То був страшний навмисний злочин,
Такого ще земля не знала,
Закрили буковинцям очі
І душу міцно зав’язали.
То був такий державний злочин –
Здригнулась навіть мертва Кафа,
Мерцями всіялося поле.
Ні хрестика і ні могили…
1 квітня на Варниці зібралося багато гостей, щоб вшанувати пам’ять буковинців, загиблих 1941 року під час розстрілу колони, яка намагалася перетнути кордон з Румунією, а рухав людьми страх перед радянським режимом.
75 років тому у результаті спровокованого розстрілу загинули ні в чому не винні мирні люди. Причин розстрілювати їх не було. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає скільки невинних зійшло в могилу – старих, молодих і дітей, і ще не народжених у лонах матерів.
Довгі роки тоталітарної системи замовчувалася правда про трагедію. Ні родичів, ні близьких до місця розстрілу просто не підпускали. Лишень за кілька років по тому на кістках розстріляних висадили смереки. До 1991 року трагедію замовчували. Дуже довго про це мовчали навіть очевидці.
50 років чекав свого часу пам'ятник жертвам тих подій. І тільки із здобуттям Україною незалежності ця трагедія стала відома широкому загалу.
Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами.
Всі присутні вшанували пам'ять розстріляних хвилиною мовчання. Запалили свічу пам’яті, поклали вінки та квіти до пам’ятного знаку жертвам тоталітарного режиму.
|
З метою виявлення і всебічної підтримки творчо обдарованих дітей області молодшого шкільного віку, сприяння модернізації змісту науково-дослідницької, пошукової, експериментальної та практичної діяльності 31 березня 2016 р. у ОЦЕНТУМ відбувся обласний конкурс експериментально-дослідницьких робіт з природознавства «Юний дослідник». Учасниками конкурсу стали діти віком 9-11 років.
Традиційно конкурс проводиться за 5-ма номінаціями: «Я і природа», «Рослини навколо нас», «Тваринний світ», «Охорона здоров’я» та «Народознавство. Краєзнавство».
Оцінювало роботи дітей компетентне журі у складі науковців ЧНУ імені Юрія Федьковича, працівників Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Чернівецького краєзнавчого музею, педагогів обласних позашкільних навчальних закладів.
За підсумками роботи журі були нагороджені вихованців Глибоцького БТДЮ:
І місце - Димчук Катерина, вихованка гуртка «Юні ботаніки» Глибоцького БТДЮ на базі Глибоцького ліцею, кер. Гаврилюк Н.І. (тема: «Харчові зв’язки павуків, що населяють приміщення різного призначення смт.Глибока Чернівецької області»);
ІІІ місце - Бирук Єлизавета, вихованка гуртка «Юні друзі природи» Глибоцького БТДЮ на базі Глибоцької ЗОШ, кер. Балан Н.В. (тема: «Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте»);
ІІІ місце - Козачук Олена, вихованка гуртка «Юні друзі природи» Глибоцького БТДЮ на базі Глибоцького ліцею, кер. Балан Н.В. (тема: «Вплив бактерій на організм людини»);
За участь - Лазурко Павло, вихованець гуртка «Юні лісівники-дендрологи» Глибоцького БТДЮ на базі Кам’янської ЗОШ, кер. Кукурудзяк К.В. (тема: «Екологічна оцінка стану малих річок біоіндекаційним методом (на прикладі басейну річки Кам’янка)»;
За участь - Манзоні Андрій, вихованець гуртка «Юні лісівники-дендрологи» Глибоцького БТДЮ на базі Турятського НВК, кер. Суруджіу Л.П.(тема: «Мої орхідеї»).
|
Чергова атестація педагогічних працівників здійснюється один раз на п’ять років. Умовою чергової атестації педпрацівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.
Сьогодні, 1 квітня, на базі Глибоцького районного методичного центру відбулося засідання атестаційної комісії з питань присвоєння (підтвердження) квліфікаційних категорій, педагогічних звань педпрацівникам загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів, всього 146 педагоги.
У роботі засідання взяли участь: начальник управління освіти Глибоцької РДА - В.І. Барарюк, заступник начальника управління освіти Глибоцької РДА - І. Ю. Цуркан, голова районного комітету профспілки працівників освіти - С. І. Лазурко, завідуюча РМЦ - О. С. Намака, головні спеціалісти та методисти.
|
30 березня на базі Чагорської ЗОШ соціальним педагогом Іриною Вікторівною Маляр було проведено заняття з батьками на тему: «ПІДЛІТОК У БЕЗПЕЧНОМУ СВІТІ».
