О.В.Жилеско,
методист з образотворчого мистецтва ІППО ЧО

Предмет «Образотворче мистецтво» має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів.
У предметі «Образотворче мистецтво» взаємопов'язані три провідні компоненти:
• образне бачення світу,
- мистецтвознавчі знання
• відповідні способи образотворчої діяльності.
До основних виховних завдань предмета належать: ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури; розвиток художнього сприймання, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу; формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності - колориту, форми, простору, композиції, а також засвоєння художніх технік та мистецької термінології; виховання в учнів потреби у самовиявленні, відтворенні художніх образів у власних роботах з ви-користанням різних художніх технік та матеріалів; виховання творчої актив-ності, художнього мислення і здібностей з урахуванням вікових особливостей учнів; формування в учнів морально-етичних якостей, працездатності та напо-легливості.
У загальноосвітній школі предметна сфера образотворчого мистецтва охоплює:
• живопис (пейзаж, портрет, натюрморт, жанрова картина);
• графіку (книжкова, силуетна, анімаційна, плакатна);
• скульптуру (опукла, рельєфна, декоративна, анімалістична, портретна);
• декоративно-ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, кераміка, народні іграшки, розпис, народне малярство).
Частково якості та риси образотворчого мистецтва містять у собі такі специфічні види людської діяльності, як архітектура та дизайн.
Минуле XX сторіччя доповнило сферу образотворчих мистецтв новими факторами художньої творчості: художньою фотографією та комп'ютерною графікою, які, загалом, можна розглядати в контексті такого виду образотвор-чого мистецтва, як графіка та у перспективі включати до змісту предмету. Усі види образотворчого мистецтва розраховані на зорове сприйняття їх людиною, тому інколи їх називають зоровими або візуальними.
Напрями художньо-естетичного виховання за допомогою "Образотворчого мистецтва" випливають із специфіки та характерних особливостей самого візуального мистецтва. Виховання здатності отримувати естетичну насолоду як під час власної художньої творчості, так і під час ознайомлення з творами мистець-тва, повинно набути особливого значення в комплексі завдань художньо-естетичного виховання.
У 2012/2013 н. р., як і в попередні роки, предмети галузі «Мистецтво» будуть вивчатися за кількома навчальними програмами, а саме:
У 1-х класах навчання здійснюватиметься за новими програмами, ство-реними відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти
«Образотворче мистецтво» ВД - «Освіта», 2012р.
У 2 – 4 класах здійснюватиметься за чинними навчальними програмами:
«Образотворче мистецтво». – К.: «Початкова школа», 2006 р.
Відповідно до нових програм 2011 році почалося створення нового покоління підручників. Зокрема, для учнів 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів підготовлено нові підручники:
«Мистецтво» авт. Масол Л.М, Гайдамака О.В, Очеретяна Н.В. вид-во «Генеза»;
«Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В, Сергієнко В. В., вид-во «Освіта»;
«Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К.,Резніченко М.І.,вид-во «Навчальна книга – Богдан».
Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються:
• для початкової школи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 10.06.2011 р. №572.
Начальний предмет «Образотворче мистецтво» має велике значення у збереженні фізичного і психічного здоров’я учня, сприятливого середовища, а сааме:
• побудова уроків з урахуванням принципів природовідповідності, застосування оптимальної кількості різних видів навчальної діяль-ності і методів викладання;
• використання в навчальному процесі ігрових технологій, що відпові-дають потребам учнів молодшого шкільного віку;
• застосування завдань з елементами театралізації, що припускають рухову активність учнів, розвиток емоційної сфери особистості;
• надання учням свободи у виборі видів навчальної діяльності і засо-бів, використовуваних при виконанні роботи.
Головне, щоб робота вчителя образотворчого мистецтва була спрямована на психологічне оздоровлення, корекцію особистісного розвитку учнів, підви-щення їх адаптаційних здібностей.
