Поезія - це та мелодія, яка починає свій шлях з глибини душі. Віршами можеш відкрити свою душу, у віршах можеш бути і  радісним, і сумним, можеш  і плакати, і сміятись, в віршах можеш говорити з собою, задавати собі питання, але відповіді теж сам знаходиш. Ніхто і ніколи не відкриє душу людини, як поезія.  Поезія - це мистецтво душі, а душа - це одна поезія.

     Саме ці твердження я, педагог-організатор Йорданештської  ЗОШ №2, намагалась відкрити учням під час  заходу, який був  присвячений Всесвітньому Дню поезії  " Поезія - мелодія душі людини". З метою  духовно-моральнього виховання школярів  разом з представниками осель "Сорічел" та "Фурнікуцеле" 3 -  4-го класів у вигляді янголят та херувимів зібрали в один букет квітів духовні зернятка  християнської поезії та порад для учнів, і закликали учнів бути добрішими, милосерднішими та великодушнішими, оскільки це зернятка, з яких виростає добра людина. З таким трепетом в душі передали сенс усіх віршів, що здавалося, що говорять не діти, а старші люди, які вже прожили  життя та діляться мудрістю з молодшими поколіннями.

         Я пояснила учням, що поезія - це віконечко душі людини, яка при відкритті дає змогу іншим  уявити, що творилося в ту мить в серці поета.  І коли ти написав вірш, дав іншим змогу ознайомитись з ним і він був оцінений, лише тоді він стає мистецтвом.

Опаіць М.І.

Ну щоб здавалося слова...

   У шкільному календарі багато  урочистих днів. Між ними й не менш хвилююче та успішне свято прощання з Букварем.

   Прощання з Букварем – традиційний шкільний захід, на якому першокласники прощаються зі своїм найпершим і головним підручником – Буквариком. До нього першачки готуються  з великим ентузіазмом, щоб  показати, як вони засвоїли навчальну гра­моту впродовж року.   Першокласники Купського НВК №2 разом з класним керівником Богданюк Марією Радулівною підготували та  провели яскраве свято, присвячене найпершому підручнику – Букварю.

  Присутні батьки,вчителі,учні також привітали першокласників зі святом.

Класний керівник 1-го класу Богданюк Марія Радулівна

     Світ природи цікавий і неповторний. Саме в дошкільному віці закладаються основи знань про цей цікавий світ, формуються уявлення про природу, її значення в житті кожної людини.

     Весна - прекрасна пора року, що дарує нам чудову нагоду долучити дітей до праці у природі.  З метою створення умов для розвитку пізнавальних навичок дітей, формування уявлень, джерелом яких є рослинний світ; закріплення і розширення уявлень дітей про овочеві культури,   вихователем Чагорського ДНЗ Марією Сарафінчан було проведене заняття на тему:«Город на підвіконні». На  занятті Марія Іванівна виховувала працьовитість, дбайливе ставлення до рослин та природи  рідного краю.

      Город на підвіконні в дитячому садку сприяє розвитку допитливості і спостережливості в дітей, він допомагає краще пізнати  життя рослин. Дана форма роботи дає можливість розширити уявлення дітей про рослини як живі організми, про умови, необхідні для їх росту і розвитку, розвивати естетичні почуття, уміння радіти красі вирощуваних рослин та результатом своєї праці.

«Весна прийшла

тепло знайшла!»

Л. Глібов

   19 березня в Стерченському дошкільному навчальному закладі відбувся колективний перегляд заняття в середній групі  на тему «Весна прийшла тепло знайшла!». На занятті педагог закріпила  уявлення дітей про послідовності весняних змін у природі, виховувала у дітей бажання милуватися красою природи,  розвивала мовленнєву активність дітей, розширювала словник. Закріпила уявлення про зимуючих і перелітних птахів, їх особливості та різноманіття, а також  викликала інтерес до пізнання природи та природних явищ. Завершилось заняття весняним хороводом «Весняні котики».

Тисни тут

       „Поезія – це завжди неповторність,

      Якийсь безсмертний дотик до душі”

                                                Л. Костенко

    Всесвітній день поезії  проголошений делегатами 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році. Вперше цей день був відзначений 21 березня 2000 року в Парижі. Метою встановлення дати Генеральною конференцією ЮНЕСКО було привернути увагу суспільства до поетичної спадщини та необхідності звернення до неї у виховній та просвітницькій діяльності.  Цей день відзначають щорічно.

