Н.М.Потапова,
методист НМЦ безперервної педагогічної освіти ІППО ЧО
Вивчення
виявів обдарованості тривалий час було спрямоване переважно на
інтелектуальні здібності. Дослідження проводили на основі тестів
інтелекту, орієнтуючись на коефіцієнт інтелекту «IQ» (ай-кью) як
довгостроковий показник інтелектуальної діяльності індивіда. Однак
американський дослідник П. Торренс дійшов висновку, що у вирішенні
складних проблем найуспішніші не ті діти, які добре вчаться, і навіть не
ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, тобто ці показники не
визначають обдарованості. Обдарована дитина — дитина, яка вирізняється
яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні
задатки для таких досягнень у певному виді діяльності. Обдарованість
дитини іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом
підвищеної уваги батьків і педагогів до розвитку дитини. Це особливо
яскраво виявляється при порівнянні рівня розвитку дітей із сімей з
високим соціальним та освітнім статусом і дітей з родин, які не
приділяють належної уваги розвитку дитини.
Слід розрізняти також
обдарованість і прискорення темпів розвитку дитини, яке може виявитися
тимчасовим. Така «талановитість» швидко згасає, оскільки відсутній прояв
творчого компонента або його розвиток був несвоєчасним. Іноді дитина є
носієм «прихованої обдарованості» (відсутність яскраво виражених ознак
талановитості), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих
до успіхів дитини або її побоюванням бути неправильно зрозумілою. Тому в
дошкільному дитинстві складно спрогнозувати талановитість, оскільки
ознаки обдарованості можуть насправді бути ознаками швидкого темпу
розвитку дитини.
До ранніх виявів обдарованості дитини належать:
потужна енергійність, значна фізична, розумова і пізнавальна активність,
порівняно низькі втомлюваність і потреба у відпочинку; раннє навчання
ходьби та інших рухів; інтенсивний розвиток мовлення; допитливість,
прагнення до експериментування; легке і швидке засвоювання та
використання нової інформації; ранній інтерес до читання, часто —
самостійне опанування його.
Обдаровані діти наділені високим творчим
потенціалом і високим рівнем розвитку здібностей. Здебільшого
найважливішими характеристиками обдарованих дітей вважають:
— надзвичайно ранній вияв високої пізнавальної активності й допитливості;
— швидкість і точність виконання розумових операцій, що зумовлене стійкістю уваги та оперативною пам'яттю;
— сформованість навичок логічного мислення;
— багатство активного словника;
— швидкість і оригінальність вербальних (словесних) асоціацій;
— виражена установка на творче виконання завдань;
— розвиток логічного мислення й уяви;
—
володіння основними компонентами уміння вчитися. Важливою
характеристикою обдарованості є креативність — здатність до творчості.
Обдаровані
діти часто є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони
використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками,
чутливі до ситуації спілкування, виявляють уміння спілкуватися не лише
словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів,
інтонації тощо), легко вступають у контакт з однолітками, прагнуть до
лідерства у спільній діяльності. Обдаровані діти частіше за своїх
однолітків обирають роль дорослого в творчих іграх, змагаються з іншими
дітьми. Не уникають вони відповідальності, пред'являють високі вимоги до
себе, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням,
обговорюють їхню винятковість, талановитість. Ці діти випереджають
однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра,
справедливості, правди, виявляють інтерес до всіх духовних цінностей.
У
дошкільному віці виявляється спеціальна обдарованість, ознаками якої є
особливі здібності до певного виду діяльності. Як правило, їх
класифікують на такі групи:
- оригінальність сприймання, підвищений інтерес до художньої діяльності;
— музичні здібності (музично-ритмічне чуття, музична пам'ять, здатність сприймати музику як форму вираження змісту);
—
літературні здібності (образність і виразність мовлення, інтерес до
художнього вираження думки, емоційність, творча уява, здатність до
мовного вираження душевного стану людини);
— здібності до
зображувальної діяльності (здатність правильно оцінити форми, пропорції,
положення предметів у просторі, світлотіньова чутливість, здатність
відчувати і передавати виражальну функцію кольору, розвинута образна
уява і пам'ять).
Обдарованість може розвиватися за сприятливих умов
(турбота батьків, спеціальні програми і засоби навчання, гуманне
ставлення до дитини тощо). Розвитку творчого потенціалу дитини сприяють
допомога дорослих, багате культурне середовище, послідовна і
цілеспрямована індивідуальна програма виховання і навчання.
Методи
діагностування здібностей передбачають виявлення потенційних можливостей
інтелектуального розвитку: рівня дослідницької активності, здатності до
прогнозування, вивчення особливостей особистісного розвитку.
Обдарованим дітям більше властива емпатія (співпереживання), а низький
рівень розумового розвитку поєднується з агресивним типом поведінки.
Обдаровані діти відповідальніші, глибше за своїх однолітків переживають
як успіх, так і невдачу.
У вихованні обдарованих дітей надзвичайно
важлива роль належить батькам і педагогам, які повинні створити умови
для їхнього гармонійного розвитку: атмосферу любові, довіри, уваги до
потреб та інтересів.
За таких умов необхідно всім, хто причетний до
навчання та виховання обдарованих дітей, включитися до проведення
планомірного здійснення спостереження, відповідної аналітики та сприяння
розвитку творчих здібностей. Спостереження за вказаними процесами
дозволяють виявити тенденції в їх розвитку, а також наслідки прийнятих
рішень у галузі освіти.
Метою виявлення творчих здібностей, обдарованості особистості на всіх управлінських рівнях є:
- розробка системи відслідковування творчих здібностей, обдарованості особистості;
- спрямування цієї системи на оптимізацію розвитку зазначених якостей.
Тому моніторинг розвитку творчих здібностей повинен включати наступні завдання:
- планування системи управлінських дій, спрямованих на відслідковування та розвиток творчих здібностей;
- розробка системи відслідковування творчого мислення та обдарованості учнів;
- створення банку методик діагностики креативності;
- з’ясування чинників, що сприяють розвитку творчого мислення учнів;
-
виявлення інтелектуальних та творчих можливостей школярів, навчання їх
використовувати різноманітні прийоми для саморегуляції свого психічного
стану;
- підвищення рівня педагогічної та управлінської культури всіх суб’єктів освітнього процесу
Початком
організації дослідження мають стати аналітичні відомості відповідей на
запитання анкет, запропонованих учням та вчителям. Одержані дані
допоможуть здійснити реалістичне перспективне планування й прогнозування
результатів з творчими та обдарованими учнями.
Інструментарієм
такого дослідження можуть бути тести для вивчення творчого мислення
учнів; експертна картка персонального оцінювання здібностей учнів;
тестові та творчі завдання з базових дисциплін тощо.
Важливо, щоб
інформація виявленої обдарованості була доведена до всіх
вчителів-предметників та потім розроблена система загальних вимог і
підходів до цих учнів.
Не менш важливою є спеціальна підготовка
педагогів до роботи з обдарованими дітьми. Вони повинні бути чуйними,
доброзичливими, уважними, емоційно стабільними, мати динамічний характер
і почуття гумору, позитивне самосприйняття. Невпевнені в собі, схильні
переносити власні проблеми на дітей, емоційно нестійкі педагоги можуть
завдати їм шкоди, адже обдаровані діти — не просто носії таланту, а
передусім люди. У загальному їхньому розвитку більше спільного зі
звичайними людьми, ніж відмінного. Водночас ставлення до обдарованих
людей є однією із суттєвих характеристик суспільства.