Одним з основних принципів при проведенні уроків образотворчого мис-тецтва в молодших класах є активність школярів. Саме ігрові технології дозво-ляють створити високий рівень мотивації, результативності занять та умови для соціалізації особистості школяра, його виховання. Художньо – торча ігрова активність сприяє сприятливому емоційному стану учнів, стимулює розвиток творчих здібностей. Художньо –дидактичні ігри розвивають образне та логічне мислення, спостережливість, різні види пам'яті, в тому числі зорову, є ефектив-ним засобом засвоєння знань, умінь і навичок.
Завдання з пізнавальним і ігровим початком необхідно складати з ураху-ванням вікових можливостей учнів. Ігри з елементами театралізації, створення образів в образотворчій, словесної, театральної діяльності викликають у школя-рів яскравий емоційний відгук. При використанні художньо –дидактичних, настільно – друкованих ігор, різноманітних лото, парних картинок відбувається закріплення знань про властивості предметів, які потім учні повинні зобразити у власній художній діяльності (малюнку, аплікації, ліпленні).
У процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок образо-творчого мистецтва відіграє незамінну роль. Він здатний увести маленьку люди-ну у світ творчості, якоюсь мірою прилучити його до скарбів художньої культу-ри. Урок може принести дитині перші творчі радощі, а радість творчості — одна з найбільших радощів на землі.
З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі під час комплектації педагогічних працівників реко-мендується передбачити годинне навантаження з образотворчого мистецтва насамперед учителів, які мають спеціальну освіту ( вчитель образотворчого мистецтва).
В основній школі навчання мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмою «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.,вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчається за програмою «мистець-тво. 5-8 кл.» (авт. Л. Масол та ін., вид. «Перун», 2005 р.).
Програму з образотворчого мистецтва в основній школі реалізовано в підручниках «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Т.Рубля, С.Федун); «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Е. Бєлкіна та ін.). Програма інтегрованого курсу «Мистецтво» реалізована в підручниках «Мистецтво» для 5,6 класів та «Мистецтво» для 8 класу (авт. Масол та ін .)
Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються:
• для5 – 9 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р.№132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 27.08.2010 р.№834;
• для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглиб-ленням вивчення окремих предметів: 5-9 класи – за Типовими навчаль-ними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р.№66.
Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.
Основними й обов’язковими видами діяльності на уроках має бути сприй-мання, аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (ху-дожньопрактична, творча).
Звертаємо увагу на те, що тематичне оцінювання проводиться на основі поточного. Окремі перевірки навчальних досягнень учнів (контрольні, самостійні роботи) образотворчого мистецтва не проводяться. Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичної та оцінки, отриманої за семестровий контроль. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає.
У 1-4 класах з предметів художньо – естетичного циклу домашні завдан-ня учням не задаються і в журналі не записуються. Окремі зошити для викона-ння письмових домашніх завдань не передбачені.
Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р.№806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України або схвалення відповідної комісії Науково – методичної ради з питань освіти Міністерства. Навчально-виховний процес середньої та старшої школи, як і в попередні роки, буде проводитися за чинними навчальними програмами та навчально-методичними забезпеченням.
Усе навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб – сайтах МОНмолодьспорту України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Викладання образотворчого мистецтва в початковій школі
У процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок обра-зотворчого мистецтва в загальноосвітній школі відіграє незамінну роль. Він здат-ний увести учня у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості.
Для успішного розвитку здібностей до образотворчої діяльності потрібні відповідні задатки, з якими людина народжується. Вони являють собою вроджені анатомо – і психофізіологічні особливості організму. Для художника дуже ва-жливі властивості зорового аналізатора (вміння точно визначати пропорції, колір і т.д.), гарна зорова пам'ять, багата уява. Але наявність задатків саме по собі не розв'язує питання про появу та розвиток здібностей. Задатки потрібно перетво-рювати в здібності в певний час. Якщо цей час пропустити, то потім здібності дуже важко, а той практично неможливо розвинути. Тому велика відповідаль-ність покладається саме на вчителя, який викладає образотворче мистецтво в початкових класах.
