Це свято особливе. Адже кожен мріє повернутися у дитинство, у той безтурботний час, коли ми будували свої грандіозні плани на майбутнє. І саме однокласники – це ті люди, які можуть підтримати наші спогади про шкільні роки, пригадати кумедні та цікаві випадки із нашого шкільного життя.

А ще це свято я б назвала «Днем подяки» нашим вчителям, їхній праці. Якщо роки навчання у школі – це «весна», пора сівби, то Вечір зустрічі – вже «жнива». Педагоги можуть побачити реальні плоди своєї праці:  щедрий урожай, яке дало те зерно знань, ті людські якості, які вони посіяли у душах своїх учнів.

Я думаю, у кожного випускника є улюблені вчителі, яких ми намагалися наслідувати, продовжити їхню працю. Ми з глибокою вдячністю згадуємо своїх вчителів, які дали нам дорогу у життя: найперше класних керівників Анастасію Федорівну Іванцову та Надію Олександрівну Побережну, педагогів з великої букви Ванду Йосипівну Семотюк, Марію Леонтіївну Рубанець, Клавдію Григорівну Бейко, Петра Григоровича Постевку, Анатолія Миколайовича Гуцуляка, Ольгу Василівну Шевченко. А також молимося за душі тих, хто вже відійшов у інший світ: Анатолія Гнатовича Рибалка, Миколу Васильовича Возняка, Леоніда Івановича Франчука, Мирославу Сидорівну Костенюк, Галину Іванівну Дибкалюк, Семена Васильовича Продана, Володимира Акімовича Патутіна.

Від імені всіх випускників 1990 року хочу подякувати творчому педагогічному колективу, учням та директору Блисенкові Юрію Дмитровичу за тепле родинне свято, яке вони організували та провели 7 лютого у нашій рідній Глибоцькій загальноосвітній школі, яку з гордістю називаємо наша «Перша школа».

Оксана Меленко, випускниця Глибоцької СШ №1  1990 року