 З 1 травня в Україні стартував спільний проект Львівської міської ради та телеком-оператора "Київстар" під назвою "Зателефонуй Шептицькому".
З цього дня та впродовж року абоненти "Київстар" матимуть нагоду, зателефонувавши на короткий номер 2907, послухати думки Митрополита Андрея про найрізноманітніші сфери нашого життя, зібрані з письмової спадщини видатного українця. Про це повідомляє прес-служба національного телеком-оператора.
"З 1 травня абоненти "Київстар" можуть зателефонувати визначному українцеві — Митрополиту Андрею графу Шептицькому, якому цього року виповнилося б 150 років. За номером 2907 можна почути думки Митрополита про любов, родину, подружнє життя, про дитинство та виховання, а також про патріотизм, мистецтво, владу, державу і економіку. Також у окремому розділі голосового меню викладено історію роду Шептицьких", - зазначено у повідомленні.
Номер 2907 було вибрано не випадково, зазначають у компанії, це цифри, що визначають дату народження Шептицького. Відомо, що Митрополит Галицький народився 29 липня 1865 року.
Усі цитати, які абоненти матимуть змогу прослухати, зібрані з письмової спадщини графа та предстоятеля Української греко-католицької церкви.
Озвучив роздуми Митрополита Андрея графа Шептицького український актор Андрій Твердак.
Музичним тлом міркувань Митрополита Андрея стала гітарна мелодія Михайла Вербицького у виконанні львівського музики Остапа Мануляка. Саме така музика, вважають ініціатори проекту, була популярною на початку минулого століття, коли жив і працював Митрополит.
Повідомлення про можливість зателефонувтаи Шептицькому оператор надсилає своїм абонентам у смс. Львів'яни, наприклад, з вчорашнього дня отримують повідомлення наступного змісту: "Шановні львів’яни, вітаємо з Днем міста! КИЇВСТАР бажає вам добра, миру, злагоди! До свята приурочене й святкування 150-річчя митрополита Андрея Шептицького - його мудрі думки за безкоштовним тел. 2907".
Нагадаємо, проект "Зателефонуй Шептицькому" ініційовано управлінням культури Львівської міської ради у партнерстві з національним телеком-оператором "Київстар" і проводиться в рамках святкування в Україні "Року Митрополита Шептицького"
Безкоштовний номер 2907 відкритий для дзвінків з 1 травня 2015 року,
а сам проект триватиме до кінця ювілейного року. Номер 2907 доступний лише для абонентів "Київстар", в роумінгу послуга не надається.
)
|
 Ось і розпочинається голосування за найкраще відео конкурсу "Посилка Успіху"!
Нижче ви знайдете посилання на альбом з відео-роликами учасників, Глибоцький ліцей ввійшов до наступного етапу всього 67 (з 573) які виконали всі умови.
Що треба зробити:
- Стати учасником Група Фонд Кличко в ВКонтакті
- Перейти за посиланням (http://тут)
- Знайти три відео (Глибоцький ліцей)
- Натиснути "Мені подобається" та "Розповісти друзям"
В разі виявлення порушення правил набору кількості «Мені подобається», Фонд залишає за собою право на відмову конкурсанту в подальшій участі в конкурсі.
Результати конкурсу будуть оприлюднені 16 липня 2015 року на офіційному сайті Фонду Кличко klitschkofoundation.org , сайті packages.klitschkofoundation.org та в групі Фонду в соціальній мережі «ВКонтакті».
Ви допомогли отримати нам гарний новий майданчик - допоможіть отримати "Посилку Успіху"
|
Міністерство освіти і науки має намір об’єднати проведення державної підсумкової атестації випускників шкіл із зовнішнім незалежним оцінюванням. Про це повідомив міністр освіти і науки Сергій Квіт.
Міністр зауважив, що таке об’єднання планується поширити на всі предмети атестації.
Окрім цього, він повідомив, що в майбутньому роль зовнішнього незалежного оцінювання буде зростати, а процес його проведення змінюватиметься.
Мала академія наук України
|
 Як так сталося, що в Україні навіть зараз, на початку ХХІ століття, на відміну від більшості європейських країн, можна порівняно легко знайти селянський одяг початку минулого століття (тобто дореволюційний та довоєнний)? Не буду стверджувати, що моя версія відповіді є єдино-правильною, це всього лише моє суб’єктивне припущення.
На мою упереджену думку, так сталося, тому що свого часу в наслідок багатьох безрадісних подій, Україна на початку минулого століття була в індустріальному плані відсталою, нерозвиненою країною, більшість населення була зайняту у сільському господарстві, яке велося хоч і на родючих землях, але способом екстенсивним і дуже трудомістким...
