Сьогодні,19 листопада 2014 року, на Глибоччині відбувся обласний семінар для методистів РМК та ММК, які відповідають за роботу з обдарованою молоддю з проблеми "Формування базових дослідницьких компетенцій учнів у процесі науково-дослідницької діяльності”.
У роботі семінару взяли участь: Оксана Палійчук, директор Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації; Тамара Богачик, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти з науково-методичної роботи; Богдан Підлубний, перший заступник голови Глибоцької райдержадміністрації; Олена Бадюк, начальник юридичного відділу Глибоцької районної ради; Марія Тріска, директор Буковинської Малої академії наук учнівської молоді; Василь Швець, начальник управління освіти Глибоцької РДА; Світлана Ляшенко, заступник директора Буковинської Малої академії наук учнівської молоді; Наталія Потапова, методист ІППОЧО; методисти районних та міських методичних кабінетів, які відповідають за роботу з обдарованою учнівською молоддю; методисти БМАНУМ; науково-педагогічні працівники Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Теоретична частина семінару пройшла в конференц-залі районного методичного центру управління освіти Глибоцької РДА. Розпочала семінар Оксана Палійчук, яка у своєму виступі окреслила основні засади формування базових дослідницьких компетенцій учнів у процесі навчальної діяльності та позашкільної освіти.
«Організація дослідницької діяльності при вивченні базових дисциплін сприяє формуванню ключових компетентностей школяра, які засвідчують належний рівень його життєтворчості.
Реалізація завдань освіти вимагає таких підходів, котрі базуються на зверненні до особистості учня з її потребами та інтересами. Відповідно основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самоактуалізації, самореалізації, самонавчання, самовиховання й саморозвитку, формування ключових компетентностей. А це те, на що й скеровують сучасних учителів основні нормативні документи, де й власне зазначається, що в сучасному світі затребувана соціально активна особистість: творча, толерантна, здатна до самостійного життєвого самовизначення й само творення», – підкреслила Оксана Михайлівна.
За її словами, основним завданням семінару є визначення шляхів сприяння розвитку творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей і дослідницької культури учнів як базового компоненту компетентної особистості, який ініціює здатність до творчої самореалізації, сприяє перенесенню набутого в різноманітні сфери пізнавальної й практичної діяльності.
Для цього кожен навчальний заклад повинен:
• Визначити основні етапи організації навчального процесу, спрямованого на формування в учнів дослідницьких умінь і навичок.
• Довести, що наукова робота учнів – це системна навчальна та позанавчальна діяльність учнів теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою і змістом відповідає творчому рівню навчальних досягнень.
• Показати перспективи вдосконаленої системи науково-дослідницької діяльності в навчальному закладі.
Але це, як зауважила директор Департаменту освіти і науки, є можливим лише за умови створення удосконаленої системи науково-дослідницької діяльності як окремого вчителя, так і навчального закладу в цілому.
Також Оксана Палійчук зосередила увагу учасників семінару на тому, що важливим механізмом формування технологічного блоку дослідницької культури учнів є безпосередня дослідницька діяльність. Ефективність формування цього блоку дослідницької культури залежить від активності засвоєння знань і надбання вмінь. Формування ціннісного блоку − це, насамперед, формування творчої особистості учня-дослідника у процесі цілеспрямованої дослідницької діяльності. Кожне науково-пошукове завдання повинне бути спрямоване не лише на засвоєння дослідницьких знань і набуття відповідних вмінь, а й на формування особистісних дослідницьких якостей, зокрема інтелектуальних.
«Сьогодні все частіше йде мова про раннє виявлення дітей, які проявляють інтерес до науково-пошукової роботи. Як показує практика, учні початкової школи успішно долучаються до цієї роботи», – констатувала директор Департаменту.
Оксана Михайлівна звернула увагу і на «Концепцію розвитку освіти україни на період 2015 – 2025 років», яка зараз проходить обговорення серед освітян.
Василь Швець, начальник управління освіти Глибоцької РДА, поділився з присутніми досвідом організації науково-дослідницької роботи учнів Глибоцького району.
Тамара Богачик розповіла про методичний супровід з підготовки обдарованої учнівської молоді до олімпіад, конкурсів, турнірів.
