|
Концепція профільного
навчання в старшій школі затверджена ще в 2003 році, але проблем, пов’язаних з
впровадження профільного навчання, особливо в сільській школі, ще багато. Ми всі бачимо і розуміємо, що у
значної частини випускників, які вступають у сучасний ринок праці
спостерігається соціальна і психологічна неготовність, часткова відсутність
життєвих компетентностей тощо.
Формування нового змісту і
структури діяльності сільської школи, НВК має здійснюватися з врахуванням
особливого статусу, умов функціонування та впливу соціокультурного середовища;
залежності від територіальних та демографічних особливостей; освітніх потреб і
запитів різних груп населення села тощо.
Сільський учень значно
обмежений у виборі індивідуального освітнього простору через ряд причин: слабку
матеріально-технічну базу школи, віддаленість від соціально-культурних центрів,
поліфункціональність діяльності школи,
безальтернативність професійного самовизначення . Тому, я впевнена,
профільне навчання допомагає підвищити соціально-економічну ефективність
загальної середньої освіти регіону, посилити увагу школи до процесів входження
випускників на ринок праці і освіти, дає можливість старшокласникам визначитися
щодо вибору професії.
Практика засвідчила, що
вибір старшокласниками профілю навчання в старшій школі повинен будуватися на
основі якісної допрофільної підготовки, яка може починатися в НВК з дошкільної
ланки, продовжуватись у початкових та
середніх класах та здійснюватись у 8-9 класах. Адже допрофільна підготовка є
частиною профільного навчання, яка виконує підготовчі функції, допомагає учневі
визначитись із напрямом його подальшого навчання. Саме під час допрофільної
підготовки у 8-9 класах слова «хочу», «можу», «треба» набувають для
школяра конкретного значення.
Управлінням освіти,
райметодцентром напрацьована Програма впровадження допрофільної підготовки і
профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Глибоцького району
на 2010-2015 роки, яка визначила пріоритетні напрямки роботи. Загальний обсяг
фінансових ресурсів, необхідних для реалізації нашої Програми – 8760 тисяч
бюджетних коштів.
Разом з тим, в нашому
сільському районі, та і в інших, напевно, існує багато проблем для якісного
впровадження профільного навчання. А саме:
1. Психологічна неготовність батьків та учнів до реалізації ідеї профільного
навчання.
2. Недостатня
підготовленість педагогічних працівників.
3. Недостатнє фінансування
закладів.
4. Недостатнє забезпечення
підручниками та іншою спеціальною навчальною літературою.
5. Недостатня
навчально-матеріальна база кабінетів та закладів.
Охарактеризую декілька з
вищезазначених проблем та шляхів виходу з них, які ми бачимо.
Проблеми,
пов'язані з психологічною неготовністю батьків та учнів до реалізації ідеї профільного навчання:
- Багато батьків
психологічно не готові до реалізації деяких ідей профільного навчання.
Наприклад, навчально-виховний процес в рамках роботи освітніх округів викликає
настороженість, і в деяких випадках, неприйняття. Батьки здійснюють вибір не
відповідно до освітніх потреб і запитів своїх дітей, а відповідно з іншими
критеріями: близькість розміщення школи від будинку, звичний навчальний
колектив, знайомий вчитель тощо;
-
За наслідками анкетувань та індивідуально-групових бесід,
проведених у школах, визначено невиправдано велику
кількість батьків і
дітей, які усвідомлюють свої
потреби в сучасному
світі, але орієнтуються на отримання
освіти за універсальним профілем;
- В середньому у 27%
дев'ятикласників ( показник за 3 роки) відсутні більш-менш чіткі мотивації до
вибору того чи іншого профілю. Очевидно, невизначеність економічних
перспектив позбавляє як батьків, так і
дітей від більш-менш чітких орієнтирів у плануванні майбутнього;
- Щороку ми спостерігаємо,
що в кожному класному колективі (соціумі) є батьки учнів, які дуже зацікавлені
в здобутті дітьми якісної освіти, але є й такі, що виявляють до освіти своєї
дитини повну байдужість.
Проблеми, пов'язані з сучасним становищем
сільських педагогів:
- В сільській школі
неможливо мати спеціалістів високого класу за всіма профілями. Та попри все
погоджуюсь зі словами В.Кременя, якщо не буде якісного вчителя - не буде
якісного навчання, попри всі реформи.
-
В селі часто працюють вчителі «осілі» в школі в ті часи,
коли допомога з боку місцевої влади була реальною і значущою, що істотно
полегшувало соціальну та професійну адаптацію молодих спеціалістів. Слід
визнати: нині існуючий контингент сільських вчителів практично незмінний;
кадровий склад з одного боку старіє, ситуація «незамінності» живить впевненість
у непохитності позицій і негативно впливає на мотивацію професійного
самовдосконалення, а з іншого - якщо сьогодні високваліфіковані працівники
залишать школу, на їх зміну прийдуть (можливо) молоді вчителі, але не кожен
педагог з першого дня зможе працювати за профільними програмами.
- Ситуація з кадрами знайома кожному
керівнику: є хороший фахівець - тому повинен бути профіль навчання. Та виникає
реальна небезпека того, що, незважаючи на
відповідність зовнішніх критеріїв даної форми профільного навчання, цілі
і завдання такої роботи будуть спотворені та дискредитовані. Саме свобода
вибору, а не довантаження вчителів – це й умова, і результат якісної освіти, і
велика відповідальність керівника закладу.
