Методичні рекомендації

                                                                                           районного семінару

                                                                                                 заступників директорів

з навчально-виховної роботи

     Сьогодні на педагогічний процес впливають кілька  надважливих чинників,   а саме: стрімкий розвиток та розповсюдження  ІКТ, тривалий процес становлення незалежної, демократичної, соборної держави; Революція Гідності та війна.  Ці складні, визначні і трагічні події можуть бути до кінця усвідомлені й оцінені лише з відстані часу.

     Незмінною залишається істина: школа формує особистість дитини, розвиває її інтелектуальний, духовний, творчий потенціал.

     Формуючи нову філософію освіти, усім причетним необхідно розуміти, що держава будується не лише економічними, політичними, військовими засобами; насамперед – держава народжується і міцніє у серцях та у свідомості народу. Учитель будує Україну в дитині, в її духовному світі. У цьому – основа філософії освіти сьогодення. Це важка робота, але це - завтрашній день нашої країни, її майбутній добробут, спокій та     цивілізоване  входження у світове співтовариство. Учитель повинен чітко бачити процес становлення особистості дитини, її національної свідомості, набуття нею рис громадянськості.

     Ці завдання ставлять нові вимоги до особистості вчителя, що  диктуються процесами, об’єднаними таким фундаментальним поняттям, як глобалізація. Їх суть – в універсалізації вимог, підвищенні якості освітніх послуг, прозорості, функціональності    знань й методик моніторингу їх засвоєння.

     Нині педагогові мають бути притаманні такі риси: динамічність, гнучкість, толерантність, емпатія, демократизм, полікультурність, відкритість у спілкуванні, та ін. Як виховати у вчителя такі риси? Якими методиками, педагогічними прийомами скористатися для цього? Обгрунтованої відповіді на ці питання сучасна філософія освіти, на жаль, ще не дає.

     Тому  формування філософії освіти окремо взятої школи - основне завдання керівництва навчального закладу, адже від того, чи зуміє кожне наступне покоління пізнати і зрозуміти усе те, що виробили для них їхні попередники, залежить значною мірою  розвиток держави. Суспільство має чітко з'ясувати для себе, що і як воно передасть нащадкам у спадок, якими мають бути діти, внуки, якими мають бути соціальні умови їхнього розвитку, як їх взагалі виховувати і чому навчати.

Педагоги району визначили основні  напрямки організації

навчально-виховного процесу:

1. Модернізація змісту освіти. Оновлення навчальних програм, навчально-методичного, кадрового забезпечення процесу навчання. Впровадження нових підходів,  форм і методів навчання та виховання у педагогічний процес.

2. Пріоритетність партіотичного виховання. Наповнення змісту навчання та виховання культурно-історичними надбаннями українського народу.

3. Відкритість та прозорість. Громадсько активні школи. Об’єднання зусиль родини, школи, громади і держави у вихованні національно свідомої особистості.

4.Активний взаємообмін досвідом між педагогами району. Самоосвіта, методична робота  вчителя.

Педагогічна діяльність у навчальних закладах Глибоцького району спрямована на вирішення наступних завдань:

1. Формування всебічно та гармонійно розвиненої особистості, громадянина з    високими морально-етичними, інтелектуальними,  професійними якостями, почуттям патріотизму.
2. Виховання нового типу українця – людини з чіткою активною життєвою позицією.
3. Подолання громадянської та соціальної байдужості.
4. Вироблення системи цінностей особистості.
5. Виховання потреби та здатності до самоаналізу, самооцінки, самоудосконалення.
6. Виховання здатності критично мислити та оцінювати дійсність.
7. Сприяння здобуттю позитивного соціального досвіду.

8.     Формування українського менталітету в умовах поліетнічності  на ідеалах української нації:

• Віра в Бога;
• Любов до Батьківщини;
• Працелюбство;
• Любов до знань;
• Повага до старших;
• Родина – найвища цінність;
• Волелюбність.

9.   Формування чіткого розуміння та усвідомлення понять «держава» та «національність», усвідомлення себе громадянином держави Україна.

10.  Міжетнічна толерантність. Збереження атмосфери доброзичливості між різними етносами. Попередження проявів національного обмеження чи винятковості (на всіх рівнях). Забезпечення рівних можливостей для всіх етносів.

11.  Висока вимогливість до якості педагогічних кадрів, їх підбору та розстановки. Особистість вчителя, його культурний, освітній рівень, педагогічний такт, мудрість та педагогічна майстерність - єдиний засіб якісної реалізації державної політики у сфері освіти.