Плачуть твої предки
Трагічним сном, століттям замалі,
Чорнобиль був, Чорнобиль попередив
Про те, що може статись на землі.
Майже 30 років відділяє нас від Чорнобильської катастрофи, а той чорний день трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пізніше народився далеко від покривдже-ної землі. Цей день не минув безслідно, вiн приніс свiту багато трагедій і буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
26 квітня – День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя.
З 25 по 29 квітня в Михайлівському НВК був проведений тиждень з нагоди 30 –х роковин Чорнобильської трагедії. Його мета: осмислити та усвідомити масштаби трагічних подій; розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням; виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства; розвивати почуття гордості за свій народ, почуття відповідальності за благополуччя нашої держави, прищеплювати любов до рідного краю; розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України.
Серед заходів було проведено :
-
Лінійку – реквієм «Дзвони Чорнобиля нагадують.»
-
Єдиний урок у 6 кл. « На Чорнобиль журавлі летіли»
-
Ілюстративна виставка « 30 років - земля в біді»
-
Конкурс малюнків « Спогади про Чорнобиль»
-
Круглий стіл між учнями 9 кл. «Тридцять років потому. Події. Факти. Коментарі»
У день 26 квітня – день пам’яті, день скорботи і роздумів. Бо нам таки є над чим замислитись. Чи не повториться трагедія в іншому місті? Чи стали ми більше шанувати рідну землю? Ми вшанували усіх загиблих від цієї страшної катастрофи і запалили поминальну свічку - свічку надії. Хай по-лум’я свічок у наших душах зіллється в одне полум’я віри. Ми будемо жити!
Вчитель історії: Ірина Федоренко