Основною метою було сформувати в батьків компетентності, що дадуть можливість забезпечити підліткам безпечне життя в соціумі.
Завдання:
- поглибити інформацію про особливості підліткового віку.
- формувати в учасників навички ефективної взаємодії «дорослий-
-
- сприяти усвідомленню учасниками необхідності безпечної поведінки підлітків, у тому числі в Інтернеті.
|
Виховання у дітей любові до рідної природи слід починати з розвитку їхніх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об'єкти та явища природи, перенесення набутих знань у сферу практичної діяльності. Адже не можна любити те, чого не знаєш, не розумієш, боїшся.
На занятті «Повітря навколо нас завжди» завданням вихователя старшої групи Ткач Валентини Василівни було не просто ознайомити дітей із поняттям «повітря», його властивостями та цінністю в житті, але і вчити робити висновки в процесі експериментування.
Під час заняття вихователь використовувала такі методи як: спостереження за живою та неживою природою; експериментування. Під час проведення дослідів діти намагались самостійно зробити висновки.
З метою екологічного виховання діти переглянули відео про забруднення навколишнього середовища.
Під час експерименту вихователь провела психогімнастику під музичний супровід, який викликав у дітей емоційні переживання та естетичні почуття.
Завершальним етапом заняття була праця на природі, а саме висадження разом із дітками деревця на території дитячого садка, де вихованці брали активну участь із великим задоволенням, змогли відкрити свої можливості самостійно застосовувати набуті знання у грі, праці та нескладному експериментуванні, що сприяло формуванню моральних почуттів та потреби у дбайливому ставленні до природи.
|
Хотіли жити. Бути гідними людьми.
Хотіли Батьківщини не зрікатись.
Під соснами у лісі полягли.
Не пожаліли навіть віру кати.
Все залишили - хату і рідню.
І важко напрацьовані пожитки.
Відчувши сердцем горе і війну. Пішли.
Щоб рідну землю залишити.
Чи йшли самі. Чи хтось підговорив?
У той чорний день піти їм до границі.
Упав першим той хто Хрест ніс у руці.
Їх нелюди чекали у тихім лісі.
І діточок тримали матері.
Життя маленькі ніжно пригортали.
Скосили кулі всіх їх до землі.
Батьки дітей собою прикривали.
Не захистили їх від смерті хоругви.
Церковний хрест не врятував від люті.
Чи були, хто стриляв тоді, людьми?
Цей чорний біль земля вже не забуде.
Мовчання в лісі. Та, таке болюче!
Лиш безголосо там хрести кричать.
І плачуть сосни. Не забудьте люди!
Забуті сльози всіх нас спопелять.
Родіка Зегря
В далекому сорок першому хтось поширював серед румунського населення чутки про заслання в Сибір. Рятуючись від цього люди прийшли до місцевої районної влади з вимогою дати дозвіл на перетин радянського кордону і виїзд до Румунії.
Звісна річ, їх почали вмовляти не порушувати прикордонний режим, а бути законослухняними. Але вмовляння не дали позитивних результатів. По натовпу то тут, то там говорили про те, що 1 квітня українсько-румунський кордон буде відкрито і можна буде спокійно перейти його. Група громадян румунської національності з Верхніх і Нижніх Петрівців, Купки, Широкої Поляни, Просіки і Карапчіва 1 квітня 1941 року після остаточної відмови дати дозвіл на виїзд до Румунії, пішли з райцентру у напрямку Широкої Поляни. Там їх намагалися зупинити, але збурений натовп продовжував іти вже на Білу Криницю. Поблизу кордону їх знову намагалися зупинити, зробили кілька попереджувальних пострілів, але даремно. Коли підійшли впритул до контрольно-слідової смуги, прикордонники застосували зброю. Ця трагедія, яку можна було попередити, увійшла в нашу історію чорною стрічкою. Комусь було вигідно внести сум'яття в життя буковинців і згубити невинні душі. Але ми повинні завжди пам'ятати про це, аби більше не повторювати помилок, щоб ніколи не проливалася безвинна кров, не обривалося людське життя, дароване кожному Богом.
|
|