Ю.М.Воскобойник,
методист ІППОЧО
Технологічна
освіта підростаючого покоління на порозі третього тисячоліття стала
необхідною складовою загальної середньої освіти, важливою умовою
цілісного й гармонійного розвитку особистості школяра.
Пріоритетним
завданням технологічної освіти в умовах впровадження нового змісту
навчальних програм з трудового навчання та технологій є розвиток
творчого мислення школярів.
У 2012-2013 навчальному році вчителям
трудового навчання необхідно звернути увагу на такі питання: організація
трудового навчання згідно нової редакції програми трудового навчання
для 5-9 класів, профільна та допрофільна підготовка, робота з
обдарованими дітьми.
1. Організація трудового навчання в школі
Предмет трудове навчання викладається в 5-9 класах.
Розподіл
годин за класами: 5, 6 клас – 1 год; 7, 8 клас – 2 год; 9 клас – 1 год
(наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 р. № 66).
У
класах, де на вивчення предмета виділено 1 год на тиждень, можна
додавати ще 1 год за рахунок додаткового часу варіативної складової
навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи,
індивідуальні заняття та консультації.
Якщо в навчальному закладі є
технологічний профіль, то в 10-11 класах на його вивчення відводиться по
6 год (наказ МОН України від 27.08. 2010 р. № 834, додаток 10)
У 10-11 класах продовжується викладання предмета «Технології» в обсязі 1 год на тиждень у всіх профілях.
Для вивчення предметів клас поділяється на групи дівчат і хлопців за наявності в класі : 5 – 9-й класи:
- міська місцевість – більше 27 учнів;
-.сільська місцевість – більше 25 учні;
10 – 11-й класи – більше 27 учнів
(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. №128).
Якщо
кількість учнів у класі не дозволяє поділ на групи хлопців і дівчат, то
формувати групи можна з паралельних класів; створювати змішані групи
хлопців і дівчат; за бажанням учнів, з наступних класів.
2. Викладання трудового навчання
Учні
5-9 класів продовжують навчатися за програмою «Трудове навчання. 5-9
класи. Нова редакція» (авт.: В.М.Мадзігон та ін.).
Ця
програма рекомендована Міністерством освіти і науки України (лист від
27.08.10 №1/1-8205) і має гриф МОН України «затверджено» (програмами з
іншим грифом користуватися не можна).
Слід нагадати, що програма «Трудове навчання. 5-12 класи» (К.; Перун, 2005) втратила свою чинність.
Нова
редакція програми трудового навчання для 5-9 класів ґрунтується на
основі проектно-технологічної діяльності учнів і має модульну структуру.
Розроблені три варіанти: для дівчат, хлопців і змішаних груп.
Щодо програм трудового навчання для 5-9 класів (обслуговуючі види праці і технічні види праці).
Програми складаються з інваріантної (обов’язкової) і варіативної частини, які за кількістю годин майже однакові (по 16 год).
Інваріантна
складова передбачає основні три розділи: технологія виготовлення
виробу (за зразком); проектування та виготовлення виробів; презентація
результатів проектної діяльності та їх оцінювання.
Внаслідок
такого структурування інваріантної складової програми учні починають
працювати з першого уроку. Виготовляючи виріб за зразком, вони освоюють
технологію його виготовлення. Добираючи вироби для зразків, учитель має
врахувати рівень підготовки учнів, складність виробу, тому що за
визначений час (орієнтовно 5 год) школярі мають його виготовити.
Відповідно
до вимог наступного розділу школярі також вчаться виготовляти виріб з
використанням тієї ж технології, але вже з більшим ступенем
самостійності. Згідно до вимог третього розділу вони демонструють
результати своєї роботи.
Програмою передбачено вивчення таких
технологій і виробів для виготовлення, які не потребують складних
інструментів та обладнання; матеріали для роботи пропонуються доступні.
Після вивчення інваріантної складової учитель переходить до виконання варіативної частини програми.
Структура
варіативних модулів для учнів 5-6, 7-9 класів така ж, як і
інваріантної складової: за 4-6 год учні мають освоїти обрану технологію,
потім перейти до проектування і виготовлення виробу, а далі
презентувати результати своєї роботи.
Варіативні модулі добирає
вчитель, враховуючи зацікавлення учнів, можливості матеріально-технічної
бази шкільних навчальних майстерень, рівень підготовки учнів та власний
рівень підготовленості, регіональні традиції.
Програми трудового
навчання для змішаних класів складаються із базового модуля та
варіативних модулів. Зміст базового модуля не вивчається самостійно,
тобто для його вивчення не виділяється окремий час. Учитель, що працює у
змішаних групах, повинен:
• обрати визначену кількість варіативних модулів (5, 6, 9 класи – 2 модулі; 7, 8 класи – 4 модулі);
•
інтегрувати зміст базового модуля зі змістом варіативних модулів, при
цьому визначивши порядок їх вивчення. Послідовність вивчення варіативних
модулів має відповідати порядку розташування тем базового модуля.
Варіативні
модулі для змішаних груп ті ж самі, що й для груп дівчат і хлопців. Але
до них додаються ще й ті модулі, які є в інваріантній складовій програм
для дівчат і хлопців.