Багато років поспіль в цей день до нашої школи ми запрошували відомих людей нашого краю: Миколу Шапку – головного редактора районної газети «Новий день», Олександру Возняк – керівника літстудії «Витоки», відому поетесу краю Галину Семенюк-Сисолєтину – керівника гуртка «Самодіяльна туристична пісня», Ольгу Шевченко – директора літературно-меморіального музею ім. Домки Ботушанської та інших.

Цього року на наше прохання до нас завітав завідувач бібліотеки с. Просіка, активний член літстудії «Витоки» та світлиці ім. Домки Ботушанської Родіка Зегря.

         Пані Родіка  з задоволенням відвідала нашу школу.  Просто та коротко розповідала про себе та про те як пише, про що пише, коли пише. Її вірші душевні, написані від щирого серця. Схвильовано пані Родіка розповідала про її рідного сина,   який побував в зоні АТО та був поранений.

Всім добровольцям, що воювали та воюють в зоні АТО Родіка Зегря присвятила вірші на патріотичну тему.

         Члени літгуртка «Лемиіца» виступали перед гостею з циклом власних віршів та подарували їй Мерцішор – символ Весни.

         Ми подякували від щирого серця пані Родіці та запросили її відвідати наш шкільний музей.

                                  ЕЛЕОНОРА СКІПОР

    21 березня відбулося пробне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури.

У Чернівецькій області на пунктах тестування, які були створені в кожному районі/місті, проведення пробного тестування забезпечували 427 педагогічних працівників, які пройшли відповідне навчання.

Загальна кількість зареєстрованих учасників на пробне тестування з української мови та літератури складала 2461 осіб. Варто зазначити, що порівняно з минулими роками явка на пункти тестування була високою. 98% (від загальної кількості зареєстрованих випускників ЗНЗ) виконували пробне зовнішнє незалежне оцінювання з предмета.

Глибоцький ліцей теж був одним із пунктів тестування, проведення якого забезпечували 38 педагогічних працівників, які пройшли відповідне навчання: Глобак Д.І. - відповідальний за ПТ, Славута П.В. - помічник відповідального за ПТ, 16-старших інструкторів, 15 -інструкторів, 5-чергових, медичний працівник та представники правоохоронних органів. В Глибоцькому ППТ було зареєстровано всього 221 учасник.

Після виконання тестових робіт усі учасники отримали інформаційний бюлетень із відповідями на тестові завдання та схемами підрахунку тестових балів. Для визначення результату за школою 100-200 балів абітурієнти можуть скористатися спеціальним сервісом, розміщеним на інформаційній сторінці «Особистий кабінет учасника пробного ЗНО».

   Перший Всесвітній день поезії відбувся в Парижі, де розташована штаб-квартира ЮНЕСКО, на 30-й сесії генеральної конференції яуої у 1999 році було вирішено відзначати цей день.

У рішенні ЮНЕСКО з цього приводу йдеться про те, що «поезія може стати відповіддю на найгостріші і глибокі духовні питання сучасної людини – але для цього необхідно привернути до неї якомога більше широку суспільну увагу».

Всесвітній день поезії має на меті дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам та літературним клубам, які відроджують одвічну традицію живого звучного поетичного слова.

Цей день, вважають у ЮНЕСКО, має створити у засобах масової інформації позитивний образ поезії як справді сучасного мистецтва, доступного людям.

Вважається, що найдавніші вірші – гімни були створені в 23 столітті до нашої ери. Автор віршів – поетеса – жриця Ен-Хеду-ана, про яку відомо лише те, що вона була дочкою аккадського царя Саргона, який завоював Ур (територія Ірану). Ен-Хеду-ана писала про місячного бога Нанне і його дочку, богиню ранкової зірки Інанне.

У День поезії у всьому світі – в установах культури, освіти, творчих колективах – відбуваються різні поетичні концерти, авторські читання, конференції та семінари, присвячені поетам і їх творості, презентації нової поетичної літератури.

        Будь-яка людина, що перебуває при здоровому глузді і тверезому розумі, прагне бути щасливою, або хоча б зовсім не проти того, щоб бодай зрідка, але відчувати такий стан, при якому присутнє почуття найбільшого внутрішнього задоволення своїм власним буттям, повноти і осмисленості життя. Когось це почуття залишає дуже рідко, хтось, навпаки, вже й забув, що може відчувати щось подібне, але бути щасливою людиною здавалося б дуже просто і дуже природньо.

Увага до питань щастя супроводжувала людство протягом всієї його історії. Про це написано і сказано так багато, що напевно окремо взятій людині не вистачить і усього її життя, щоб ознайомитися з повним переліком думок і міркувань з цього приводу.

