«Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!»

Мета проекту:

- розширити знання учнів про Україну, уявлення про її географічне положення;

- з'ясувати, яка роль незалежності держави та значення цього факту для українського народу;

- поповнити знання про державні та народні символи на­шої Батьківщини;'

- сприяти бажанню брати посильну участь у розбудові держави, бажанню наполегливо вчитись, щоб принести яко­мога більше користі рідній Україні;

- виховувати патріотичні почуття, національну свідомість, любов до рідної держави.

Тип проекту: інформаційно-пошуковий.

Обладнання: глобус, фізична карта України, фотоілю­страції "Київ - столиця України", портрет чинного президен­та України, стенд "Державні символи", кольорові ілюстрації (верби, калини, вишитих рушників), Конституція України для школярів.

Форма проведення захисту: нестандартний урок.  

Зміст проекту

1. Хід реалізації проекту.

Вибір об'єкта після консультації з керівником, отриман­ня завдань.

Опрацювання дібраної літератури (консультації бібліо­текаря, вчителя, батьків).

Робота в творчих групах (4 групи): "Інформатори", "Зна­вці", "Літератори", "Художники".

Створення банку даних, добірка "речових доказів" (ілю­страції, повідомлення, фотоматеріали та ін.).

Захист проекту. Презентація творчих надбань.

Оцінка вчителя. Самооцінка.

2. Завдання для груп. "Інформатори".

Користуючись фізичною картою, визначити розташуван­ня України (географічне положення).

Підготувати інформацію про столицю нашої держави -

місто Київ.

Підготувати повідомлення про утворення незалежної України.

                                      "Знавці".

Підготувати розповідь про державні символи нашої кра­їни.

Створити плакат "Державні символи".

Підготувати повідомлення про народні символи нашої держави.

Створити ілюстративний матеріал (альбом "Народні сим­воли держави").

"Літератори ".

Дібрати вірші українських письменників та наших зем­ляків, які прославляють державу.

Дібрати прислів'я та приказки про Україну.

Виготовити книжку-розгортку "Поети про Україну".

"Художники".

Намалювати малюнки на тему "Я люблю свою Україну".

Зробити виставку-захист цих малюнків.

Критерії оцінки проектної діяльності учнів:

- завершеність;

- ясність, грамотність, чіткість;

- інформаційність (словесна);

- естетичне оформлення (наявність фотоматеріалів, ілю­страцій, альбомів, малюнків тощо);

- вміння працювати в групі.

Презентація проекту

1. Організація класу.

- Доброго дня, діти. Ми розпочали працювати над дов­готривалим проектом "Я люблю тебе, краю мій рідний, Укра­їно моя дорога!". І сьогодні на уроці ми презентуватимемо свій проект.

2.Представлення результатів роботи.

- У нас працювали чотири групи, які виконували свої завдання:

"Інформатори" - Історичні новини та географічне поло­ження нашої держави.

"Знавці" - Символи держави.

"Літератори" - Мистецька вітальня.

"Художники" - Україна - чарівний край.

Надамо слово нашим журналістам. Група "Інформаторів" вестиме рубрику "Історичні новини та географічне положен­ня нашої держави". (Діти виступають по черзі).

- Наша група плідно працювала і дізналася багато ціка­вого про нашу державу. Ми хочемо розпочати свою розповідь легендою про виникнення України.

Наша земля

(Легенда)

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив зем­лю. Наші ж предки забарилися, і землі їм уже не дісталося. От вони прийшли до Бога, а він у цей час саме молився, і вони не посміли йому щось сказати. Стали чекати. Він їм запропонував чорну землю. "Ні, - відповіли наші предки, -там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці". "Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам'ятайте, якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні - ворога".

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. Країну свою назвали Україною, а людей - українцями.

  - Ось так утворилась наша держава

       А тепер поговоримо про те де ж розташована Україна.
       - Україна - одна з найбільших європейських  країн .За площею вона більша ніж Франція   Іспанія,  Швеція , Польща .Землі нашої держави простяглися із заходу на схід на 1316км а з півночі на південь-на 893км.загальна протяжність наших кордонів 7 590км

       - Якщо ви захочете перетнути її пішки із заходу на схід вам доведеться йти 90 днів долаючи щодня по 30 км

        Сусідами України  є румуни, молдавани, угорці ,білоруси, росіяни ,чехи, словаки поляки. А Чорне море розділяє нас із турками Україною протікає багато річок але найбільша Дніпро.

        Наша держава об'єднає в собі три великі регіони: Центрально-східний,Українське Полісся і Західний

         Україна містить в собі,нараховує24 області. Кожна область має своє головне місто-обласний центр.

