Творцем першого кросворду був журналіст Артур Уїнн, який емігрував до Нью-Йорка з Ліверпуля. Він винайшов новий підхід у роботі зі словом: уклав літери в клітини, клітини розмістив у смужки і назвав нову головоломку "cross-word puzzle". Автор направив свій кросворд з 32 слів в газету "Нью-Йорк уорлд", де він був надрукований 21 грудня 1913 року.

Кросворд став незмінним супутником періодичних видань. Деякі з них помітили зв’язок між публікацією кросвордів і зростанням тиражів і стали спеціалізуватися саме на хрестословах.
Вони тренують пам'ять, відточують кмітливість, підвищують грамотність, вчать працювати з довідковою літературою. Ідеальний спосіб одночасно поглибити знання та скоротати час в дорозі.
Усе це – про кросворд, з англійської – перетин слів. Найпопулярнішу гру зі словами у світі.
Праобраз кросворда було знайдено під час розкопок Помпеїв. Він датується 79-им роком нашої ери, коли відбулося виверження Везувію.
У сучасному вигляді словесні головоломки з’явилися на початку XX століття. На звання їхньої батьківщини претендують одразу Велика Британія, Сполучені Штати і Південно-Африканська Республіка.
Проте найвірогідніше батько вордкросу (саме так він спочатку називався) – журналіст Артур Уїнн.
Він виконував завдання редактора газети – розробляв сімейну забаву до різдвяних свят.
На допомогу прийшли дитячі спогади – "магічні квадрати". Таку головоломку загадував йому дідусь. Саме її модифікацією потішив читачів недільний додаток до газети New York World 21 грудня 1913 року.
Успіх новинка мала приголомшливий: читачі засипали редакцію листами.
Згодом почали видаватися збірки кросвордів по всьому світові.
Перші кросворди розгадувати було досить складно – чимало часу забирав пошук слів в енциклопедіях. Тоді на виручку прийшли довідники кросвордиста.
Прогрес не стоїть на місці: відтепер хрестівки (а це український варіант назви) можна розгадувати в Інтернеті й мобільному телефоні. При цьому користуватися електронними довідниками, що самі пропонують можливі відповіді.
А ще стало значно простіше складати кросворди: існують спеціальні комп’ютерні програми, завдяки яким навіть школяр може відчути себе справжнім кросвордистом.
Словохрестя вийшли далеко за межі чорно-білих клітинок.
Окрім загальних, є тематичні кросворди: для дітей, жінок, автомобілістів, любителів тварин, знавців окремих галузей науки.
З’явилися навіть романи, читати які можна і по горизонталі і по вертикалі без втрати сюжетної лінії чи композиційної ідеї.
Лікарі вважають: головоломки лікують від стресу та сприяють збереженню світлого розуму до глибокої старості.
А ще – любителі словесних перехресть легко знаходять вихід з будь-якої ситуації: їх не лякають порожні клітинки.
Якщо людина справляється із кросвордом, то отримує такий само заряд оптимізму, який дарує п'ять хвилин сміху.
Тож обирайте собі кросворд по силах, отримуйте задоволення від процесу та будьте оптимістами – вписуйте слова одразу ручкою!