Враховуючи, що прагнення до щастя є основоположною метою людства, Генеральна Асамблея ООН, за даними проекту DilovaMova.com, 28-го червня 2012- го року, на своєму 118-му пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію, в якій запропонувала всім державам — членам і структурам самої системи організації Об’єднаних Націй, а також і іншим регіональним і міжнародним організаціям, широкому громадянському суспільству, включаючи як неурядові організації, так і приватних осіб, відзначати Міжнародний день щастя, і постановила щорічно проводити його 20-го березня.

За офіційним думку ООН, сприяння процесам сталого розвитку, справедливості та викорінення злиднів, більш комплексного та збалансованого підходу до економічного зростання, активне сприяння благополуччю всіх народів, невід’ємно стосується питань забезпечення щастя як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому.

Підтримуючи дану ініціативу, ми щиро бажаємо всім і кожному бути щасливим! Нагадуємо, що навчитися радіти малому не так важко і під силу кожному з нас. Щастя і радість — це брати близнюки. Задовольняючись малим набагато легше отримати більше!

Будьте щасливі, зі святом!

Туманний ранок і осінній день, пшеничний лан і літній степ, солов'їний гай і вишневий садок, річки і океани, пустелі і джунглі — усе це зливається в єдиний образ Землі — нашого спільного дому.

А чи знаєте Ви, що 20 березня людство відзначає Всесвітній День Землі? Це свято придумали для того, щоб кожен з нас звернув увагу на проблеми нашої планети, насамперед, екологічні.

Земля — планета унікальна. Саме тут створені неповторні умови для бурхливого розквіту життя. Жодна інша планета нашої Сонячної системи не може похвалитися таким різноманіттям форм життя і таким сприятливим кліматом, як Земля.

Та часто люди не замислюються над майбутнім нашої планети. Нищення лісів, шкідливі викиди в атмосферу, забруднення річок та морів призводять до загибелі численних тварин та рослин, побачити, які тепер можна лише в Червоній книзі.

Але ми, можемо зробити дещо корисне для порятунку життя на Землі. Давайте прочитаємо, що саме.

Отож, врятувати Землю можна, якщо кожен з нас:

— прибиратиме сміття після відпочинку в лісі,

— економно витрачатиме воду і папір,

— посадить не менше одного дерева в рік або зробить гарний квітник під вікнами власного дому,

— не використовуватиме косметичні засоби, які тестують на тваринах,

— буде користуватися безпечними для екології транспортом і технікою.

Пам'ятаймо, що Земля — це неоціненний дар, подарований нам природою, це — наш спільний дім, тож берегти її — наш священний обов'язок.

  19 березня практичним психологом Купського НВК №2 Ванзуряк Анною Василівною був проведений тренінг з учнями 11 класу «Вчимося толерантному спілкуванню». Метою якого було показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріпити знання учасників про компоненти толерантності, учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спілкування.

   Кожна людина повинна взаємодіяти із представниками інших культур. На жаль, дух нетерпимості, ворожості до іншої культури, способу життя, інакших вірувань, переконань, звичок завжди існував та існує надалі. Життя в полікультурному соціумі – проблема кожної особистості, групи людей і певних інститутів влади. Основою такого існування є толерантність як універсальний принцип людської життєдіяльності. Багато країн світу, у цьому числі Україна, можуть бути яскравими прикладами зіткнення народів, етносів, культур і цивілізацій.

   Тренінг розпочався з вправи  «Карта». Також впродовж тренінгу учні брали участь в таких вправах як «Святковий салют», «Толерантність», «Товариський суд», «Пустіть мене в коло». Цікавою було інформаційне повідомлення «Що таке толерантність», метою якого було зосередити увагу учнів на основних аспектах толерантності, дати об’єктивну інформацію. Тренінг завершився релаксаційною вправою .

      Питання відбору підручників, їх експертної оцінки та замовлення нині хвилюють усіх: і педагогів, і керівників навчальних закладів, і батьків. Для роз`яснень  актуальних питань  обласним інститутом післядипломної  педагогічної освіти було організовано вебінар для вчителів початкових класів.

19 березня на базі РМЦ управління освіти Глибоцької РДА методисти Микитюк Т.О. та Леонтій Е.М. зібрали вчителів 3 класів та керівників РМО для участі у вебінарі. Захарійчук М. Д., автор підручника « Українська мова» для 4-го класу, кандидат педагогічних наук, доцент Київського університету ім. Б. Грінченка НАПН України,  презентувала новий підручник, вчителі обговорили важливі питання.  Одинак М. М. , методист ІППОЧО,  зорієнтувала педагогів району у роботі з електронним репозитарієм, обговорили питання ДПА у 4 класах.

Семінар мав практичний характер та сприяв публічному обговоренню у професійному колі питань навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

     Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетка закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінованого поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.
       
       Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетки, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.
       
       Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток.
       
       Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки й палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетка, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
       
       Перу поетки належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.

Більше поезії -тисни тут!

    Днями відбувся ІV етап Всеукраїнської олімпіади з екології в м. Рівне. Чернівецьку область представляв талановитий учень Глибоцького ліцею Славута Богдан

Ми раді вітати його з почесним ІІІ місцем і висловлюємо щиру подяку за примноження слави нашого  району.

  ДЯКУЄМО!!!

    13 березня у Михайлівському НВК відбулося IV засідання атестаційної комісії, де свої напрацювання та досвід роботи педагоги представили у вигляді мультимедійних презентацій.

Впродовж навчального року атестаційна комісія вивчала педагогічну діяльність педагогів. І сьогодні на засіданні атестаційної комісії було оцінено  результати педагогічної праці,  рівень професійної майстерності та  загальну культуру кожного педагога.

   Прийнято рішення:

Вчителю трудового навчання Карпюку Ю.І., вчителю історії Федоренко І.С., психологу Унгурян А.І., вихователю Баловсяк Т.В. присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст ІІ категорії».

Голова атестаційної комісії Василь Костянтинович Каменюк наголосив, що метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету.

      Реформування освіти в Україні передбачене не тільки інструктивними листами Міністерства освіти і науки, але й самим часом, дійсністю. Із розвитком комп’ютеризації, телебачення, наше суспільство втрачає читача художньої літератури. Проблема удосконалення уроку світової літератури дискутується стільки ж, скільки існує ця дисципліна, бо урок є основною ланкою навчально-виховного процесу. Адже на уроках світової літератури в учнів формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Одним із головних завдань нинішнього учителя літератури є формування особистості через виховання кваліфікованого читача.

 Виникає необхідність удосконалення методики викладання літератури в цілому, зокрема ж – оптимізації методичних прийомів і форм шкільного аналізу художнього тексту, спрямованих на досягнення цілісності сприймання шкільного курсу літератури, побудови системи уроків, що допомагає простежити духовне зростання учнів протягом усіх шкільних років під час вивчення різних тем у курсі «Світова література».

 Тому 17 березня 2015 року на базі РМЦ було проведено семінар з проблеми «Використання ІКТ на уроках світової літератури», у роботі якого взяли участь педагоги району, директор Михайлівського НВК Каменюк В.К., методист РМЦ Пенюк Л.С.

 Під час теоретичної частини розглянуто питання про ІКТ-компетентність як окремої складової професійної компетентності вчителя.  Білоус Домніка Георгіївна, вчитель світової літератури Михайлівського НВК поділилася досвідом проведення  інтерактивних  лекцій з використанням мультимедіа - технологій, розробкою комп'ютерних презентацій, використанням електронних засобів навчання, створенням постерів, плейкастів, буктрейлерів.

 Методист РМЦ Пенюк Л.С. продемонструвала практичне значення технології веб-квесту на уроках світової літератури.

 У ході практичної частини семінару Каменюк Василь Костянтинович провів майстер-клас зі створення відеофільму з фотографій за допомогою програми «3Д-альбом», продемонстрував можливості програм Test-w  та FreeStudio.

Учасники семінару дійшли висновку, що мета медіатехнологій  на уроці літератури - замінити застарілі і примітивні  дидактичні засоби, полегшити роботу учителя, показати "незавершену завершеність" літературного твору, вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. А головним принципом тут має бути – «не зашкодь». 

 За підсумками семінару ухвалено рекомендації, накреслено шляхи подальшої роботи.

     Хто з нас з самого дитинства не мріє досягти  вершин у своєму житті, стати успішною людиною, яку знають, поважають, люблять.  Шлях до успіху для багатьох починається саме у школі. Школа – це перший  соціальний досвід людини. Кожен день діти йдуть до школи своїми малими стежками, які тут складаються у один широкий шлях до майбутнього, до успіху.

Дуже важливо на цьому шляху не загубитися серед інших, не втратити свою індивідуальність, а навпаки - стати неповторною багатою особистістю, зустріти справжніх друзів, навчитися спілкуванню з ровесниками і старшими людьми, перейняти досвід мудрих.

Учні 10 класу Кам'янської школи разом із працівниками психологічної служби Телегуз Т. Д. та Білійчук Л. І.  планували  кроки свого майбутнього, створюючи колажі,  показували свій життєвий шлях за допомогою різних кольорів, вирізок із журналів, газет.    Після цього кожний учасник презентував значущу подію свого майбутнього і пояснював заходи, які допомагатимуть у досягненні цілей.