         Столиця нашої держави –Київ. Київ – велике,сучасне,розвинуте,європейське місто. З давніх-давен він був осередком культури,освіти і науки нашої держави. Безліч легенд та переказів зберіг український народ про нашу столицю,київських князів,про історичні події. Згадаймо легенду про виникнення цього міста.

                           Київ – столиця України
    Жили колись три – Кий,Щек і Хорив. І була в них сестра Либідь. Місцем свого поселення вони обрали вкриті дрімучими лісами гори на березі могутньої річкою. На великій горі побудували місто,якому дали ім'я на честь старшого брата Кия – Київ. Дві інші  гори, на яких поселилися молодші брати,назвали Хоревиця і  Щекавиця ,  а одну з річок назвали Либідь.

    Багато пройшло часу. Україна стала великою державою. Вона має свою Конституцію – Основний Закон,тобто правила,за якими живуть українці,її прийнято Верховною Радою України 28 червня 1996 року.24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України.

    Отже наша держава –незалежна,демократична,соціальна і правова. І саме 24 серпня кожного року наш народ святкує найбільше державне свято –День Незалежності України

      У статті 20 Конституції України записано:'' Державними символами України і державний гімн України ''.

                                  Наш герб-тризуб,це воля,слава,сила.
                                  Наш герб-тризуб. Недоля нас косила

                                  Та ми зросли,ми є,ми завжди будем,

                                  Добро і пісню несемо ми людям.

Державним гімном України є музична редакція пісні '' Ще не вмерла Україна,,. Слова написав поет Павло Чубинський а музику – композитор М.Вербицький . Вперше з нотами пісню-гімн було надруковано в 1885 р. Проте її виконання і поширення довгий час заборонялося і переслідувалося. І тільки в незалежній Україні музична редакція пісні ,,Ще не вмерла Україна,, стала Державним гімном. 

     До народних символів відносимо: рушники, хліб і сіль, вербу, калину, чорнобривці, барвінок тощо.

     Колись давним-давно дуже шанували калину в Україні. Не було хати, біля якої не ріс цей куш. Як забіліють квіти, дівчата ними коси заквітчають. А вже коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом – а хата неначе в коралах, які червоніють густими намистинками до пізніх заморозків. В Україні існував гарний звичай: коли в сім,ї народжувалася дівчинка – обов,язково садили кущ калини біля хати, щоб була вродливою.  

       Верба – це теж народний символ нашої держави. За що ж люди так шанують вербу? За те, що вона перша радує нас своїм гарним цвітом, що очищає водяні джерела, а її могутнє коріння захищає землю. А ще за те, що вона має велику силу до життя.  

        В степу, де не ростуть ліси,а лише трава, був на засланні поет Т.Г.Шевченко. Посадив він маленьку гілочку верби. Доглядав її. Гілочка прижилася. Сумував поет за Україною, та поглянувши на вербу, згадував рідну українську землю. 

         Декілька слів хочемо сказати і про квіти – символи України. Шанують наші люди чорнобривці, адже ця квітка є символом вроди. Барвінок – символ життя. Тому саме барвінок дуже часто саджають на могилах померлих людей на згадку про них.

         Український рушник завжди був святим оберегом. Рушники використовували скрізь: коли народжувалась дитина, коли одружувалися, коли зустрічали гостей і коли проводжали в останню путь. В Україні з давніх – давен  роботящі жінки вишивали рушники. Кожна господарка хотіла показати, яка вона майстриня. Ми бачимо – найбільше на рушниках червоного кольору. Цей колір дуже любили наші прабабусі. Вони віріли, що цей колір принесе їм тільки удачу та оберігатиме від усього лихого. Також трапляється і чорний колір – колір смутку.  

           Працюючи над цією рубрикою, наша група зробила висновок: ,, Шануймо символи держави!,, і зібрала збірку ,,Символи держави,,.

           А тепер група ,,Літератори,, презентує рубрику ,,Мистецька вітальня,,. 

           - Ми добирали вірші та прислів,я про Україну, про рідний край.(Діти декламують вірші українських поетів: В.Сосюри ,,Любіть Україну,, , А.Малишка ,,Україні,, , Лесі Українки ,,Красо України , Поділля,, , ,,Сторононька рідна!,, , М.Рильського ,,Україні,, та вірші наших поетів-земляків).

Україні

Україно – люба, Україно – Мати!

Як тебе із Святом нам не привітати?

Ти ж Надія наша, наша пісня –Доля,

Наша Правда, віра і козацька Воля.

Любиш свою доньку, любиш свого сина,

У вінку святковім літо чи зима;

Ти для нас священна,ненько-Україно,

Бо ніде такої в світі вже нема!

Михайло Родинченко

Мала Батьківщина

Містечок бачила чимало,

В столицях бути довелось,

Одні- красою чарували,

А інших- жив з великих хтось.

