуємо про голодомор зі сльозами на очах, вшановуємо пам'ять наших предків, які загинули внаслідок страшного голодування.

«Запали свічку пам’яті » - під таким гаслом учнями Волоківської ЗОШ І-ІІІ ст. було вшановано пам'ять жертв Голодоморів 1932-1933 рр. в Україні. В школі був оформлений куточок пам’яті та запалені свічки на згадку про ті часи, коли люди помирали шукаючи кусочок хліба для себе та своїх дітей. Для учнів 4- х класів була проведена інформаційна хвилинка на тему: «Голодомор 32-33 рр як це було», під час якої вони дізналися багато нового, ознайомилися з фактами тих часів, про те, як наш народ гинув внаслідок штучного голоду. З учнями старших класів був проведений перегляд відеофільму : «Голодомор 1932-33 рр в Україні».

«Ось, яка велика ціна крихти хліба» - промайнуло в думках наших учнів, і вкінці, нам лише залишається додати:

… Ніде нехай такого більш не буде!

Хай день новий життя несе нове.

Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!

В достатку Україна хай живе!