Усе йде, все минає… Та залишається пам'ять , добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство.

      До них належить й ім’я великого українського поета Т.Г.Шевченка.

      Тарас Григорович Шевченко... Його  неповторні твори ось уже скільки років живуть у серцях народу, в його мріях і сподіваннях, пробуджуючи щирі й благородні почуття. Можливо, Тарас Григорович саме та людина, з якої кожен повинен брати приклад.

    9 березня - день народження великого поета, людини світлого розуму, чистих помислів та трагічної долі . 10 березня – це той день, коли людство вшановує пам'ять генія, що увійшов у безсмертя.  Ці дві дати злилися в одну – Шевченківські дні.

       Учні Червонодібровського НВК   у  цю Шевченківську весну  перегорнули сторінки життя Великого Кобзаря.

Торкнутися серцем Шевченківських творів, пройнятися їхнім духом, переглянути сторінки його життя змогли учні 7 класу , провівши дежавю «Знову відкриваю «Кобзар»…» 

Про історію створення «Кобзаря» розповіла вчитель української мови та літератури Білоус Г.М. Прозвучали пісні на слова великого поета у виконанні Гушул Анастасії та Маник Анастасії. Учні змогли переконатися, що душа поезії Т.Шевченка – жива.

     Він був справжнім сином своєї землі, який із болем і співчуттям писав про рабське становище покріпаченого рідного народу і свій талант присв

ятив боротьбі за його визволення.

Учнями Йорданештської ЗОШ №2 в рамках Шевченківського тижня були проведені ряд заходів присвячені великому творцю слова. П'ятикласниками був проведений виховний  захід "Сирітська доля Тараса Шевченка". Учні з трепетом в душі виконували роль  Тараса, Оксанки, матері та  сестер. Сум за Тарасову долю охопив всіх присутніх в залі.

 Вчитель української мови Гушулей Р.В. провела літературну вікторину, визначивши найкращих знавців біографії поета та  презентувала  малюнки в основі яких  сирітська та кріпацька доля митця.

 Шевченкове слово живе в серцях вже роки –

Це сповнені журбою, вічні рядки,

 Читайте їх, запам'ятайте невмируще слово Кобзаря,

І нехай вічними будуть, як вічне є його ім’я.

        Опаіць М.І. - вчитель румунської мови та

педагог-організатор

    Святкування дня народження великого Кобзаря стало традиційним у Просіцькій ЗОШ І-ІІ ступенів.

Так, як весна у всіх людей асоціюється з чимось приємним та чудовим, ми вирішили організувати цікаву виставу на честь великого письменника  українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

 Ми знаємо, що Шевченко – емоційна та романтична людина. У його житті кохання не посідало перше місце, але все ж таки мала дуже велике значення. Цьому почуттю він присвятив половину своїх творів, адже саме кохання робить людину людиною, надихає творити справжні чудеса, окриляє та підіймає до небес.

Кожний поет намагається увічнити своє кохання. І, мабуть, це правильно. Невідомо, чи існував би без кохання рід людський. Напевне, що ні.

Під час вистави всі глядачі дізналися досить цікаві моменти з життя великого Кобзаря, прослухали вірші, пісні, які Шевченко присвячував людям, які змінювали його життя на краще. Сподіваємось, що емоції, пережиті під час вистави, залишаться надовго у серцях учнів та вчителів.

Вчитель української мови та літератури,

Лупуляк Марина Георгіївна