Та найдорожче ще з дитинства

Мені містечко степове,

Моя колисочка Долинська,

Бо здавна рід мій там живе.

Не буду дуже величати-

Не полюбляю слів гучних.

Близька Долинщина,як мати,

Щемка,як батьківський поріг.

Де б не жила,печалось всюди,

Бо Батьківщина ця мала-

Батьки,сусіди,добрі люди

ширення довгий час заборонялося і переслідувалося. І тільки в незалежній Україні музична редакція пісні ,, ширення довгий час заборонялося і переслідувалося. І тільки в незалежній Україні музична редакція пісні ,,Ще не вмерла Україна,, стала Державним гімном. 

     До народних символів відносимо: рушники, хліб і сіль, вербу, калину, чорнобривці, барвінок тощо.

     Колись давним-давно дуже шанували калину в Україні. Не було хати, біля якої не ріс цей куш. Як забіліють квіти, дівчата ними коси заквітчають. А вже коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом – а хата неначе в коралах, які червоніють густими намистинками до пізніх заморозків. В Україні існував гарний звичай: коли в сім,ї народжувалася дівчинка – обов,язково садили кущ калини біля хати, щоб була вродливою.  

       Верба – це теж народний символ нашої держави. За що ж люди так шанують вербу? За те, що вона перша радує нас своїм гарним цвітом, що очищає водяні джерела, а її могутнє коріння захищає землю. А ще за те, що вона має велику силу до життя.  

        В степу, де не ростуть ліси,а лише трава, був на засланні поет Т.Г.Шевченко. Посадив він маленьку гілочку верби. Доглядав її. Гілочка прижилася. Сумував поет за Україною, та поглянувши на вербу, згадував рідну українську землю. 

         Декілька слів хочемо сказати і про квіти – символи України. Шанують наші люди чорнобривці, адже ця квітка є символом вроди. Барвінок – символ життя. Тому саме барвінок дуже часто саджають на могилах померлих людей на згадку про них.

         Український рушник завжди був святим оберегом. Рушники використовували скрізь: коли народжувалась дитина, коли одружувалися, коли зустрічали гостей і коли проводжали в останню путь. В Україні з давніх – давен  роботящі жінки вишивали рушники. Кожна господарка хотіла показати, яка вона майстриня. Ми бачимо – найбільше на рушниках червоного кольору. Цей колір дуже любили наші прабабусі. Вони віріли, що цей колір принесе їм тільки удачу та оберігатиме від усього лихого. Також трапляється і чорний колір – колір смутку.  

           Працюючи над цією рубрикою, наша група зробила висновок: ,, Шануймо символи держави!,, і зібрала збірку ,,Символи держави,,.

           А тепер група ,,Літератори,, презентує рубрику ,,Мистецька вітальня,,. 

           - Ми добирали вірші та прислів,я про Україну, про рідний край.(Діти декламують вірші українських поетів: В.Сосюри ,,Любіть Україну,, , А.Малишка ,,Україні,, , Лесі Українки ,,Красо України , Поділля,, , ,,Сторононька рідна!,, , М.Рильського ,,Україні,, та вірші наших поетів-земляків).

Україні

Україно – люба, Україно – Мати!

Як тебе із Святом нам не привітати?

Ти ж Надія наша, наша пісня –Доля,

Наша Правда, віра і козацька Воля.

Любиш свою доньку, любиш свого сина,

У вінку святковім літо чи зима;

Ти для нас священна,ненько-Україно,

Бо ніде такої в світі вже нема!

Михайло Родинченко

Мала Батьківщина

Містечок бачила чимало,

В столицях бути довелось,

Одні- красою чарували,

А інших- жив з великих хтось.

Та найдорожче ще з дитинства

Мені містечко степове,

Моя колисочка Долинська,

Бо здавна рід мій там живе.

Не буду дуже величати-

Не полюбляю слів гучних.

Близька Долинщина,як мати,

Щемка,як батьківський поріг.

Де б не жила,печалось всюди,

Бо Батьківщина ця мала-

Батьки,сусіди,добрі люди

Україна,, стала Державним гімном. 

     До народних символів відносимо: рушники, хліб і сіль, вербу, калину, чорнобривці, барвінок тощо.

     Колись давним-давно дуже шанували калину в Україні. Не було хати, біля якої не ріс цей куш. Як забіліють квіти, дівчата ними коси заквітчають. А вже коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом – а хата неначе в коралах, які червоніють густими намистинками до пізніх заморозків. В Україні існував гарний звичай: коли в сім,ї народжувалася дівчинка – обов,язково садили кущ калини біля хати, щоб була вродливою.  

