Тріфан Світлана Дмитрівна,

вчитель – логопед  логопедичного пункту

 при Кам’янській ЗОШ І – ІІІ ступенів

 Глибоцького район

 За останнє десятиріччя в Україні склалася демографічна ситуація, для якої характерно зменшення кількості народжуваності здорових, фізично зрілих дітей. Рівень проявів відхилень у психофізичному розвитку дітей різноманітний: від неявно  до яскраво виражених випадків, що призводить  до мовленнєвих порушень дитини, які у свою чергу відображаються на її інтелектуальній діяльності та впливають на особистісний  розвиток  в цілому.

Дитина, навчаючись у початкових класах, засвоює письмо за фонетичним принципом,  звуковий аналіз, букви та їх написання. Але в цей час ми спостерігаємо різні помилки: пропуск букв, недописування елементів букв чи написання зайвих, заміна букв.

       Якщо це період оволодіння фонетичним принципом письма (слова пишемо  так, як чуємо), навичками письма, то ці помилки мають непатологічний характер. Але коли весь клас засвоїв, а 2-3 учні постійно роблять помилки, і це вже 2 клас, то ці помилки  є специфічними для дітей - дисграфіків.          Виділяють такі типи патологічних помилок:

І тип.    Фонетичні помилки

1.     Заміна близьких за акустико-артикуляційними ознаками звуків, а саме дзвінких і глухих, шиплячих і свистячих, твердих і м’яких

                            Причини:

-         порушення фонематичного слуху;

-         недостатня сформованість звукового аналізу;

-         орієнтація на артикуляційні ознаки при розпізнаванні звуків;

-         недостатня сформованість слухового контролю (це діти з інтелектуальними недоліками, діти, які швидко відволікаються);

-         порушення співвідношення правильної і неправильної вимови (звуковий образ відповідає неправильній вимові дітей, які не порівнюють власне мовлення з мовленням дорослих);

-         нестійкість співвідношення фонеми з графемою, коли не зміцнився зв'я­зок між значенням і зоровим образом букви.

2.     Пропуск, перестановка букв, складів, дописування зайвих, уподібнення попередніх

                            Причини:

-         порушення звукового аналізу як розумової дії (якщо учневі 3 класу дається  завдання записати слово, він його аналізує, але при диктуванні чи самостійному письмі знову робить помилки - це може свідчити про розумову відсталість; помилки на уподібнення (окосана – Оксана) можуть спостерігатися при сенсорній і моторній алалії).

ІІ тип.    Оптико – графічні помилки

1.     Плутання букв за кількістю елементів (п – т, ж – к, м – л)

2.     Плутання букв за розміщенням елементів (в – д , с  - е, т – ш, п – и)

                         Причини:

-         порушений зоровий просторовий гнозис (при локальному ураженні тім’яно– потиличних зон);

-         недостатня сформованість зорових  аналізу, пам’яті, контролю;

-         недоліки кінестетичного контролю.

3.     Написання букв різного розміру, не в один рядочок

                          Причини:

-         порушення  зорово – моторної координації  (у дітей – дизартриків).

ІІІ тип.    Морфологічні помилки

1.     Неправильне написання слів з орфограмами

                       Причини:

-         порушення словозміни та словотворення.

2.     Неправильне написання  префіксів, суфіксів

                        Причини:

-         недостатня сформованість морфологічних узагальнень, спостережень над морфологічним складом слова;

-         невміння виділяти спільні елементи у словах.

 ІV  тип.  Синтаксичні помилки

            Відсутність крапок, ком, великої літери на початку речення

V  тип.  Семантичні  помилки

            Нерозуміння значень  прийменників, окремих слів

     Основні напрями корекційної логопедичної роботи щодо попередження та подолання порушень письма:

І. Розвиток зорово – просторових та часових уявлень, зорової пам’яті, уваги, самоконтролю.

ІІ. Корекційна робота на фонетичному рівні: формування в учнів фонематичних  уявлень, удосконалення навичок  звукобуквеного аналізу та синтезу слів через використання  мовленнєворухового,  мовленнєвослухового,  зорового та моторного аналізаторів.

ІІІ. Корекційна робота на лексико – граматичному та синтаксичному рівні: засвоєння сполучення слів, усвідомлена побудова речень, збагачення фразового мовлення новими синтаксичними конструкціями через збагачення словникового запасу, аналіз речень, уміння використовувати прийменники в самостійному мовленні, узгоджувати іменники, прикметники, дієслова у роді, числі, відмінку.

ІV. Корекційна робота з подолання графічних помилок на  заміну рукописних

букв: розвиток буквеного гнозису, зорового аналізу та синтезу, зорової уваги та  пам’яті, закріплення навичок самоконтролю.

  Отже, огляд помилок у письмі учнів показує, що дисграфія є одним із ви­явлень системного порушення мовлення, що охоплює всі сторони мовленнєвого розвитку дитини, а також стан ряду її немовленнєвих функцій, що утруднює засвоєння мовленнєвих знань і вмінь не тільки в початковій школі, але й на наступних ступенях навчання. Помилки на рівні букви і складу свідчать про наявність у дитини фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення, а на рівні слова і речення — про загальний недорозвиток мовлення. Але остаточний діагноз можливо поста­вити лише після поглибленого вивчення дитини.   

повний текст матеріалу в прикріпленому файлі