Чим вигідно учневі здобувати 12-річну освіту – це ключове питання, на яке маємо дати відповідь перед тим, як знову впроваджувати 12-річну систему. Про це сказав заступник міністра освіти і науки України Павло Полянський під час наради освітян.

27 травня відбулася Всеукраїнська нарада з актуальних питань загальної середньої освіти. Якою українська школа є сьогодні та якою вона має бути через півроку, – саме ці аспекти обговорювали під час наради понад 300 освітян і представників громадськості з усіх областей України разом із заступником Міністра освіти і науки Павлом Полянським, головою Комітету ВР з питань науки та освіти Лілією Гриневич та президентом Національної академії педагогічних наук України Василем Кременем.

На початку обговорення заступник Міністра освіти і науки Павло Полянський озвучив зміни, які МОН пропонує внести у навчальні плани для шкіл. Серед них:
- збільшити на півгодини на тиждень предмет «Захист Вітчизни»;
- повернути предмет «Етика» і курси морально-духовного спрямування у навчальні програми 5-6 класів, але як вибіркові. Тобто батьки самостійно обиратимуть, чи буде їхня дитина вивчати цей предмет у школі;
- збільшити години вивчення рідної мови у школах з мовою навчання нацменшин;
- скасувати обов’язкове вивчення другої іноземної мови, починаючи з 5-го класу, у тих школах, в яких для цього немає відповідних педагогів;
- у 7-му класі вчителі пропонують перерозподілити години між алгеброю і геометрією (замість 2:2 зробити 2,5:1,5);
- фізкультура: де немає умов, можна займатися аеробікою, танцями тощо.

Рішення, які вже втілює Міносвіти у співпраці з неурядовими організаціями, – це розробка нового механізму відбору підручників, який відбуватиметься лише за участі експертів без жодного втручання Міністерства. Також скасовано заборону на використання у школах навчальної літератури, виданої до 2012 року. А для атестації шкіл визначаються нові критерії, де ключовими будуть ефективність діяльності викладачів та прогрес учнів. Ще одне із завдань, яке поставило перед собою МОН, до 1 вересня створити електронні версії всіх підручників, котрі були б у вільному доступі для учнів та викладачів, а також – запустити загальноукраїнський репозитарій цифрових навчальних матеріалів.

Лілія Гриневич наголосила, що доступ до якісної освіти повинен мати кожен учень, а особливо учні сільських шкіл. Тому що ці діти мають у 5-6 разів менше шансів вступити на бюджет у вищий навчальний заклад. Також було підкреслено, що зараз безкоштовна середня освіта – це, на жаль, фікція; через те потрібно провести юридизацію права на освіту: тобто держава повинна обов’язково гарантувати безкоштовну освіту.

Під час наради дискусійним залишилося питання повернення до 12-річної школи. Учасники погодилися, що спершу треба дати відповідь на питання – чим вигідно учневі здобувати 12-річну освіту. Крім того, майже всі освітяни підтримали необхідність утвердити в шкільній освіті дитиноцентризм (тобто наблизити навчання до індивідуальних здібностей дитини), зменшити навантаження на школярів, надати більше управлінських прав директору школи (зокрема, самостійно вирішувати кадрові питання без погодження з органами державного управління) та розвивати умови для інклюзивної освіти.