В таких умовах селяни важкою, здебільшого ручною, працею мусили виробляти практично всі засоби для свого існування: їжу, одяг, хатнє начиння... Сьогодні ми захоплюємося народним мистецтвом та селянським одягом початку ХХ-го століття, вишивкою, оздобленням і тд., але в той час у селян просто не було вибору (хочеш мати гарну ношу - зроби її собі сам!). На збіжжі вирощеному на землі не можна було заробити стільки, аби накупити собі не те що готового одягу, а хай навіть якісного мануфактурного сукна, чи готової бавовняної тканини. Отже, єдиним можливим способом надбати собі одежину було: посіяти та виростити льон чи коноплі, зібрати, обробити, напрясти ниток (вручну веретеном або трохи швидше прядкою), наткати з тих ниток полотна, закроїти та вишити сорочки... а все це - тижні і місяці важкої праці! Нам сьогоднішнім витратність такого процесу, а ще й в тих умовах (світло від свічки, нема гарячої води і електрики тощо), важко навіть уявити. Думаю, що лише одиниці з нас протрималися б в таких умовах більше кількох днів, і майже стовідсотково ні у кого з нас сучасних не стало б терпіння у тих умовах виготовляти собі не просто по одному зразку, а весь необхідний одяг (для себе і своєї родини).
Чим ближче селяни жили до індустріально розвинених міст, тим більше було у них можливостей заробити більше грошей від продажу свого збіжжя (бо навіщо одному селянину купувати у іншого та витрачати гроші на те, що він сам міг виростити чи зробити, а міщани готові були платили гроші за збіжжя, бо самі його не вирощували). Доказом цього є той факт, що чим ближче до великих промислових міст (Київ, Львів), тим менше зустрічається давніх сорочок на домотканому полотні (а переважно на крамному), і навпаки, чим далі від промислових осередків, тим більше зразків одягу з високою часткою ручних процесів (свити з домотканого сукна, полотно не з крамних ниток тощо).
Як когось цікавить цей економічний механізм, відсилаю до праці Еріка Райнерта "Чому багаті країни збагатіли і чому бідні лишаються бідними" - там дуже доступно пояснено, чому збільшувана прибутковість практично неможлива у сільському господарстві і чому виробництво та промисловість на той час були шляхом до збагачення націй. Подальша індустріалізація (вже за совєтів) відбувалась за фактично рабовласницького ладу, бо у селян спершу все відібрали, а потім зробили їх рабами аж до кінця 60-х, відповідно, про які гроші та які закупи одягу могло йтися, коли працювали за трудодні?
Що ми маємо у висліді - оскільки Україна була підневільною частиною імперій, вона використовувалась як сировинний додаток (про "житницю Європи" всі чули, але гордитись тут нема чим, бо це ознака нашої відсталости та нерозвинутости - ми постачали збіжжя, в той час як розвиненіші країни нарощували обробну промисловість та послуги, які забезпечували їм збільшувану прибутковість). В таких умовах, селяни були вимушені виробляти одяг собі самостійно, бо своєю працею на землі не могли заробити достатньо грошей на готовий одяг. Все це ще й помножене на талант творців і призвело до такої кількості та такої якості давніх зразків, які ми ще можемо знайти сьогодні. Тому, на мою упереджену думку, ми мали б шанувати важку працю тих майстрів і шана ця мала б виражатися у збереженні їхніх витворів, в похідному від збереження вмінні відтворювати такі витвори (реконструкціях) та в подальшому розвитку мистецтв. Далі - тисни тут |
 З метою популяризації вивчення іноземних мов в Україні, належної підготовки літніх мовних таборів на базі загальноосвітніх навчальних закладів у літній період та на виконання наказів Міністерства освіти і науки України №89 від 03.02.2015 р., Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації №155 від 02.04.2015 р. та управління освіти Глибоцької райдержадміністрації № 287 від 28.04. 2015 р. «Про здійснення заходів щодо організації літніх мовних таборів» на базах загальноосвітніх навчальних закладів Глибоцького району з 02.06 по 08.06. 2015 року вчителями іноземних мов було організовано та проведено літні мовні табори (ЛМТ) (англійська, французька мови). В роботі ЛМТ взяли участь 54 педагоги та 643 учні 34 ЗНЗ району.