Мета вивчення образотворчого мистецтва в першому класі: опановування учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення, а також ознайом-лення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при ви-рішенні художньо-творчих завдань; другого класу – ознайомлення з різними видами візуальних мистецтв, їх синтезом та засобами художньої виразності, крім того, освоєння низки композиційних прийомів і просторових завдань на елемен-тарному рівні; третього класу – актуалізація набутих у 1-2 класах знань з основ образотворчої грамоти («колір», «форма», «простір», «композиція»), їх поглиб-лення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень різних худож-ників; четвертого класу – формування в свідомості учнів цілісного художнього бачення світу, тлумачення на пропедевтичному рівні поняття «художній образ» та отримання чіткого уявлення про специфіку вирішення його в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва; ознайомлення з деякими осередками народ-них художніх промислів України та з передаванням об‘ємних якостей округлих предметів засобами світлотіні.
Головними завданнями предмета є: ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури; розвиток художнього сприймання, асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії, інтуїції, художнього смаку, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу; формування у школярів відчуття і розуміння худож-ніх засобів виразності – колориту, форми, простору, композиції; розвиток відчу-ття ритму, фактури поверхні та індивідуальних творчих здібностей; зорового сприйняття й спостереження; засвоєння художніх технік та мистецької терміно-логії; розвиток почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві; формування духовних моральних цінностей, національно-патріотичної свідомості, художньо-естетичних смаків та інтересів; засвоєння загальнолюдських цінностей і закріп-лення в свідомості культурного досвіду людства; формування потреб до само-реалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне напов-нення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей; виховання потягу до краси, радості життя та потреби його творчого оновлення
Уроки образотворчого мистецтва повинні сприяти розвитку художніх здібностей дітей (здатності до різних видів художньо-творчої діяльності: худож-нє бачення світу, оригінальність сприймання, підвищений інтерес до художньої діяльності, естетична позиція; здібності до зображувальної діяльності: здатність правильно оцінити форми, пропорції, положення предметів у просторі, світло-тіньова чутливість, здатність відчувати виражальну функцію кольору, розвинута образна уява і пам'ять).
Основними групами компетентностей, що потрібно сформувати на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі є:
• пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне сприйнят¬тя творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності;
• творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва;
• методологічні – розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння визна-чити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;
• компетентність саморозвитку (стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до гурткової роботи);
• комунікативні – розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших лю¬дей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис картини; участь у дискусіях; застосував-ння вчителем інтерактивних методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та від¬повідальності під час виконання творчих робіт;
• інформаційні – формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літе-ратурних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями;
• світоглядні – сприйняття цілісної картини світу, формування загально-людських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.
Розвиток художніх здібностей на уроках образотворчого мистецтва можли-вий тільки в процесі засвоєння і практичного застосування спеціальних знань, умінь і навичок. Так, засвоюючи знання про передачу простору, світлотіні, кольорознавства, композиції, оволодіваючи графічними уміннями і навичками, школярі тим самим розвивають свої здібності до образотворчої діяльності. Тільки під час постійної, послідовної практичної діяльності в учнів можуть розвинутися художні здібності.
На кожному уроці образотворчого мистецтва потрібно знайомити учнів з художніми творами – картинами видатних художників України та світу, вчити їх «читати» твори мистецтва, тобто бачити за допомогою яких засобів виразності художник передав особливості тієї чи іншої пори року, настрій та характер лю-дини, об’єм предметів тощо.
Сприймання та інтерпретація творів мистецтва в початковій школі формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює кругозір, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні здібності.
В класі можна створювати картинну галерею з серії репродукцій картин по яких викладач на уроці проводить бесіди.
Під час екскурсії можна дати учням завдання: намалювати той куточок природи, який найбільше сподобався.
Отже, потенційні можливості мистецтва стають реально формуючими факторами лише при умові художнього відношення особистості до самого мистецтва. А сформувати його і розвивати можливо тільки в процесі поступового, цілісного, неперервного навчання і виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва в школі.