«Андрію, Андрію, Конопельку сію… Горботкою добре заволочу – сивіддавати хочу…» - 14 Грудня 2015 - Управління освіти Глибоцької райдержадміністрації

    У Старому Вовчинці не обходилося це свято без вечорниць, вареників із несподіванками та ворожінь… У андріївську ніч парубки бешкетують, роблять різні збитки, а дівчата цієї ночі випрошують хорошої долі у Святого Андрія: «Андрію, Андрію – подаруй надію…» Свято Андрія – це і радість, і сум, і потаємна надія. Старші люди згадують, як святкували колись: сходились до одної хати, жартували, співали, різні історії оповідали та в різні ігри грали, ворожили…

   Старововчинецький краєзнавчий музей в передандріївський вечір відсвяткував чудове свято апостола Андрія… Саме у це надвечір’я відбулося чергове передавання   світлих, добрих традицій наших дідів-прадідів у душі молодого покоління. Місточком між минулим і сучасним послужили   наші сільські берегині – Народний аматорський колектив «Вишиванка» Старововчинецького будинку творчості та дозвілля (директор Оліяна Балан) та господиня краєзнавчого музейного комплексу Ольга Вінтоник. Пісні, давні спогади,   жартівливі дійства у стінах селянської хати, де ще збереглося тепло рук і незрима присутність предків, де пахло різнотрав’ям, допомогли поринути у дух минувшини десятикласникам Старововчинецького ліцею.

      …Звечоріло… Біля печі порається ґаздиня, готує святкову вечерю, ґазда десь ще завидка подався до кума і, як усе, прийде «у штири ниті»... А дочка вже коси прибрала червоною політичкою і зазирає у віконце – десь у дворі чує веселий регіт – і проситься на вулицю. «Гай, гай!... – мати до неї. – Іди! Іди та ж дивиси, аби фіртку у потоци ни шукали!..»
«…А живе джерело не нуртує,   а б’є  і струмує до самого серця…»

Також напередодні свята Андрія Первозванного учні 3 класу Старововчинецького ліцею (класовод Музичук Олена Іванівна) запросили гостей на "Андріївські вечорниці". Віддаючи шану минувшині, беручи найкраще в сьогодення, на вечорницях відтворювали побут, пісню, танець, історію і традиції нашого народу. Гостей зустрічали гарні буковинські ґазди: Гриць та Одарка. У їхній оселі молодь співала, розказувала небилиці, загадувала загадки, дівчата ворожили, навіть, вареники їли.
Сумувати на вечорницях було ніколи, бо...