У змішаних групах учитель обирає такі модулі,
які були б цікавими і для хлопців і для дівчат. При плануванні уроків
(занять) треба враховувати фізіологічні особливості дівчат і хлопців,
їхні інтереси та нахили.
На відміну від попередніх програм трудового
навчання, у новій редакції програм трудового навчання для 5-9 класів не
виділено теми практичних робіт (теоретичні знання даються в процесі
виконання практичної роботи). Складаючи календарно-тематичний план, слід
(традиційно) визначати теми практичних робіт.
В інваріантній
складовій та у варіативних модулях пропонується орієнтовний перелік
об’єктів праці, матеріали для їхнього виготовлення, інструменти,
пристосування, обладнання.
Кількість годин у програмах для дівчат та
хлопців 5-9 класів змішаних груп різна і використовується вчителем на
власний розсуд (ці години можна додавати як до інваріантної складової,
так і для варіативної; у повному обсязі чи розподіляти в певній
пропорції).
Програма з трудового навчання для 5-9 класів вийшла
окремою книжкою; крім того, її розміщено на сайті Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту України; всеукраїнському сайті вчителів
трудового навчання (http://trudove.org.ua/), надруковано у фахових
виданнях (журнал «Трудова підготовка в закладах освіти», газета «Трудове
навчання» видавництва «Шкільний світ»). Для викладання трудового
навчання (технології) вчитель використовує підручники і посібники
минулих років, які мають гриф Міністерства науки і освіти України.
Учні
10-11х класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного)
освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною
програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та інші).
В
основі програм з предмета «Технології», як і в програмах для 5-9 класів,
лежить проектно-технологічна діяльність учнів. Програми мають модульну
структуру.
Основою інваріантної складової є базовий модуль
«Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення
базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин, під час яких
старшокласники навчаються застосовувати проектну технологію як
інструмент для подальшого проектування. В цій частині програми
передбачено ознайомлення з мережею Інтернет для того, щоб учні, які
мають таку можливість, здійснювали пошук інформації для проектної
діяльності. Це не може бути причиною того, що години технологій в 10-11
класах має читати вчитель інформатики.
Варіативні модулі розраховано
на 20 год. Структура їх така ж, як і в 5-9 класах: ознайомлення із
обраною технологією, проектування та виготовлення задуманого виробу,
презентація та оцінювання результатів проектування. Варіативний модуль у
10-11 класах вивчається тільки один раз (або в 10, або в 11 класі).
Перелік варіативних модулів для 10-11 класів
1. Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.
2.Технологія художнього різьблення по дереву.
3. Технологія геометричного (гострокутного) гуцульського різьблення.
4. Технологія виготовлення макетів малих архітектурних форм.
5. Технологія вишивання технікою мережки.
6. Технологія художнього набивання на тканині.
7. Технологія рельєфного різьблення.
8. Технологія розпису на склі.
9.Технологія соломоплетіння.
10. Технологія інкрустації виробів з деревини.
11.Технологія вишивання стрічками.
12. Технологія токарної обробки деревини.
13.Технологія плетіння спицями.
14.Основи лісового господарства.
15.Технологія виготовлення аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.
16.Технологія в’язання гачком.
17.Технологія виготовлення виробів із сучасних деревинних матеріалів.
18. Технологія виготовлення дитячого одягу.
19. Технологія виготовлення листівок.
20. Технологія виготовлення м’якої іграшки.
21. Технологія виготовлення української народної ляльки-оберега.
22. Технологія виготовлення подарункових упаковок з текстильним декором.
23. Технологія виготовлення штучних квітів.
24. Технологія виготовлення вишивання шовковими стрічками.
25. Технологія дизайну інтер’єру.
26. Технологія дизайну предметів інтер’єру.
27. Технологія дизайну шкільних та офісних інтер’єрів.
28. Технологія клаптикового шиття(печворк).
29. Технологія ліплення.
30. Технологія матчворку ( конструювання із сірників).
31. Технологія ниткової графіки.
32. Технологія об’ємної вишивки.
33. Технологія пірографії (випалювання по деревині).
34. Технологія писанкарства.
35. Технологія ручного розпису тканини (батик).
36. Технологія ручного ткацтва.
37. Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.
38. Технологія художньої обробки деревини випалюванням
Програми зазначених варіативних модулів друкуються у видавництвах «Літера ЛТД» та «Абетка нова».
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання основ графічної грамоти.
Креслення в школі може викладатись як окремий предмет.
Години трудового навчання не можна використовувати для викладання креслення.
Вивчення
курсу креслення як окремого предмета передбачено в 11 класі
технологічного профілю в обсязі 2 год на тиждень (наказ МОН України
від 27.08. 2010 р. № 834, додаток 10).
Креслення можна викладати як
окремий предмет у 8-9 класах, тоді на його вивчення використовуються
години з варіативної складової навчального плану (в обсягах,
передбачених навчальними програмами). У 10-11 класах креслення може
також вивчатися поглиблено (як профіль трудового навчання). Міністерство
освіти і науки, молоді і спорту України рекомендує програму
,,Креслення. 8-11 класи” (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка
забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх
навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004) і
,,Технічне креслення” для професійно-технічних та загальноосвітніх
навчальних закладів (В.К.Сидоренко. Львів: Оріяна-Нова, 2000).