Творчою групою вчителів англійської та французької мов були розроблені програми роботи літнього мовного табору з англійської та французької мов за напрямом «Країнознавство», погоджені та затверджені Методичною радою. Програма мовного табору була складена так, щоб учні щодня були зайняті цікавою діяльністю, в якій вони вдосконалювали б різні аспекти володіння мовою. Кожен день мав свою тему, в якій проводилися заняття у формі дискусії, рольових ігор, навчальних фільмів та вивчення пісень, культури країн світу, спорту, охорони навколишнього середовища та екскурсій. Крім того, вчителі іноземних мов ЗНЗ району мали можливість скоригувати програму відповідно до вікових особливостей їхніх груп.
Сьогодні вивчення мови не може обмежуватись лише типовими уроками в класах. Іноземна мова має стати не наукою, а цікавою частиною життя для дітей. Тому ретельно сплановане та цікаво організоване вивчення мови на дозвіллі дає прекрасні результати.
У ЛМТ діти мали унікальну можливість вдосконалювати свій рівень володіння англійською/ французькою/ німецькою мовами (як ІІ іноземна мова), гарно відпочити і весело та корисно провести час. Крім цього, протягом тижня роботи в таборі діти отримали багато творчих завдань для розвитку креативності: підготовка музичних номерів, театральних сценок, випуск газети табору (Старововчинецький ліцей, Червонодібровський НВК, Карапчіський ліцей, Глибоцький ліцей та ін.). Кожен день в таборі починався з ранкової зарядки і закінчувався ланчем та підбиттям підсумків проведеного дня: для учнів організовувалися різні змагання, інтелектуальні ігри, конкурси тощо.
Окремої уваги заслуговують заходи, організовані вчителями іноземних мов спільно з класними керівниками та за підтримки батьків.
Окрім практики усного мовлення, виконання цікавих креативних завдань, переглядів відеофільмів, створення презентацій, дискусій, вивчення пісень, декламування поезії, театральних дійств, різний флеш мобів і т.д. учні – учасники ЛМТ мали змогу взяти участь у незвичайних «шоу», а також відвідати цікаві місця не тільки України, але й Румунії. Зокрема для учнів – учасників ЛМТ Глибоцького ліцею було організовано конкурс «Голос Глибоки», під час якого вони мали змогу показати (а дехто навіть відкрити) свої таланти вокального співу та володіння іноземною мовою, тому що усі пісні виконувалися виключно англійською. Діти мали можливість спілкуватися в скайпі з волонтером Олександрою Хольцер, яка проводила для них віртуальні екскурсії англомовними країнами. В останній день табору діти (за сприянням батьків) поїхали на екскурсію до м.Яремче.
Учні Глибоцької ЗОШ в останній день проведення табору мали змогу відвідати музей побуту у с. Старий Вовчинець та храм старовірів у с.Біла Криниця, здійснити краєзнавчий похід по смт. Глибока та с. Просекуряни.
Учителі Валякузьминської ЗОШ провели табір за межами школи. Щодня діти приходили, щоб провести час не лише у забавах, екскурсіях, спортивних змаганнях, але і покращити знання з іноземної мови, яку вивчають. Для учнів було організовано похід Молодіївськими пагорбами. Наступного дня учасники здійснили екскурсію до міста, де мали змогу не тільки покататись на роликах, але й повторити правила дорожнього руху, види транспорту, описати визначні пам'ятки м.Чернівців англійською мовою.
Цікавою була екскурсія в м.Яремче учасників ЛМТ Турятського НВК: учасники табору пройшли стежкою Довбуша, познайомилися з карпатськими пейзажами, історією та художнім мистецтвом краю.
Учні – учасники ЛМТ Просіцької ЗОШ І-ІІ ст. відвідали обласний центр – м.Чернівці, познайомилися із визначними пам'ятками міста; кожен з учасників підготував змістовну розповідь французькою мовою про визначні місця Чернівців і мав змогу бути гідом для групи.
Учні – учасники ЛМТ Станівецького НВК відвідали табір Poiana Pinului область (повіт) Buzau (Румунія), де мали змогу вдосконалити навички володіння і французькою, і румунською мовами, оглянути визначні місця та дізнатися багато цікавого про культуру та звичаї населення.
Зі слів педагогів та учнів про літній мовний табір:
«Літній мовний табір – це цікавий і корисний досвід, як для вчителів, так і для дітей». (Зоя Балан – вчитель англійської мови Глибоцького ліцею)
«Загальна атмосфера табору вражає, так як постійно переслідує відчуття, що потрапив до Німеччини чи Англії». (Діана Мехно – учениця 9 класу Валякузьминської ЗОШ І-ІІІ ст.)
|
|
