Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служінню рідній
Україні та боротьбі з її пригноблювачами. Для всіх він постає насамперед
поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого й страждань
поневоленого народу часом можна не помітити іншого Шевченка - тонкого
лірика, якому не чуже все людське, у тому числі й кохання. Тарас
Шевченко мав свій ідеал жінки, він кохав її і був коханим.
"Кобзар у полоні жіночих чар" - так називався літературний вечір до дня
народження Т.Шевченка, який відбувся у Глибоцькій ЗОШ І-ІІІ ст У
святково прикрашеній залі зібралися школярі, вчителі. Учні 8-Б класу (
класний керівник Чугуєва Н.В.) запросили всіх присутніх на презентацію
проекту, у ході якої перегорнули три цікаві сторінки віртуального
журналу: "Втрачене кохання", "Полтавки в домі Т.Шевченка", "Кохання без
взаємності". Учні з натхненням і великою повагою розповіли про
жінок, які полонили серце Т.Шевченка і назавжди лишили слід у його
поетичному та художньому світах, продекламували балади, вірші та поеми
про кохання, які стали шедеврами української інтимної лірики.
Його любовні поезії сумні, а подекуди трагічні, як і його доля. Та в них
навіки залишився з нами той, "хто зробив своє велике діло, хто не
зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по його смерті, тяжко
зароблене щастя, безсмертне слово во віки і віки...".
|