 Відгомоніло мандрівне літо, упродовж якого вихованці Глибоцького центру туризму і краєзнавства подорожували гірськими масивами Карпат (Свидовець, Марамарош, Чорногора, Горгани, Чивчини, Покуття), сплавлялися річками Черемош і Прут, об’їхали на велосипедах всі населені пункти Глибоцького району та частину Північної Румунії (Південну Буковину та Марамарощину). І кожна подорож з учнями супроводжувалась цікавими та змістовними краєзнавчими дослідженнями.
Організовуючи туристсько-краєзнавчі подорожі з учнями, я переконалася, що любов до рідного краю, до свого народу починається з пізнання та вивчення його історії, культури, традицій та господарства.
Плануючи кожну нову подорож з вихованцями, перш за все, обираємо тему краєзнавчих досліджень. Цього разу ми вирішили дослідити унікальні пам’ятки народного будівництва – дерев'яні греблі у басейні Білого та Чорного Черемошу, щоб ознайомити дітей з лісосплавним господарством Гуцульщини, яке давно забуте.
Бокораші, дараби, кляузи, гамованки… Ці слова вже не викликають ніяких асоціацій у нинішнього молодого покоління. А ще 50 років тому сміливі плотогони – бокораші гнали плоти-дараби бурхливими потоками карпатських рік до лісопереробних комбінатів у Кутах, Вижниці і далі Прутом аж до Чернівців. Останні плоти сплавляли Черемошем у 1973 році.
Готуючись до подорожі, ми дізналися, що на річках Чорний і Білий Черемош у другій половині ХІХ століття було споруджено із дерева і каміння більше двадцяти водозбірних гребель, які одержали назву кляуз-гатей. Всі вони протягом двох сотень років були важливими інженерними гідротехнічними спорудами гірського лісосплаву Гуцульщини. Упродовж ХІХ-ХХ століть це був найдешевший спосіб транспортування деревини. А з впровадженням автомобільного транспортування лісу лісосплавне господарство почало занепадати. Після припинення лісосплаву дарабами по Чорному і Білому Черемошах всі залишені кляузи-гаті поступово були зруйновані щорічними повенями, але їхні руїни є цінними пам’ятками історії і будівничої культури Гуцульщини.
Щоб дослідити греблі на карпатських річках, ми вирушили у верхів’я Білого та Чорного Черемошу. Нитка маршруту експедиції пролягла через хребти Яровиця, Чорний Діл, Прелука та Чивчини – від Шепота Путильського району Чернівецької області до села Шибене Верховинського району Івано-Франківської області. Упродовж 9-ти днів ми подолали понад 90 кілометрів. Наша група провела польові дослідження гребель на потоках Сарата, Перкалаб, Великий Пралучний та Чорний Черемош в урочищах Балтагур і Лостун.
Перкалабська лісосплавна гамованка, найбільша в басейні Білого Черемошу, збудована у 1879 році і названа іменем кронпринца Рудольфа – єдиного сина імператора Франца-Йосифа, який трагічно загинув у 1889 році. Кляуза Лостун на Чорному Черемоші була відновлена після повені у 1927 році. І на той час це була найбільша архітектурна гідрологічна споруда у Карпатах – її водозабір становив 225 тис.м.куб.
Найкраще із усіх кляуз, досліджених нами під час експедиції, збереглася кляуза в урочищі Балтагур – у верхній частині Чорного Черемошу. Ця конструкція вразила нас своїми розмірами. На глибині від 3 до 5 метрів був викладений з колод і заповнений камінням фундамент греблі. Середня частина споруди укріплена 5 ступінчастими клітями (контрфорсами), які для посилення конструкції були заповнені камінням. Жолоб, яким випускали плоти та спрямовували у потрібному напрямку, шириною 3 метри, укріплений також клітями з камінням. З протилежного боку були збудовані чотири настили (сходинки). Вони не тільки приймали перший напір води, але й пом’якшували силу удару плотів по дну ріки. Нині висота гамованки від рівня води сягає 9 метрів.
Наблизившись до гамованки у Сараті, ми були вкрай здивовані – тут працювали будівельники, вантажівки, підйомний кран та екскаватор. За словами виконроба Грабовика Михайла Івановича, з жовтня 2013 року зовнішньо-економічна асоціація «Новосвіт» розпочала роботи з відновлення греблі Сарата з метою використання її для мінігідроелектростанції. У майбутньому планується відновлення також інших гамованок та будівництво в басейні Черемошу 25 гідроелектростанцій. На реалізацію цієї програми були виділені гранти Євросоюзу. Наразі розпочали реконструкцію греблі «Сарата», так як ця гамованка найкраще збереглася.
У Сараті ми зустріли також місцевого жителя, який ще пам’ятав керманичів – сплавників. Як він нам розповів, робота керманича була надзвичайно складна та ризикована. Проте й оцінювалася високо. Наприклад, за одноразовий сплав від Яловичори до кінцевого пункту в м.Чернівці керманич міг отримати зарплату, рівноцінну вартості корови. На той час це були великі гроші. Тому, незважаючи на небезпеку, чоловіки бралися за цю складну роботу, щоб забезпечувати свої родини.
Щоб глибше дослідити обрану тему, ми вирішили опрацювати матеріали в Чернівецькому державному архіві. Там ми знайшли схеми та креслення лісосплавних гамованок, кошториси, листи про дозвіл на їх будівництво приватними особами – власниками лісозаготівельних компаній та звернення про будівництво пристаней для лісосплаву у містах Вижниця і Чернівці. Таким чином, ми неначе оживили в дитячій уяві історію лісосплавного господарства Гуцульщини, яке давно забуте.
Наступного року ми плануємо продовжити дослідження цієї теми та обстежити кляузи на річках Яловичора, Путила, Шибене, Керничний.
Проходячи теренами Черемоського та Верховинського національних природних парків, дослідили ареали зростання ендемічних видів. В урочищі Жупани учасники групи знайшли та зафотографували три кущики білотки альпійської. Особливо цінним у цій знахідці є те, що два з них були висаджені групами вихованців Глибоцького центру туризму у 2007 та 2010 роках у рамках довгострокової еколого-просвітницької краєзнавчої
...
Читати далі - тисни тут
|
 27 листопада практичним психологом Купського НВК №2 Ванзуряк Анною Василівною був проведений тренінг з вчителями «Просвіти дорогу знань, та не згасни на ній сам». Метою тренінгу було ознайомлення учасників тренінгу з поняттям емоційного вигорання та зі способами саморегуляції емоційних станів вчителя; зняти психологічну втому; активізувати мотиваційний компонент у щоденній роботі та потребу у професійному вдосконаленні; сприяти глибшому самопізнанню та духовному добробуту.
Тренінгове заняття було розпочато з притчею. Також були використані такі вправи «Мої очікування», «Асоціація», «Не хочу хвалитися, але я …», «Мої позитивні та негативні сторони», «Трійки», «Я – вдома, я – на роботі». Цікавою була інформаційне повідомлення «Синдром психологічного вигорання».
Заняття завершилось релаксаційною вправою «Сходи до успіху».
|
 Скільки радощів, веселощів та хорошого настрою принесло це свято в наш заклад. Як не радіти дітворі, якщо батьки залишили всі буденні справи, та ще з вечора разом зі своїми малюками розпочали підготовку до святкування. Із захопленням дошкільнята розповідали, як батьки допомагали змайструвати казкову карету з гарбуза, мишки з лимонів та горіхів, пінгвінів з груш, морських їжачків з буряків та різних казкових персонажів з дарів осені. Разом майстрували, разом малювали, щоб на ранок музична зала перетворилась у справжній чарівний палац красуні Осені. А на святі дошкільнята перетворились у грибочків та жабенят, гарних осінніх квіточок та кумедних овочів. Танцювали та співали, змагались у конкурсах та декламували разом зі своїми вихователями вірші.
Молодші дошкільнята вперше в своєму житті відсвяткували перший дитячий ранок. А вчили вони не лише слова. Дітки тепер знають, як ставати в коло, як вести хоровод. Все це нам, дорослим, здається само собі зрозумілим. Але малечі все це треба пояснити, до кожного підійти, показати.
Пильне око журі (яке також складалось з числа батьків: голова журі – Бічер Марина Г., члени – Гиза Г.Г. , Мицак Г.В.) оцінило старання дітей у трьох номінаціях: кращі поробки з природного матеріалу; кращий художній виступ; найкращі костюми. Гість свята - Єлеонора Скіпор , педагог-організатор Купського НВК нагородила грамотами та подарунками подякувала дітям, педагогам та батькам за старанність та фантазію та побажала щоб наступні зимові свята пройшли не менш гучно.
Задоволення від проведеного дійства отримали і малеча, і батьки та гості свята.
 