3. Допрофільна та профільна підготовка
Концепцією профільного навчання передбачено упровадження допрофільної підготовки, яка здійснюється у 8-9 класах.
Допрофільна
підготовка може мати такі форми реалізації навчальними закладами:
вивчення окремих предметів на диференційованій основі; упровадження
профорієнтаційних курсів, курсів за вибором, організація позакласної та
гурткової роботи відповідного напряму.
Допрофільні курси за вибором
є, як правило, короткочасними і розраховані на 9, 18, рідше - 35 год.
Програми курсів друкуються на сторінках фахових видань. Упровадження
зазначених курсів покликане ознайомити учнів з різними напрямами
технологічного профілю навчання.
Іншою складовою допрофільного
навчання є профорієнтаційні курси за вибором. Міністерством освіти і
науки, молоді і спорту України надано гриф навчальним програмам курсів
«Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для
учнів 10-11 класів. Програма курсу «Людина і світ професій» була
надрукована в журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» № 1 за 2008
рік.
Учні 10-11х класів технологічного профілю ( 6 годин на тиждень
) можуть навчатися за такими спеціалізаціями (наказ Міністерства освіти
і науки України від 01.10.2008 № 893): технологія деревообробки;
технологія металообробки; основи дизайну; технологія кулінарії;
технологія швейної справи; технологія художньої обробки матеріалів;
технологія будівництва та опоряджувальних робіт; технологія
агровиробництва; основи бджільництва; технічне конструювання та
моделювання; технологія української народної вишивки; матеріалознавство
та технологія конструкційних матеріалів; енергетика; комп’ютерна
інженерія; легка промисловість; основи телекомунікацій; агротехніка;
технологія конструювання та моделювання одягу.
За наявності
відповідного грифа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших
спеціалізацій.
У межах технологічного профілю також можлива
професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і
науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та
Типові програми професійно-технічного навчання для учнів
загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми
розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної
освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
Професії,
за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до
Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами
у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.
До першої групи відносяться:
• «Продавець (з лотка, на ринку)»;
• «Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;
• «Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;
• «Манікюрниця»;
• «Штукатур».
На
опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального
часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного
профілю (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів
навчальної практики у 10 класі.
До другої групи відносяться:
• «Вишивальниця»;
• «Агент з організації туризму»;
• «Оператор комп'ютерного набору»;
• «Різьбяр по дереву та бересту»;
• Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».
На
опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального
часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного
профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
До третьої групи відносяться:
- «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;
- «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;
- «Перукар (перукар-модельєр)»;
- «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;
- «Офіціант»;
- «Секретар-друкарка»;
- «Слюсар з ремонту автомобілів»;
- «Столяр будівельний».
На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального
часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного
профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної
складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10
класі.
Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки
для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кількості
навчальних годин. Збільшення навчальної практики можна уникнути за
рахунок виділення (збільшення) годин з варіативної складової навчальних
планів.
У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша
передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні
курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають
відповідний гриф Міністерства.
Здійснення професійно-технічного
навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних
навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови
дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.
З
метою пошуку, підтримки, розвитку творчого потенціалу обдарованої
молоді, під час підготовки завдань до ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнської
учнівської олімпіади з трудового навчання основна увага приділялась
творчим завданням, проектній термінології. У теоретичному турі учням
пропонувалось творче завдання щодо проектування власної конструкції
визначеного виробу. Найскладнішими для учасників виявилась
аналітико-продуктивна діяльність, виконання технічного малюнку, ескізу
та клаузури власного вибору відповідно діючих вимог.
Тому вчителям
слід звернути увагу на формування в учнів основ проектної термінології,
розуміння змісту критеріїв аналізу моделей-аналогів. У практичному турі
передбачалось виконання учнями комплексної роботи з технічної праці та
виготовлення текстильного декоративного виробу з обслуговуючої праці.
Варто також при виконанні практичного завдання (комплексної роботи)
учасницям і учасникам акцентувати зусилля на конструювання та оздоблення
виробу за функціональним призначенням, алгоритмом технологічного
процесу виготовлення окремих деталей виробу та раціональним розподілом
часу.
4.Джерела інформації
Матеріали, які висвітлюють питання
організації навчальної діяльності з трудового навчання (технологій)
учителі можуть знайти на сторінках фахових періодичних видань та сайтах:
1.Журнал
«Трудова підготовка в закладах освіти» видавництва «Педагогічна преса»
(12 випусків на рік) http://pedpresa.com.ua/magazines/view/13/
2.Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ» (12 випусків на рік) http://www.osvitaua.com/tn/
3.Журнал «Трудове навчання в школі» видавничої групи «Основа» (12 випусків на рік) http://journal.osnova.com.ua/magazines/26
4. Сайт учителів трудового навчання України http://trudove.org.ua/
5.Сайт Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України www.mon.gov.ua
