У березні 1941р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів Чернівецької області, що розташовані вздовж річки Сірет, невідомі особи агітували мешканців йти в Румунію, заявляючи, що нібито 1 квітня буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його. Люди повірили, сформувалася колона з кількох тисяч осіб, серед яких були і молодь, і літні люди.
1 квітня колона направилася до Глибоцького райвиконкому, щоб отримати дозвіл для перетину кордону. Через гучномовці людей попереджали про те, що кордон закритий і пропускати їх через нього ніхто не буде, проте застережень ніхто не слухав. Величезна колона рухалася з церковними хрестами та хоругвами, бо по хрестах, мовляв, ніхто не стрілятиме.

«Ура! Нехай живе король Міхай! – такими криками колона перейшла річку Сірет. На кордоні першу чергу з кулеметів та автоматів дали в повітря, а далі – по хоругвах з якими йшли біженці... Люди кинулися врозтіч по лісі. Лив сильний дощ. Поблизу кордону їх знову намагалися зупинити, зробили кілька попереджувальних пострілів, але даремно. Не відпускали вже й людей, які просто приєднались до колони аби дізнатись, що відбувається. Першими йшли священики та діти з образами. Коли підійшли до урочища Варниця, їх зустріли військовики-прикордонники. Стріляли у всіх без розбору. Очевидці трагедії розповідають, що розстріляні тіла просто присипали землею, як це робили німці в Бабиному Яру. Й не всі були вбитими. Можна було спостерігати, як ґрунт «здіймався» од порухів ще живих людей. Однак вони так і залишились заживо похованими.

У результаті спровокованого розстрілу загинули ні в чому не винні мирні люди, серед яких були і діти. Точну кількість жертв не встановлено досі. Ні родичів, ні близьких до того місця більшовики просто не підпускали. Лишень за кілька років по тому на їхніх кістках висадили смереки. Дуже довго про це мовчали навіть очевидці. Тепер уже відомо, що страх перед радянською владою та сталінським режимом у ті далекі часи підштовхнув буковинців до перетину кордону. Серед тих, хто піддався на провокацію агітаторів, були і румуни, і українці.

Джерело: mistoinfo.com/mistoinfo

    Українська революція — низка подій, пов’язаних із національно-визвольною боротьбою українського народу в1917–1921 роках. Поштовхом до початку Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії. Загалом Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності.

Указом Президента України 2017 рік проголошено роком Української революції 1917–1921 років.

23 березня 2017 року в нашому навчальному закладі проведено тематичний урок: «На порозі нової України», присвячений відзначенню 100-річчю подій Української революції 1917-1921 років.

Мета уроку – поглибити знання учнів про ключові події Української революції 1917–1921 років, політичних, громадських, військових, культурних діячів того періоду українського державотворення та звернути увагу на актуальність ідей суверенності та соборності держави, її територіальної цілісності як головних чинників розвитку України.

Десятикласники ознайомили присутніх з етапами та головними діячами революції, хронологією основних подій, 12 міфами про Українську революцію.

На базі кабінету історії також були організовані перегляд та обговорення документального відеофільму “Хроніки української революції”, 2008 р., С. Братішко, Національна телекомпанія України.

Протягом уроку ми намагалися розвивати в учнів різні види вмінь, навичок, творчого мислення – основи формування громадянської, історичної та національної свідомості а, також, формувати активну громадянську позицію учнів і почуття патріотизму.

Вчитель історії та правознавства –Постевка Д. Д.

 

 

 

 

 

 

 

   З 13 по 24 березня проведена декада хімії. Розпочалася предметна декада загальношкільною лінійкою, на якій було зачитано план проведення. Всі учні мали змогу переглянути фільм про досягнення і вклад в науку хімію Д.І. Менделєєва.

 

Учні 11 класу підготували та продемонстрували презентацію з теми «Жінки хіміки», що значно розширив їх кругозір, адже досі їх знання обмежувались лише декількома вченими хіміками.

Учні 7 класу провели ряд дослідів та домашніх експериментів, які підготували і детально описали викликавши цим самим велику цікавість і захоплення. Таким чином, це дало їм змогу узагальнити і систематизувати знання із теми розчини. Їх дослідження були цікавими, а висновки грунтовними.

 

Учні 9 класу підготували урок-подорож із теми жири, охопивши різні питання із теми. Проявили себе дуже активно в групах, що особливо підсилювало їх цікавість до побаченого.

Учні 10 класу підготували цікаві доповіді на тему “Хімія в моєму житті ”. Нова та змістовно викладена інформація надихає наших учнів на детальне вивчення хімії, поза шкільною програмою, виходячи за рамки формул та хімічних рівнянь.

Для того аби систематизувати, поглибити знання, учням запропоновано розв’язати кросворди.

Підсумки тижня хімії підвели на щотижневій загальношкільній лінійці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

... Читати далі - тисни тут

О, хімія!

Найкраща із наук

Ти ворогом і другом можеш бути;

Убити все живе й допомогти

Красу життя сповна відчути.

Усе залежить від тих рук

В яких твої досягнення і сила

Від розуму і мудрості людини.

  Предметні тижні у школі є ефективною формою позакласної роботи. Вони активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють покращенню засвоєння навчальної програми. Тиждень хімії має свої освітні, виховні та розвиваючі цілі. До освітніх цілей належить, наприклад, розширення хімічних знань у галузях цієї диференційованої науки; до виховних – опанування різноманітних форм і правил поведінки, які використовуються під час проведення наукових диспутів, конференцій, семінарів; до розвиваючих – розкриття творчих здібностей у предметі. Можна виділити в тижні хімії три компоненти: практичний, теоретичний, ігровий.