 
|
 Кіокушінкай карате – стиль карате, який створив Ояма Масутацу у 1950-х роках. Кіокушінкай карате – дуже видовищний вид спорту. Поєдинки проводяться без захисного спорядження.
У Чернівецькій області, а зокрема і у Глибоцькому районі, також починає розвиватися цей вид спорту. Президентом Чернівецької обласної федерації по кіокушінкаю карате є Спрід О.І. Олексію Іонеловичу у 2014 році у Криму було присвоєно ХОНБУ (Японія) перший дан. Олексій займається таким стилем карате уже 12 років та є володарем чорного поясу. Тренеру Герасіму М.М. у серпні 2014 року Президентом Всеукраїнської федерації по кіокушінкаю карате присвоєно 5 КЮ, а Герасіму А.М. – 7 КЮ. Брати Микола та Аугустин мають сертифікати тренерів, які дають можливість працювати з дітьми від 4 до 14 років.
Познайомитися ближче з цим видом спорту мали змогу дошкільнята та учні початкових класів Петричанського НВК разом зі своїми батьками.
25 листопада у спортивному залі навчально-виховного комплексу зустріч провели тренери з кіокушінкаю карате Спрід О.І., Герасім М. М. та Герасім А. М. Олексій Іонелович пояснив присутнім умови та вимоги до тренувань, наголосив на постійній дисципліні дітей, повазі до додзе (залу), до семпаїв (тренерів), любов до спорту.
Професіонали провели перше тренування. Уважним були серед школярів і одна 6-річна дівчинка та найменшенькі вихованці, яким по 4 роки. Діти вчилися вітатися, звертатися, відповідати, рахувати до 10 на японській мові. Старанно маленькі каратисти виконували різні вправи по карате, які майстерно показували тренери.
І діти, і батьки, які були присутні на першому тренуванні, залишились задоволеними. Планується показовий виступ вихованців до кінця навчального року.
Директор Петричанського НВК Марія Катренюк
 
