Як
відомо, кожна людина є творцем своєї долі, сама обирає життєву дорогу і
тільки від неї залежить, чи вона буде йти вузькою стежкою невдач, чи
широким шляхом людської вдячності і визнання. Саме таким шляхом
впевнено крокує Гуцуляк Тодор Миколайович – Людина – Вчитель- Громадянин. Гуцуляк Тодор Миколайович народився і виріс у с. Корчівці Глибоцького
району у багатодітній родині ( у сім′ ї було 10 дітей), у якій власним
прикладом батьки привили своїм дітям повагу до людей праці, до рідної
землі, пошану до хліба. З нелегких дитячих років післявоєнного дитинства
Тодор Миколайович виніс головну істину життя: хліб – це святиня,
чесна праця – мірило людських цінностей, навчання – світоч, який осяє
життєвий шлях. У свій час здобув дві вищі освіти, працював на посаді
інспектора Глибоцького тоді ще районного відділу освіти, директором
Корчівецької школи та 33 роки (!) очолював педагогічний колектив
Глибоцької ЗОШ І-ІІІ ст. За
роки роботи на посаді директора Глибоцької ЗОШ І-ІІІ ст. Тодор
Миколайович, як мудрий, досвідчений керівник, зумів створити здоровий,
творчий колектив педагогів – однодумців, команду ,готову сприймати й
втілювати в педагогічну діяльність інновації, яка прагне досягати ( і
досягає) успіху в справі навчання і виховання учнівської молоді.
Директору притаманні були такі риси характеру як привітність, стійкість
настрою, мажорний тон, оптимізм, спокій і витримка, тактовність, уміння
працювати з людьми, а без них на керівній посаді ой як нелегко, бо ж
керівник – це своєрідний камертон, який налаштовує увесь колектив на
хороший настрій, продуктивність роботи. Велику
увагу приділяв роботі з учнями, зокрема їх вихованню. Порушуючи закони
астрономії й фізики, Тодор Миколайович на усіх педрадах і виробничих
нарадах стверджував : дитина – сонце, а вчителі – планети, які повинні
обертатися навколо сонця і віддавати йому своє тепло, а не навпаки.
Перед дітьми не лукавив і не загравав з ними, а просто вчив і
виховував своїм прикладом : розбивають старшокласники клумби – він з
граблями поруч : підкаже, підправить, порадить; прибирають територію
школи – не посоромиться взяти віник і показати, як замести. Дбав про
благоустрій устрій школи, щоб усім було затишно в ній, бо девізом свого
життя обрав слова «Як дітям віддаси усе найкраще, то й сам досягнеш
висоти». Після
багаторічної нелегкої праці свій пост директора Гуцуляк Т.М. передав
своєму наступнику, Блисенку Юрію Дмитровичу, людині компетентній,
сповненій бажання працювати. Але, як відомо, колишніх директорів не
буває, як і не буває колишніх вчителів. Тодор Миколайович і в мудрі 75
продовжує працювати вчителем фізики у своїй школі, бажаний і шанований
гість усіх загальношкільних заходів, підтримка і порадник педагогічного
колективу, який одностайно присвоїв Тодору Миколайовичу звання ПОЧЕСНИЙ
ДИРЕКТОР.
|