Заступник директора ІППОЧО з науково-методичної роботи детально окреслила систему заходів щодо покращення роботи з обдарованими дітьми:
• виявляється обдарована молодь і створюються умови для її розвитку;
• сформовано банк даних обдарованих дітей, що дає змогу відстежити динаміку та результативність їхнього розвитку;
• здійснюються прогностичні заміри щодо результативності обдарованих учнів у конкурсах, змаганнях, турнірах, олімпіадах;
• поширюється досвід роботи вчителів та навчальних закладів щодо ефективного впровадження системи роботи з розвитку обдарованості дитини
Тамара Степанівна у своєму виступі закцентувала увагу присутніх на принципах взаємодії учителя з обдарованими дітьми в підготовці до інтелектуальних змагань. Отож, як вона відзначила, формування взаємин повинно базуватися на основі творчої співпраці; організація навчання – на основі особистісної зацікавленості учня, його індивідуальних інтересів і здібностей (сприяє формуванню пізнавальної суб'єктивної активності дитини на основі його внутрішніх уподобань); превалювання ідеї подолання труднощів, досягнення мети в спільній діяльності педагога та учнів, самостійній роботі учнів; вільний вибір форм, напрямів, методів діяльності (сприяє розвитку творчого мислення, вміння критично оцінювати свої можливості й прагнення самостійно вирішувати все складніші завдання); розвиток системного, інтуїтивного мислення, вміння "згортати” і деталізувати інформацію (дисциплінує розум учня, формує творче, нешаблонне мислення); гуманістичний, суб'єктивний підхід до виховання (передбачає абсолютне визнання гідності особистості, її права на вибір, власну думку, самостійний вчинок); створення нового педагогічного середовища (будується на основі співдружності педагогів, колег, однодумців у творчому вихованні дітей).
«Для вдосконалення науково-методичного супроводу роботи з обдарованими учнями в сфері інтелектуальних змагань необхідно:
• підвищувати інтерес до поглибленого вивчення базових та фахових дисциплін;
• підводити підсумки роботи факультативів, гуртків секцій, учнівських наукових товариств;
• активізувати форми позакласної та позашкільної роботи з учнями;
• підвищувати рівень викладання базових дисциплін, фахову підготовку учнів;
• залучати професорсько-викладацький склад, аспірантів, до активної допомоги навчальним закладам у справі поліпшення стану підготовки до олімпіад, конкурсів, турнірів.
• пошук вчителя-тренера „олімпійської команди”, який володіє методикою підготовки учнів-олімпіадників, основним завданням якого була б підготовка переможців у тренінговому режимі;
• використання сучасної навчально-матеріальної бази ВУЗів для підготовки до олімпіад;
• відхід від формального проведення експериментального туру олімпіад з фізики, хімії у більшості загальноосвітніх навчальних закладах області», – зазначила Тамара Богачик.
Заступник директора Буковинської Малої академії наук учнівської молоді Світлана Ляшенко окреслила шляхи формування базових дослідницьких компетенцій учнів у процесі науково-дослідницької діяльності
Практична частина семінару пройшла на базі Глибоцького ліцею, який представив роботу свого учнівського наукового товариства «Еврика». Учні ліцею презентували присутнім свій навчальний заклад та поділилися успіхами у науково-дослідницькій діяльності.
Учасники семінару мали змогу побувати на засіданні клубу учнів 3-го класу «Чомусики» (вчитель Г.В.Откуль), а потім – на занятті секції біології, хімії та екології наукового товариства «Еврика» (керівник Н.І.Гаврилюк). Далі присутні здійснили віртуальну подорож до Старововчинецького ліцею, де діє наукове товариство «Пошук» (керівник Н.І.Лук'ян), і побачили еволюцію становлення юного дослідника. Продовжили роботу в шкільному музеї Домки Ботушанської, який є результатом творчої співпраці учнів і вчителів.
По завершенню семінару, за круглим столом, у жвавій дискусії пройшло обговорення методичних рекомендацій та підведення підсумків семінару.
Повна версія доповіді директора Департаменту освіти і науки додається: vistupu.docx [27.63 Kb] (скачувань: 3)
|