|
 26 листопада 2014 року на базі Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся районний семінар заступників директорів з виховної роботи та педагогів-організаторів навчальних закладів Глибоцького району з проблеми « Співпраця вчителів, батьків та учнів у формуванні морального і фізичного здоров’я школярів». Присутні мали можливість ознайомитись з виховною системою школи, відвідати заняття за програмою «Чесна гра», тренінг за програмою « Школа проти СНІДу», виховні справи в початкових класах. За круглим столом обговорили шляхи об’єднання зусиль педагогів, учнів та батьків для формування здоров’я школярів. Зокрема розглянуто питання здорового способу життя як фактора попередження правопорушень та соціалізації учнів, організація участі учнів у реалізації різноманітних проектів та освітніх програм, впровадження здоров я зберігаючих технологій, роль батьків та учнівського самоврядування у формуванні прагнень учнів бути здоровим. Вироблено відповідні рекомендації.
  
 
 
|
 27 листопада педагоги дошкільних навчальних закладів району мали змогу взяти участь у III практичному етапі науково-практичного семінару на тему: «Мнемотехніка: технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти», що проходив на базі загальноосвітньої школи № 22 м. Чернівців.
На першому етапі семінару, який відбувся в он-лайн режимі у формі вебінару педагоги мали змогу ознайомитися з теоретико-методологічними основами застосування методів мнемотехніки в сучасній освіті.
Саме на III етапі семінару, яку провів Генадій Чепурний, доктор педагогічних наук РАІ, президент асоціації розвитку творчої особистості «Варто», керівник Центру освітніх технологій «Школа ейдотехніки», голова оргкомітету Міжнародного психолого-педагогічного фестивалю «ПЕРСПЕКТИВА», було наведено приклади практичного застосування мнемотехнічних методик для засвоєння різноманітної навчальної інформації в дошкільних навчальних закладах.
Учасники семінару з цікавістю опановували нову інформацію. Не було байдужих слухачів, тому що відбувалась предметна розмова, кожний був задіяний до активної участі у відпрацюванні почутого та побаченого. Учасники семінару отримали сертифікат учасника Міжнародного проекту «Освіта ХХІ століття зміни в контексті розвитку інформаційного суспільства».
Дуже важливо, що педагоги дошкільники прагнуть до нових зустрічей, а також до постійного розвитку.
 
|
|
