Колегії управління освіти
Глибоцької райдержадміністрації
Довідка
про стан викладання трудового навчання в ЗНЗ району
На забезпечення викладання трудового навчання в 35 загальноосвітніх навчальних закладах району працюють 71 педагогічних працівників. Викладання в 24 ЗНЗ проводиться в 24 майстернях. В решті закладах – в кабінетах праці.
Відповідно до наказу МОН України від 22.05.2015 № 1/9-253 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» на вивчення трудового навчання у 2015/2016 навчальному році було передбачено: у 5, 6, 8 класах – 2 год. на тиждень; у 7, 9 класах – 1 год. на тиждень; у 10-11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень; у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.
У 2015/2016 навчальному році трудове навчання у 5-9 класах вивчалось за двома навчальними програмами: у 5-7 класах продовжувалось впровадження «Програми з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5—9 класи», (новий Державний стандарт освіти) (В.К .Сидоренко та ін.); учні 8-9 класів продовжували працювати за програмою «Трудове навчання. 5-9 класи(нова редакція)» (автор В. М. Мадзігон та ін.).
Нова навчальна програма з трудового навчання, яка впровадилася в 5-7 класах спрямована на досягнення головної мети трудового навчання в середній школі, а саме: формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.
Сучасне трудове навчання базується на практичній діяльності учнів. Кожен урок повинен містити практичну роботу. Зміст практичних робіт визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу проводиться під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключалось можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля, або його окремої частини.
Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності, програма дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову.
Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.
Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією.
Для 6 класу пропонуються такі блоки:
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту.
Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів.
Для 7 класу пропонуються такі блоки:
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із деревини.
Блок 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком.
Обидва блоки містять чотири розділи:основи матеріалознавства, технологія виготовлення виробів, основи техніки, технологій і проектування, технологія побутової діяльності.
Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні знайомилися з тими матеріалами та їх властивостями, які використовували в роботі під час освоєння обраного блоку.
Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні знайомилися з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовувались, виготовляли виріб.
Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та процесами. В цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» проводиться за двома варіантами: останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої відразу планується вивчення варіативних модулів; під час освоєння варіативних модулів.
Для набуття учнями корисних навичок під час навчального процесу програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може вивчатися в будь-який час не порушуючи при цьому календарного плану. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи модуля; перед закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у випадках, коли учні з тих чи інших причин (багато відсутніх, непідготовлені до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо) не можуть виконати заплановану роботу.
Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою.
Освоєння варіативних модулів здійснювалось на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обиралися залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Перелік варіативних модулів для 5-6 класів (по 20 год.) та 7-9 класів(по 16 год.) наведено у пояснювальній записці «Програми з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5—9 класи», (новий Державний стандарт освіти) (В.К.Сидоренко та ін.).
З зазначеного переліку для 5-6 класу обирали по 2 варіативні модулі, а для 7 класу – лише 1 модуль. Освоєння варіативних модулів відбувалось за окремо розробленими програмами до них. Будь-який варіативний модуль для 5-6 класів можна було обрати лише один раз у 5 чи в 6 класі. Так само, будь-який варіативний модуль для 7-9 класів можна обуло брати лише один раз у 7, 8 чи 9 класі.
Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 – 6 класів виконується в робочих зошитах. Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов’язкової для вивчення складової програми є виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект.
Реалізація змісту трудового навчання в 8-9 класах забезпечувалося навчальною програмою «Трудове навчання. 5-9 класи» (нова редакція) за загальною редакцією В. М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» (від 27.08.2010 № 1/11-8205). Програма з варіативними модулями розміщена на офіційному сайті Міністерства www.mon.gov.ua.
Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:
для хлопців; для дівчат; для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат.
Навчальна програма, за якою навчалися учні 8-9 класів, побудована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.
Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половину навчального часу. Інваріантний модуль вивчається у 8 класі у першому півріччі.
Варіативні модулі обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій, наповнюваності класів та бажання учнів.
Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закладені у зміст базового модуля є:
проектування виробів; конструкційні матеріали; основи техніки і технологій.
На засвоєння навчального матеріалу, передбаченого базовим модулем, не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року планували перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподіл навчального матеріалу, передбачений базовим модулем.
Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання відбувалось окремо. Поділ класів на групи здійснювався відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувалось за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських.
Якщо кількість учнів у класі не давав змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, користувались іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.
З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 класу запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 кл. учні повинні глибше знайомилися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.
Курси за вибором давали змогу учням не тільки оволодіти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення.
Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів. Зазначені курси за вибором розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год. Програми курсів надруковано на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».
Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій школі. Мета курсу реалізується у процесі виконання комплексу навчальних і виховних завдань.
Змін у вивченні технологій у старшій школі у порівнянні з двома минулими роками не відбулося.
Важливою складовою в здійсненні профорієнтаційною діяльності є діяльність Молодійської міжшкільної навчальної майстерні по професійній підготовці учнів автосправи (директор Чербул Віктор Васильович). Даний заклад на базі Волоківської, Коровійської, Чагорської, Молодійської, Луковицької ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснював і здійснює профільне навчання (підготовка водіїв класу «В»), використовуючи години трудове навчання.
Також слід відмітити успіхи по налагодженню профорієнтаційної співпраці Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (директори Акатрінні М.М., вчитель Карпюк І.І.), Михайлівського НВК (директор Каменюк К.В., Карпюк Ю.І.) з Вижницьким коледжем прикладного мистецтва ім. Ю. Шкрібляка.
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень.
У 8-11 кл. креслення може вивчатися як курс за вибором. Міністерством освіти і науки України рекомендовано програму “Креслення. 8-11 класи” (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004).
Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу зверталось на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчали їх тільки безпечним прийомам роботи, ознайомлювали з заходами попередження травматизму.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання та креслення здійснювалося за двома аспектами: оцінюється рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання практичних робіт. Критерії, за якими здійснювалось оцінювання навчальних досягнень учнів, мають комплексний характер. До них належать: рівень застосування знань та умінь в практичній роботі; уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог в процесі виконання практичних робіт; уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і уміння виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності в процесі організації і виконання роботи (опанування трудових процесів, самоконтроль); виявлення елементів творчості.
Робочий зошит учня є обов‘язковим. Вчитель оцінював виконані завдання в зошиті вибірково.
Передбачений програмами резервний час вчитель використовував на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додавав години на вивчення певної програмової теми для того, щоб поглибити її опрацювання, вводив до кола вивчення додатковий об’єкт праці, більше часу відводив на відпрацювання певної теми.
З трудового навчання окремий урок тематичного оцінювання не проводиться. Кількість тематичних оцінювань протягом року визначається вчителем, але не може бути меншою за мінімальну кількість тематичних оцінювань, визначених навчальними програмами з предмета.
На сторінці обліку навчальних досягнень учнів у відповідній клітинці записувалася дата проведення уроку тематичного оцінювання, а на сторінці запису змісту уроків здійснювався запис дати проведення уроку та його змістової частини. Тематичний бал виставлявся до класного журналу в колонку без дати з підписом "Тематична". У разі відсутності учня на уроці тематичного оцінювання в клітинку, що відповідає цьому уроку, напроти прізвища учня ставилося "н"; клітинка, в якій виставлялася тематична оцінка залишалася вільною протягом одного тижня після виходу учня на навчальні заняття до школи через хворобу або інших виняткових поважних причин, які підтверджувалися документально. Оцінювання лабораторних чи інших експериментальних робіт з трудового навчання здійснювалося залежно від їх мети та завдань за вибором учителя.
Семестрові роботи як окремий вид підсумкових робіт не проводяться і не проводились. Семестровий бал виставляється учням на основі всіх наявних протягом семестру тематичних балів.
Річне оцінювання є підсумковим видом оцінювання та здійснювалося не раніше ніж через 3 дні після виставлення оцінок за ІІ семестр, але не пізніше 10 червня поточного навчального року. У разі виділеної кількості годин лише на один із двох семестрів – через 3 дні після виставлення балу за І семестр, але не пізніше початку другого семестру.
