 «Признаюсь, я перший раз
зрозумів з його слів, як треба любити Батьківщину
і свій народ».
А.Церетелі
9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім'ї кріпака Григорія
Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник - це
народилася дитина. Для пана - нова кріпацька душа, а для України - великий
поет, незламний Кобзар. Батьки дали йому ім'я Тарас.
По
всій нашій милій Україні проходять Шевченкові дні з нагоди 200-річчя з дня його
народження.
Учні Просіцької ЗОШ І-ІІ
ступенів
сьогодні, 13 лютого, зробили уявну подорож Шевченківськими дорогами.
Всі учасники донесли присутнім, що Шевченко з його сонячним темпераментом
– це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за
справедливість і красу. Треба ширше відчиняти всі вікна й двері поетичному
вітру Шевченка, що лине з берегів Дніпра.
Є
гарне прислів'я "Світ не без добрих людей". Саме таким був син
українського народу - Шевченко. Гаряче любив він українську народність,
але понад усе співчував долі простого народу і улюбленими його мріями були
думки про свободу цього народу.
Опаєць Марина Георгіївна, вчитель української мови та
літератури
| 