-
Досвід показує також, що вчителі закладів з профільним навчанням
висловлюють щиру зацікавленість в забезпеченні дітей своїх навчальних закладів
якісною освітою, рівень якої був би не нижчим від тої, яку діти отримують у
міських закладах освіти.
Отже, розв'язання даної
проблеми бачимо у можливості об'єднання кадрових ресурсів різних шкіл для
вивчення профільних дисциплін шляхом створення нових освітніх округів та НВК
нового змісту.
Проблеми організаційного
та соціального характеру:
- Реалізація однопрофільної та багатопрофільної
внутрішкільної моделі, які
ми запроваджували, були ускладнені відсутністю необхідних матеріально-
технічних ресурсів, адже задовільнити кожного окремо взятого учня немає
змоги. Останні 2-3 роки досить велика кількість учнів обирала
технологічний профіль (після закінчення школи хотіли мати освіту
«оператор комп'ютерного набору», «секретар-друкарка», «швея-
мотористка», «електрозварювальник», особливою популярністю у дітей
користується спеціальність «слюсар з ремонту автомобілів», «водій». Ми
робили спроби співпрацювати з ПТУ, ПТНЗ, де б діти могли здобути
вищевказані професії, та отримували відмову, що відсутня законодавча база. Та,
на мою думку, найкраща підготовка учнів за технологічним
напрямом здійснювалася б саме в професійно-технічних навчальних
закладах.
- Глибоцький район працює з освітніми округами
перший рік та багато років
навчання учнів старшої школи за профілем «технології» (Водій категорії
В, С) проводимо на базі Молодійської міжшкільної навчальної майстерні, де
матеріальна база відповідає
якісній організації навчально-виховного процесу.
Висновок: Вважаю за потрібне
сільським школам, розташованим територіально близько (за умови добре організованого
транспортного сполучення та якості доріг), розширювати мережу освітніх округів,
що дозволить мобільно переміщувати освітні ресурси в межах округу і
задовольняти більшу частину освітніх потреб учнів. Також незамінним сьогодні є
використання нових інформаційних технологій (Інтернет, дистанційне навчання).
Дані дієві інструменти (за умови, що сільський вчитель готовий та спроможний їх
використовувати) дозволять компенсувати недолік освітніх ресурсів у освітньому
окрузі.
Висновок:
Процес
оновлення змісту освіти для школи є складним. Він зумовлений новими завданнями
сільської школи, особливостями способу життя, потребами економіки. Разом із тим
зміст загальної середньої освіти є єдиним для міських і сільських шкіл в його
інваріантній частині. Саме це забезпечує наступність загальної і професійної
освіти, а випускникам сільської школи дає можливість реалізувати своє право на
вибір професії.
Кожен
загальноосвітній заклад має обрати власну
модель організації профільного навчання старшокласників. Створення у сільській
місцевості територіальних освітніх округів як нової організаційної форми
шкільної освіти якнайкраще відповідає вимогам сьогодення і передбачає формування на території району системи освіти
відповідно до особливостей і потреб
соціально-економічного та культурного розвитку.
Функціональна структура моделі:
Керівник – створює організаційно-педагогічні умови для реалізації
допрофільної підготовки і профільного
навчання школярів; комплектує класи, вирішує питання організації освітнього процесу,
коригує індивідуальні навчальні плани та індивідуальний розклад занять
відповідно до базового навчального плану школи та шкільного розкладу.
Вчитель – бере участь в експертизі навчальних планів, програм
допрофільної підготовки та профільного навчання; розробляє програмно-методичне
забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання; вивчає та впроваджує в практику роботи
передовий педагогічний досвід, накопичений окремими вчителями з питань
реалізації допрофільної підготовки та профільного навчання; вивчає та здійснює
апробацію нових педагогічних підходів щодо організації допрофільної підготовки
та профільного навчання в межах округу; обирає й апробує технології, що
забезпечують ефективність допрофільної підготовки та профільного навчання на
основі індивідуальних навчальних траєкторій учнів; розробляє систему контролю
(моніторингу) результативності допрофільної підготовки та профільного навчання;
готує науково-методичні розробки, які необхідні для профільного навчання;
організовує різні змагання (рейтинги, конкурси, олімпіади тощо) серед учнів
старших класів; інформує батьків і учнів з питань організації та результатів
допрофільної підготовки та профільного навчання в межах освітнього округу;
оцінює професіоналізм педагогічних кадрів.
Психолог – надає діагностичну допомогу учням з питань
особистісно допрофесійної компетентності.
Класний
керівник – відповідає за реалізацію
допрофільної підготовки та профільного навчання в класі: організовує
індивідуальні та групові консультації для учнів та їх батьків з питань вибору
та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії; здійснює моніторинг розвитку
кожного учня; вивчає потреби учнів і їх батьків щодо додаткової освіти,
співставляючи запит і реальні пропозиції; організовує індивідуальні та групові консультації
для учнів та їх батьків з питань усунення утруднень і корекції потреб; щоденно
веде облік відвідування та навчальних досягнень учнів.
V. Висновки
Процес оновлення змісту освіти для школи є складним.
Він зумовлений новими завданнями сільської школи, особливостями способу життя,
потребами економіки. Разом із тим зміст загальної середньої освіти є єдиним для
міських і сільських шкіл в його інваріантній частині. Саме це забезпечує
наступність загальної і професійної освіти, а випускникам сільської школи дає
можливість реалізувати своє право на вибір професії.
| 