Інструктажі з БЖД проводились відповідно до Положення про навчання, з метою набуття навичок застосовувати знання у практичному житті. Їх програми містять питання особистої безпеки та безпеки оточуючих згідно з напрямом проведення заходів. Заняття розроблялися безпосередніми керівниками робіт або заходів і не вимагали обов’язкових інструкцій з БЖД. Такі інструктажі проводились у вигляді інформацій про небезпеки, лекцій, бесід з наступною перевіркою навичок, ігрових тренінгів тощо. У кожному конкретному випадку вчитель, майстер (інструктор) або особа, яка проводила інструктаж з БЖД, обирала свої методи, форми і засоби проведення таких інструктажів.
Наші досягнення з трудового навчання:
- Результати участі у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з трудового навчання.
Кожний рік представники освітніх закладів Глибоцького району активно приймають участь у І – ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання, займають призові місця на ІІІ (обласному) етапі ( за період з 2011 по 2016 – це представники Карапчівського ліцею, Сучевенської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Купського НВК, Молодійської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Корчівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, Чагорської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Волоківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Димківського НВК, Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Станівецького НВК). Зокрема, в 2016 році команда Станівецького НВК зайняла І місце за 9 клас. На жаль в 2016 році ІV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання серед 9 класів не проводився, що не дало прийняти участь представникам Глибоцького району (Станівецького НВК, директор Яценюк Г.Д., вчитель Яценюк Г.Д., учень Постевка Валерій Валерійович) гідно прийняти участь на державному рівні. Також слід відмітити успіхи в ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання вчителя трудового навчання Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Карпюка І.І., учні якого з 2012 по 2015 приймали участь та займали призові місця, вчителя трудового навчання Карапчівського ліцею Вікована В.Т., учні якого з 2011 по 2013 займали призові місця та інших.
- Вчителі трудового навчання активно приймають участь в різноманітних конкурсах, заходах, виставках, де представники Глибоччини займають призові місця.
- Вчитель трудового навчання Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Карпюк Іван Іванович прийняв участь у 2014 році у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», де зайняв ІІ місце.
- Активно ведеться робота по збереженню приміщення майстерень та їх матеріально-технічної бази силами вчителів трудового навчання. Так, наприклад, окреме приміщення Карапчівського ліцею, де розташована майстерня по роботі з деревом та майстерня по роботі з металом, являється однією з найкращих в області, не побоюсь цього слова сказати.
- Оновлено приміщення (здійснено капітальний ремонт) навчальних майстерень Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Михайлівського НВК, Глибоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
- Вчителі трудового навчання є активними дописувачами сайту управління освіти, працюють над створенням своїх веб-сторінок. Добре сформовані і гідні наслідування сайти вчителів трудового навчання Михайлівського НВК Карпюка Юрія Івановича та Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Карпюка Івана Івановича.
- Використовуючи ресурси шкільних майстерень та кабінетів праці,вчителі трудового навчання освітніх закладів району активно підключились до волонтерського руху по допомозі учасникам АТО. Зокрема, прийняли участь в акції «Зігрій воїна», де хлопці виготовили мініпічки, засоби для знищення розтяжок для гранат, дівчата шили одяг, рюкзаки, інші теплі речі. Активно прийняли участь в акції по плетінню маскувальних сіток для Збройних сил України. Так вчитель Тереблеченської ЗОШ І-ІІІ ступенів Крецу Т.І. силами учнів школи, під час уроків і в позаурочний час, виготовив 5 маскувальних сіток для потреб ЗСУ. Приємно було учням даної школи, коли під час репортажів з зони АТО вони впізнали свої вироби на передньому краї оборони. Активні учасники цих акцій (Глибоцький ліцей, Димківський НВК, Тереблеченська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Тереблеченська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Турятський НВК, Черепковецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, Багринівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Опришенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Луковицька ЗОШ І-ІІІ ступенів, Старововчинецький ліцей та інші). Цими заходами вчителі здійснювали національно-патріотичне виховання в учнів школи.
Поряд із вагомими результатами є і недоліки в організації навчально- виховного процесу з трудового навчання, які потребують вирішення:
- Матеріально-технічний стан навчальний майстерень та кабінетів праці потребує негайного оновлення сучасними засобами навчання та приладдям. Більше 25 років цій проблемі в повному розмірі достатня увага не приділялася.
- Відсутність фінансування для закупівлі розтратних матеріалів та самого матеріалу. Все доводиться забезпечувати за рахунок спонсорської допомоги або за рахунок забезпечення батьків, учнів, вчителя.
Методист райметодцентру М.Г. Бабій
| 