       Верба – це теж народний символ нашої держави. За що ж люди так шанують вербу? За те, що вона перша радує нас своїм гарним цвітом, що очищає водяні джерела, а її могутнє коріння захищає землю. А ще за те, що вона має велику силу до життя.  

        В степу, де не ростуть ліси,а лише трава, був на засланні поет Т.Г.Шевченко. Посадив він маленьку гілочку верби. Доглядав її. Гілочка прижилася. Сумував поет за Україною, та поглянувши на вербу, згадував рідну українську землю. 

         Декілька слів хочемо сказати і про квіти – символи України. Шанують наші люди чорнобривці, адже ця квітка є символом вроди. Барвінок – символ життя. Тому саме барвінок дуже часто саджають на могилах померлих людей на згадку про них.

         Український рушник завжди був святим оберегом. Рушники використовували скрізь: коли народжувалась дитина, коли одружувалися, коли зустрічали гостей і коли проводжали в останню путь. В Україні з давніх – давен  роботящі жінки вишивали рушники. Кожна господарка хотіла показати, яка вона майстриня. Ми бачимо – найбільше на рушниках червоного кольору. Цей колір дуже любили наші прабабусі. Вони віріли, що цей колір принесе їм тільки удачу та оберігатиме від усього лихого. Також трапляється і чорний колір – колір смутку.  

           Працюючи над цією рубрикою, наша група зробила висновок: ,, Шануймо символи держави!,, і зібрала збірку ,,Символи держави,,.

           А тепер група ,,Літератори,, презентує рубрику ,,Мистецька вітальня,,. 

           - Ми добирали вірші та прислів,я про Україну, про рідний край.(Діти декламують вірші українських поетів: В.Сосюри ,,Любіть Україну,, , А.Малишка ,,Україні,, , Лесі Українки ,,Красо України , Поділля,, , ,,Сторононька рідна!,, , М.Рильського ,,Україні,, та вірші наших поетів-земляків).

Україні

Україно – люба, Україно – Мати!

Як тебе із Святом нам не привітати?

Ти ж Надія наша, наша пісня –Доля,

Наша Правда, віра і козацька Воля.

Любиш свою доньку, любиш свого сина,

У вінку святковім літо чи зима;

Ти для нас священна,ненько-Україно,

Бо ніде такої в світі вже нема!

Михайло Родинченко

Мала Батьківщина

Містечок бачила чимало,

В столицях бути довелось,

Одні - красою чарували,

А інших - жив з великих хтось.

Та найдорожче ще з дитинства

Мені містечко степове,

Моя колисочка Долинська,

Бо здавна рід мій там живе.

Не буду дуже величати-

Не полюбляю слів гучних.

Близька Долинщина,як мати,

Щемка,як батьківський поріг.

Де б не жила,печалось всюди,

Бо Батьківщина ця мала-

Батьки,сусіди,добрі люди

- Також ми дібрали прислів'я  я про рідну землю,послухайте:

     - Люби і знай свій рідний край.

     - За рідний край і життя віддай.

     - Україна рідненька,як батько і ненька.

     - Рідна земля і в жмені мила.

     - Де є добре,а вдома найкраще.

     - Батьківщина – мати, умій за неї постояти.

     - Кожному мила рідна сторона.

- Ми знайшли ще вислови про Батьківщину:

     - Той, хто не любить своєї країни ,нічого любити не може.

     - Забудеш рідний край – твоє коріння всохне.

     - Той,хто в біді кидає свій народ,стає його ворогом.

  Працюючи над цією рубрикою, ми зробили висновок:

„Любіть нашу мову нашу державу?” і упорядкували збірку „Мистецька вітальня”

-                     А тепер група „ Художники” презентує рубрику  Україна – чарівний край

-                     Малюючи,ми відчули себе справжніми художниками які прославляють рідний край

  (Діти демонструють свої малюнки і пояснюють присутнім що відтворили)

-                     Працюючи над цією рубрикою, ми зробили висновок:  „Бережімо Україну дізнаваймося більше про неї . Ця   держава-наш дім і ми господарі в нім ” і створили папку  „Україна – чарівний край ”.                                                  Діти,я дуже вдячна вам  за проведену роботу.  Вважаю, що ви багато корисного взяли для себе, виростатимете гідними людьми, любитимете Україну і приноситимете тільки користь своїй Батьківщині. Хочу завершити наш урок такими словами:

                      Люблю тебе, Вітчизно,мила Україно,

                      Бо щастя жити ти мені дала.

                      Для мене ти одна і рідна, і єдина ,

                      Я все зроблю щоб ти завжди цвіла. 

                      Я твій громадянин, я прагну підростати,

                      Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

                      Моя свята і рідна Україно – мати,

                      Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Методист РМЦ

Т.О. Микитюк