№1: Забриніла струна – покотилась луна –

         Вирувало життя,

         Зазвучали пісні – волелюбні, ясні –

         І творили буття…

№2: Веселилась душа, як щасливе пташа,

         Дух летів до зірок –

         Україна одна – нас чекає весна,

         І до мрії лиш  крок…

№1: Ми тут з тобою на одній співали сцені,

         І в унісон сплітались голоси –

         Не було меж захопленню й натхненню

         А світ був повен юності й краси…

№2: Загриміла гроза, забриніла сльоза,

         Затужила душа –

         Заридали батьки, зачорніли хустки,

         Увірвались роки…

№1: Побратимів рядок, похоронний вінок

         І до вічності – крок…

№2: Куди ж це ви зібралися? Вертайтесь.

         Ось-де вечеря стигне на столі,

          Когось чекає мама чи кохана,

          За кимось плачуть дітоньки малі….

          І кличуть вас назад хороші друзі –

          Нам так бракує вас у цьому крузі…

№1: Хоч струна увірвалась,

         Але пісня зосталась,

         І ніхто її голос не вирвав, не вкрав,

         Бо народ її в серці своїм заховав.

№2: Не сумуйте, батьки,

         Не рахуйте роки,

         Нехай сльози вам серце не крають –

         Ваші доньки й сини тихо прийдуть у сни

         І з небес з усіма заспівають! 

№1: Оголошується хвилина мовчання…

         Прошу сідати.

Автор тексту –  головний спеціаліст управління освіти – Олена Рєпіна

Автор відео –  методист  ЦТКСЕУМ – Оксана Миленко

Відеоролик завантажити -  Тисни тут